ТЕМА 4.3 : «ЧИСЛІВНИК»
Числівник – це самостійна змінна частина мови, що позначає:
- абстрактне число;
- кількість однорідних предметів;
- кількість частин від цілого;
- місце предмета в ряду однорідних при лічбі;
- відповідає на питання скільки? котрий? котра? котре?
Може виступати будь-яким членом речення.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
1. Кількісні числівники означають:
назви абстрактних чисел (з іменниками, як правило, не сполучуються), наприклад: два, сто, тисяча дев’яносто;
кількість предметів (уживаються при іменниках), наприклад: п’ять сосен, тринадцяте жовтня.
Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають роду і числа, крім числівників: один, одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Кількісні числівники поділяються на:
- власне кількісні (один, сім, двадцять, сто);
- дробові (три сотих, одна четверта);
- збірні (троє, дев’ятеро);
- неозначено-кількісні (мало, кілька, небагато).
Дробові числівники служать для вираження тієї чи іншої кількості частин від цілого.
Збірні числівники означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кількісних числівників синонімічними назвами.
Неозначено-кількісні числівники позначають точно не визначену кількість.
2. Порядкові числівники означають:
- порядок предметів при лічбі (перший день, п’ятий студент, сьомий вояк);
- відповідають на питання котрий? котра? котре?
- утворюються від основ кількісних за допомогою закінчень –ий, –а, –е (десятий, десята, десяте).
Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.
Простими є числівники, що мають один корінь. Це успадковані українською мовою з давньоруської мови.
Складними називаються числівники, які в одному слові об’єднують два корені.
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників: сто двадцять п’ять, тридцять другий.
Зверніть увагу! Разом пишуться порядкові числівники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний: п’ятисотий, двадцятип’ятитисячний, стотридцятимільярдний.
Через дефіс пишуться: порядкові числівники, написані цифрами і буквами: 10-й, 20-го, 50-десятий.
Окремо пишеться кожне слово у складених числівниках: двадцять другий, сто тридцять сім, триста дев’яносто сьомий.
Синтаксична роль числівників
Числівник у реченні може бути підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка, означенням.
Підмет — Мільйони зір повільним бігом пливуть над нами, мов рік. Тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок мене на ниву батьківську веде.
Додаток — Дві тополі високії, одна одну хилять.
Присудок — Пісня і праця — великі дві сили.
Означення — Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну.
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:
1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
2. Відмінювання числівників два, три, чотири.
Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):
Числівники три і чотири за родами не змінюються:
3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:
5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.
7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:
8. При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві (обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):
9. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:
10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧИСЛІВНИКІВ
1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який).
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок.
5. Група за будовою (простий, складний чи складений).
6. Визначте синтаксичну роль слова.
7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Узгодження числівників з іменниками
Уживання числівників для позначення часу та дат
Для позначення дат використовуються порядкові числівники у сполученні з іменниками, причому числівники у словосполученнях відмінюються, а іменники — назви місяців — вживаються в Р.в. одн.:
- -першого січня,
- по перше січня,
- до першого січня;
- друге лютого,
- другого лютого,
- до другого лютого.
Для позначення знаменних дат порядковий числівник пишеться з великої літери:
- Перше травня;
- з Восьмим березня.
Якщо ж порядковий числівник у складній назві пишеться цифрою, то назву місяця треба писати з великої літери:
- 1 Травня,
- 8 Березня.