Перепис населення в Галичині 1900 року .Етноконфесійний розріз.
В австрійському переписі 1900 - го року ся не опитувало о національність чи етнічне походження. Були тілько графи про конфесійну приналежність чи основну мову.
І в одній, і в другій було по 4-ри варіянти. Для конфесії - римокатолики, грекокатолики, юдеї і інше. Для мови - німецька, польська, українська(ruthenisсh) і інша.
Основні ж етнічні групи були наступними -
- Галицькі русини , які з середини 19-го століття потроху ся перетворювали на українців .
- Галицькі поляки , у котрих процес етнічної самоідентифікації ся закінчив троха раніше . Не відаю чи якось ся поляки ділили межи собою на "старих" і новоприбулих з інших теренів, але українці чітко вирізняли польські села від мазурських , де мешкали поляки -переселенці з "корінної" Польщі.
- Галицькі жиди, які на той час навіть не підозрювали, що їх мали б мати за євреїв.
- Галицькі німці, переважно мешканці сільських колоній , що ся сюди переселили з різних німецьких країв головно за часів австрійського панування. Хоча перші німецькі колонії тут виникли ще за часів Русі.
Відповідно до граф перепису найлегше полічити галицьких жидів як юдеїв , так як там не було ані жидівської мови (їдишу), ані єврейської (івриту) , як в пізнішому переписі міжвоєнної Польщі.
Напевно,точніше рахувати русинів як грекокатоликів аніж тих, хто ся послуговує головно українською мовою за наступними причинами
- на той час саме віросповідання було найбільшим розрізняючим фактором межи русинами , поляками а жидами. Не міг жид бути католиком, рівно русин римокатоликом чи поляк грекокатоликом .
- мова більш динамічно ся міняє аніж віровизнання і більш залежить від оточення - серед польськомовного оточення писали ся польськомовними і грекокатолики, а серед україномовного - писали ся україномовними і юдеї . Натомість віровизнання більш консервативне і зарегульоване навіть для міжконфесійних шлюбів . Як колись говорили - "ксьондзи ділять людей" - дівчатка від спільного шлюбу римо -і грекокатолика йшли за мамою, а сини - за батьком.
Та і кількість таких мішаних шлюбів була аж ніяк не мізерна що у селах, що в містах/містечках. Якщо брати наприклад моїх найближчих родичів, то з мішаної родини були селяни мій батько (його мати полька) ,бабця по татові (її батько - українець) і міщани - дзядзьо по мамі (його мама була полькою) . З однонаціональних шлюбів хіба моя мама, бабця по мамі (хоча вона по смерті своєї мами мала польку- мачуху а потім по смерті тата - і поляка-вітчима) і я . Відповідно, якщо за конфесійною приналежністю до русинів хіба не будуть враховуватися нечисленні православні, головно на границі з Буковиною в Снятинському повіті , то якщо лічити по мові , то не будуть полічені міщани - грекокатолики а натомість додадуться селяни - римокатолики і юдеї.
Щодо поляків - то певно менш неточно їх рахувати також по конфесійній приналежности, хоча римокатоликами була і частина німців. На польську ж мову як основну ся замельдувала основна частина юдеїв , то по мові результати ще більш неточні.
Німців ж прорахувати найбільш проблематично. По віровизнанню вони частково зливаються з римокатоликами , частково , як протестанти, разом з православними і мусульманами відображені в "інших" . Хоча, звичайно, найбільша маса "інших" - то саме німці - протестанти.
А по мові вони ся перетинають з юдеями. Відповідно, можна хіба порахувати кількість німецького населення по колоніях, де вони відмічені як німецькомовні не юдеї. По містах зі значним відсотком юдейського населення це практично неможливо.
В загальному в Східній Галичині за результатами перепису 1900 року було 4814 тис. населення,з яких більшість грекокатоликів (62,8%). Далі йшли римо -католики (23,5%) і на третім місци юдеї (12,8%).
ВІдповідно до адміністративного поділу (49 повітів + місто Львів) русини складали більшість у 47 повітах , причому в 46 повітах мали більшість абсолютну.
Поляків же було більше у Львові і повітах Березів і Ярослав, причому абсолютна більшість у Львові і Березові.
Якщо брати до уваги окремо міське і сільське населення, то загалом у містах/ містечках більшість мали юдеї (40%) . Поляки з русинами мали майже порівно - перші 31 , другі - 29 відсотків.
- поляків більшість у 9-ти повітах (у 3-х більше 50%) і м. Львові
- русинів більшість у 11-ти повітах (у 5-х більше 50% )
- у решті 29 повітах більшість міського населення були юдеями , причому у 7-ми їх було більше 50%.
мапа Східної Галичини і "лемківських" повітів Західної з відсотками міського населення основних етноконфесійних груп -
-поляки (римокатолики) червоною фарбою , відтінки в >50,>40 і до 40%
-русини (грекокатолики) синьою фарбою
-юдеї зеленою/салатовою/жовтою фарбою
Далі >>
та ж мапа , але каждий повіт зафарбований в кольорі RGB, де червоний відповідає відсотку римо-католиків у містах, зелений - юдеїв і синій - греко-католиків .
В загальному по більших містах (GO/1889 і Львів) більше було поляків(39% від усього населення) , хоча окремо - в 6-ох більше було поляків , в 2-х русинів і в 12- юдеїв.
У містах відповідно до доповнення до списку 1896 року більше було юдеїв (45 %) , а у містах і містечках, які не увійшли до списків 1889 і 1896 року більшість була за русинами(43%) .
В загальному з 201 -го міста/містечка Східної Галичини русинів було більше у 73 ,поляків у 34 , юдеїв у 94 населених пунктах.
Якщо брати Галичину Західну, то там були всього 2 містечка з руською більшістю - Тилич і Устя Руське , але якраз у цему Усті відсоток русинів був більшим за усі міста/містечка Східної Галичини.
На мапі (клік для збільшення) міста Східної Галичини і Лемківської частини Західної , з наданим відсотком населення найбільшої етноконфесійної групи.
Серед міст/містечок з найбільшим відсотком будь-якої етноконфесійної групи переважають невеликі за розміром і статусом, виключення хіба Косів.
Містечка де більш як 80% однієї конфесії
- Ячмір Березівського повіту (668 чол.) - 100%
- Заршин Березівського повіту (1052 чол.) -83%
- Красичин Перемиського повіту (827 чол.) -80%
-Маркопіль Золочівського повіту (1186 чол.) - 94%
-Фредропіль Перемиського повіту (317 чол.) - 94%
-Підгороддя Рогатинського повіту (1058 чол.) -91%
-Більче Борщівського повіту (3374 чол) - 90%
-Городок Заліщицького повіту (917 чол) - 89%
-Кривче Верхнє Борщівського повіту (466 чол.) -96%
-Любича Королівська Рава-Руського повіту (938 чол.) - 87%
-Косів Косівського повіту (3099 чол.) - 83%
З 49 повітових міст у 10-ти більше було римо-католиків, у 7 - греко-католиків і в 32 -юдеїв.
Якщо звернути увагу на дані щодо основної мови , то цікаво що
-у трьох повітових містах (Долина, Надвірна і Снятин) кількість німецькомовних переважала кількість юдеїв ,
-тільки у цих трьох повітових містах кількість польськомовних була менша аніж кількість римо-католиків,
- в 11 повітових містах кількість україномовних переважала кількість греко-католиків
По селах же зі всіх повітів тілько в одному переважали поляки (Березів) і в ще одному (Ярослав) українці не мали більше як 50 %. Найбільший же відсоток сільського українського населення (>90%) в повітах Печеніжин, Косів, Богородчани і Турка. Поляків у повітах Березів 80%, в Ярослав 48% і Львівський сільський -40%, юдеїв серед сільського населення найбільше у Станіславському повіті (9,5%), Долині (7,8%) і Турці (7,5%).
Досить високі показники сільського населення для греко-католиків були також і в "лемківських" повітах Західної Галичини -
Горлиці -27% (україномовних 28%)
Грибів -21% (україномовних 21%)
Кросно -19% (україномовних 20%)
Новий Санч -17% (україномовних 17%)
Цікаво, що згідно плану "федералізації" Австо-Угорщини південна, Лемківська частина цих повітів мала б входити до складу Східної Галичини - побачивім це у
мапа сільського населення Східної Галичини і "лемківських" повітів Західної за тим же принципом, що і попередня
