Українська мова
January 11, 2020

ТЕМА 4.3 : «ЧИСЛІВНИК»

Числівник – це самостійна змінна частина мови, що позначає:

  • абстрактне число;
  • кількість однорідних предметів;
  • кількість частин від цілого;
  • місце предмета в ряду однорідних при лічбі;
  • відповідає на питання скільки? котрий? котра? котре?

 

Може виступати будь-яким членом речення.

 

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

1. Кількісні числівники означають:

назви абстрактних чисел (з іменниками, як правило, не сполучуються), наприклад: два, сто, тисяча дев’яносто;

кількість предметів (уживаються при іменниках), наприклад: п’ять сосен, тринадцяте жовтня.

Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають роду і числа, крім числівників: один, одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Кількісні числівники поділяються на:

  • власне кількісні (один, сім, двадцять, сто);
  • дробові (три сотих, одна четверта);
  • збірні (троє, дев’ятеро);
  • неозначено-кількісні (мало, кілька, небагато).

Дробові числівники служать для вираження тієї чи іншої кількості частин від цілого.

Збірні числівники означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кількісних числівників синонімічними назвами.

Неозначено-кількісні числівники позначають точно не визначену кількість.

2. Порядкові числівники означають:

  • порядок предметів при лічбі (перший день, п’ятий студент, сьомий вояк);
  • відповідають на питання котрий? котра? котре?
  • утворюються від основ кількісних за допомогою закінчень –ий, –а, –е (десятий, десята, десяте).

Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники.

 

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

Простими є числівники, що мають один корінь. Це успадковані українською мовою з давньоруської мови.

Складними називаються числівники, які в одному слові об’єднують два корені.

Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників: сто двадцять п’ять, тридцять другий.

 

Зверніть увагу! Разом пишуться порядкові числівники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний: п’ятисотий, двадцятип’ятитисячний, стотридцятимільярдний.

Через дефіс пишуться: порядкові числівники, написані цифрами і буквами: 10-й, 20-го, 50-десятий.

Окремо пишеться кожне слово у складених числівниках: двадцять другий, сто тридцять сім, триста дев’яносто сьомий.

Синтаксична роль числівників

Числівник у реченні може бути підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка, означенням.

Підмет — Мільйони зір повільним бігом пливуть над нами, мов рік. Тисяча доріг, мільйон вузьких стежинок мене на ниву батьківську веде.

Додаток — Дві тополі високії, одна одну хилять.

Присудок — Пісня і праця — великі дві сили.

Означення — Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну.

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:

1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:

2. Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):

Числівники три і чотири за родами не змінюються:

3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:

5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.

У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:

8. При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві (обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):

9. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧИСЛІВНИКІВ

1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.
2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду).
3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який).
4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок.
5. Група за будовою (простий, складний чи складений).
6. Визначте синтаксичну роль слова.
7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).

 

Узгодження числівників з іменниками

Уживання числівників для позначення часу та дат

Для позначення дат використовуються порядкові числівники у сполученні з іменниками, причому чис­лівники у словосполученнях відмінюються, а іменники — назви місяців — вживаються в Р.в. одн.:

  • -першого січня,
  • по перше січня,
  • до першого січня;
  • друге лютого,
  • другого лютого,
  • до другого лютого.

Для позначення знаменних дат порядковий чис­лівник пишеться з великої літери:

  • Перше травня;
  • з Восьмим березня.

Якщо ж порядковий числівник у складній назві пишеться цифрою, то назву місяця треба писати з ве­ликої літери:

  • 1 Травня,
  • 8 Березня.