Ми підійшли до продовгастої низької будівлі. У таких зазвичай влаштовують склад. Розсунувши високу траву, вона нагнулася й щось дістала. — Схованка? — запитав я. — Так… Я знала, що колись повернуся. На. Вона простягнула мені ключ-картку. Схожу на наші, тільки замість символіки Корпусу на ній був герб Урядової Агенції Космічних Досліджень. Поряд із фотографією вогненно-рудого чоловіка були ім’я й прізвище. — Нейтан Гоґ? Хто це? — Наш командир. Зник безвісти. Вона знову запустила руку в схованку й вийняла ще одну картку. У довговолосій дівчині на фото я впізнав Ірму. Майже не змінилася. Хіба що зачіска… «Ірма Сальватьєрро. Біолог». — Деякі замки тут відмикаються двома картками одночасно, — пояснила Ірма. — Стань з того боку. Масивні...