На Лопату
Булисмо на день Конституції на Лопаті - зраня на мукачівску електричку до Сколього, увечері назад з Гребенова - якраз за день ся обернули.
Перша частина дороги йде файно помаркованою стежкою аж на вершину - зразу за мостом через Опір тра звернути наліво д"горі. Акурат коло таблички , що на знимку. Видко,що нею ся послуговують і ті, що читати по-нашому вже ся навчили, а писати ще нє - то лишєют свої закарлюки.
Як ся підоймали . то бачили кількох грибників. Але самі ніц не знайшли (бо не шукали, певно )- хіба купу поганок .
Власне, така широка стежка майже всю дорогу до вершини
Піднялися на хребет між Кам"янкою і Сколем (Кам"янка попереду)
Ще трохи - і ми на вершині . Пізнати її легко - стоїт хрест у пам"ять воякам УПА ,які в 1944-м тут билися проти німців а мадярів.
На вершині побачилисмо не тілько хреста, але і дуже цікавого співрозмовника - казав, же йшов 2 тижні з-під Говерли по старій границі до Сколього,
сам -один, без намету,без спальника - тілько з невеличким брацаком. Може 15 днів обходитися в горах без їжі, тілько на джерельній воді. Бачив рись з маленьким дитинчам - що досить рідко трапляється, беручи до уваги обережність цих тварин .
З Лопати відкриваються файні краєвиди - гора на вершині незаліснена.
Село Сукіль , то вже Франківщина.
За півкілометра від Лопати гора Кудрявець - трохи вища і також зверху без лісу.
Туди і прямуємо ледве замітною стежкою
В долині між Лопатою і Кудрявцем добре видно початок нашого маршруту -Сколе
Власне, саме тут розпочинається друга частина походу - до Гребенова. Вирішили траверснути Кудрявець, але згубили стежку і мусили спускатися крутим схилом, зарослим ожинником, доки ся не дістали лісорубської дороги .
З тов дорогов почєлоси найцікавіше. Два рази пробували зійти донизу, відходячи бічними дорогами. Але то виявлялися хіба пастки для туристів -
дорога на вирубку йшла з гори в долину, і там закінчувалася тупиком. На мобільнику якраз зафіксовано наші пастки коло цифри 2
Був момент, що нам здавалося- прийдеться ночувати прямо на тій дорозі - залишається хіба милуватися краєвидами. В долині - Тухля.
----------------------------------------------
Але потрохи дорога звертала в сторону Гребенова, навіть серед дерев показалися хати села
Небезпечний поворот - там борщовики
Скала попри дорогу. Певно, без людської руки тут ся не обійшло
І ще - за оден день 3 змії - то трохи забагато. Гадюка від нас утекла під суху колоду, маленька мідянка ся сховала у густій траві, а цю мідянку зазнимкувалисьмо просто на дорозі.
Дорогов дійшлисьмо до Гребенова. На знимку - дерев"яна церква Благовіщення пресвятої Богородиці УГКЦ 1928 року.
Опір. З мосту через него в Скольому почався похід, на мості в Гребенові ся закінчив.