Довкола Східниці

Тут була Східниця, а тепер - довкола.
Зі сходу і через полудень на Захід - за Сонцем. Спочатку хоче ся води, щоб скупатись , бо в Східниці з тим напряг. То найліпше - 2 км з гаком до Нового Кропивника. Червона гілка на карті .

Стрий. Багато води. Посередині підвісний міст.

Зліва від него вода по пояс найглибше, але мож лєгти межи камені, то буде на течії як в джакузі.

Справа - троха глибше, то можна і попливати. Серед гілля виднієси шпиль церкви св. Михайла від УГКЦ, збудована у 1695 році.

Через річку ще одна церковка - Успіння Пресвятої Богородиці , наразі Московського Патріархату.

Помаранчева гілка на мапі - найкоротша ,полудневий схід - на Мельничну. Стежков через ліс виходимо на дорогу яка то є , то заростає і перетворюється в непролазне багно. На знимці вона у найліпшому стані.

Переходимо дорогу і догори вже якимись козєчими стежками, зарослими ожинником . У лісі здибалисьмо таку пташку

На горі ще совітський геодезичний знак з підписом , що "охраняется государством". Навколо ліс, жадних орієнтирів, то назад потихенько тою ж дорогою, що і догори .

Жовта гілка - на полудень - до водоспаду Лазний. .Йду дорогою до повороту на Перепростиню.

троха далі за ним пам"ятник Голокосту. Підчас 2-ї світової німці розстріляли тут мешканців Східниці і Уріча.

Усю дорогу аж до річки Стрий попереду виднілася найвиша вершина Дрогобицького району - гора Коньова, з 2014 року перезвана на гору Небесної Сотні. На самій верхівці стоїт Меморіал Пам"яті.

Ластівки на електричних дротах

При дорозі - церква Св. Дмитра . Незважаючи на свій традиційний вигляд - це новобуд, З 1995 року

Доходжу до Стрия. тут він широкий і повільний

Далі - наліво, в сторону Довгого.

Попри дорогу - Чортополох. Но але я не чорт, то м не спудився.

В долині -річка, схована за зеленню. Зверху - гори, а посередині - село Довге. Так як в Дрогобицькім районі є два села з такою назвою , то одно з них Довге Меденицьке, а це - Довге Гірське.

Долина Стрию. Попереду 2 горби - той, що зліва - то Явенів.

так і хочеся му сказати - дурень, то желізне )

Довжанська церква Покрови Пресвятої Богородиці

Переходжу підвісний міст через Стрий,

який тече з гір

знов у гори

Монумент борцям за Україну в селі Довгому. За ним дзвінниця ще одної Довжанської церкви - св.Миколая.

Далі йду дорогов попід річкою і впираюся у брід - така само дорога по другу сторону.

Но але ноги не хтів мочити, то троха м вернувся, і коло лісового озерця

пішов стежков до лісу.Через невеличку полянку

дійшов до лісової дороги, а з неї вже зачув дзвінкий голос туристів біля Лазного водоспаду, так що водоспад зачувім здалека, хай і в такий неприродній спосіб

Синя гілка - на південний захід. Дорогою до Урича, де ся знаходять Урицькі скелі , на яких у середньовіччі розміщувалася фортеця Тустань. Збудована ще до приходу сюди руських племен , існувала аж до 16 - го століття. Назву природньо виводити від сполучення двох слів "ту стань",

враховуючи , що Тустань також служила і митницею. Але у вікіпедії шукають якогось міфічного Тустаня . Типу як Тося , який всьо зробит у бородатому анекдоті .Но але від замку зараз ніц ся не зостало, крім скелі, на якій він і був побудований.

ще троха Урицьких скель, що розкидані по лісі

Каплиця в Тустані з Матір"ю Божою. Коло каплички джерело з цілющою водою. Дуже помічна на очі.

Як ся підіймати з Тустані догори, то можна вийти на дорогу , що сполучає Східницю а Ямельницю. Десь на середині підйому перед виходом на поляну буде ще одна скеля, здалеку виглядає як кам"яна фігура .

Фіолетова - на захід. Дорога на Ямельницю. До самої Ямельниці необов"язково йти, тут якраз більше ходит о процесі, як о результаті. Справа у тім, що дорога йде верхом незалісеного хребта, з якого відкриваються чудові краєвиди на Сколівські Бескиди.

Гора Конєва, але вже не з Перепростині, а з -під Масловця.