Перші шпальти світових змі про війну Росії в Україні 19 травня 2022 року
Головні теми: У руїнах українського села залишилася лише одна дитина. Зерно як зброя у війні в Україні. Путін втручаеться у планування окремих військових операцій. Програма виходу ЄС з путінської енергетичної пастки коштуватиме 210 млрд евро до 2027 року, але через це 100 млрд.евро не отримає Росія. Армія Китаю досліджує Європу за допомогою співпраці з данськими вченими. Перший в Україні суд над військовим злочинцем з Росії, який визнав себе винним. Китай повідомляє що з Азовсталі здалося 959 бійців, у тому числі 80 поранених
1. The Guardian «Хлопчик у бункері»
У руїнах українського села залишилася лише одна дитина
Тимофій Сєїдов — єдина дитина, яка залишилася у своєму селі під Харковом на північному сході України. Восьмирічний хлопчик проводить більшу частину свого часу малюючи за маленьким столом, тьмяно освітленим зверху крихітною світлодіодною лампою в кутку. Це майже повністю темний підвал площею 40 на 5 метрів, який він ділить із 23 іншими людьми, включаючи його маму, тітку та бабусю.
На його картинах багато танків. Але сьогодні, у напівтемряві, він працює над монстрами, яких, за його словами, він пам'ятає із мультфільму, який дивився на YouTube перед війною. Він також іноді малює щасливіші сцени з будинками під сонцем і веселкою в небі. Це його світ.
За межами цього підземного блошиного ринку, наповнений мотлохом, матрацами, стільцями, мотузками для білизни, гігантськими банками з маринованими овочами, запиленими пуховими ковдрами, пластиковими пакетами з одягом та іконами в рамах, гордо виставленими на перевернутих коробках він не був кілька місяців.
У його кутку є фігурка Людини-павука, кілька колод карт, настільна гра «Лицар Майк» та колекція фломастерів та олівців, але Тимофій не бачив іншої дитини з 30 квітня, коли більшість підвалу було евакуйовано.
Цей тихий, ввічливий хлопчик та його сім'я живуть тут, під руїнами двоповерхового дитячого садка та медичного центру в селі Кутузівка, за 12 миль на схід від Харкова, відколи 24 лютого розпочалася війна в Україні.
Боротьба під Кутузівкою була запеклою. Перебуваючи ближче до Росії, ніж будь-яке інше велике українське місто, Харків був ключовою метою Володимира Путіна, і ця територія була проходом до нього
До війни населення Кутузівки становило 1500 чоловік. Сьогодні їх менше ніж 50. «Тимофей сьогодні спокійний, але під час бою він би впав в істерику
Підпис під фото: «Восьмирічний Тимофій малює поруч зі своєю тіткою Яною Сотниковою у слабоосвітленому підвалі під Харковом»
2. Daily Telegraph повідомляє про події також пов'язані з Україною.
Газета цитує західного чиновника, який звинувачує Володимира Путіна у використанні нової «зброї» зниження світових запасів продовольства шляхом крадіжки зерна та знищення сільськогосподарської техніки під час війни.
Вони не називають ім'я чиновника, який повідомляє газеті, і пише, що експерти розвідки стежать за ситуацією через побоювання масових заворушень в Африці та на Близькому Сході.
Заголовок: «Путін «закручує гайки» на глобальних постачаннях продовольства»
3. «Independent» вийшла с заголовком: «Солдат визнав військовий злочин на першому суді».
Російському 21 річному бійцю загрожує довічне ув'язнення після того, як він зізнався, що вбив 62-річного українця
Європа
4.«Der Standard» - «Зерно як зброя у війні в Україні» - анонс заголовок
Швеція та Фінляндія налаштовані серйозно: у середу обидві країни подали заявки на вступ до НАТО. Генеральний секретар Єнс Столтенберг з гордістю подав заявки на членство. Однак перші кроки на шляху до розширення трансатлантичного альянсу були вибоїстими: Туреччина чинить опір і висловлює власні вимоги з приводу безпеки.
Завжди знайдеться той, хто говорить правду – у російській "правді". У Росії зараз повна диктатура із доступом до офіційних ЗМІ. Тому, хто назве «спеціальну військову операцію» проти України «війною», загрожує 15 років ув'язнення.
Але полковник у відставці та військовий оглядач виступив у одній з найпопулярніших дискусійних програм на російському державному телебаченні та назвав війну Путіна серйозною помилкою.
«Ми перебуваємо у повній геополітичній ізоляції, і весь світ проти нас, хоча ми й не хочемо цього визнавати», — заявив Михайло Ходаренок. Військово-технічні та політичні ресурси Росії обмежені, і росіянам не слід приймати "інформаційні заспокійливі". Українці готові воювати і набувають все більшої підтримки з боку Заходу.
Імператор голий, заявив де-факто військовий експерт.
Він не перший. Ще до війни відставний високопоставлений військовий офіцер Михайло Івашо, який також очолює консервативний офіцерський клуб, прямо нападав на Путіна, і закликав його піти у відставку і говорив, що військові плани президента — це ухилення від реальної політики країни, її проблем і поставить під загрозу Росію як державу. Дуже точний аналіз, який помер на той час.
Чи дійсно реальність все-таки просочується в російську публіку через публічне медіа?
5. «KURIER» - «Президент як полководець: критика путінської війни»
Кремлівський бос сам ухвалює найважливіші рішення. На Заході війна в Україні розглядається як свавілля кремлівського боса. Цю оцінку наразі підтверджують і західні спецслужби. Путін навіть втручаеться у планування окремих військових операцій, діючи як бригадний генерал.
Однак у той час у Росії наростає і критика хронічно невдалого ведення війни. Близькі соратники, такі як Рамзан Кадиров, губернатор Чечні, відомий своєю жорстокістю, закликають до жорсткіших дій.
Війна в Україні спонукала Швецію та Фінляндію відмовитися від нейтралітету і якнайшвидше домагатися вступу до військового союзу НАТО. Але цей проект загрожує бути заблокованим членом НАТО: Туреччиною. Президент Реджеп Тайіп Ердоган заперечує, бо вважає, що дві країни ЄС мають дуже тісні зв'язки з курдськими представниками.
6. «Salzburger Nachrichten» - «ЄС показує шляхи виходу з путінської енергетичної пастки»
Європа хоче позбутися залежності від нафти та газу з Росії. Комісія ЄС подала пропозиції у середу. Мета має бути досягнута якнайшвидше, до 2030 року.
План виходу Комісії ґрунтується на трьох принципах:
- зниження енергоспоживання,
- розширення екологічно чистих джерел енергії
- перехід від Росії як основного постачальника до якомога більшої кількості інших постачальників.
Ціна незалежності є значною. Голова комісії Урсула фон дер Ляйєн очікує близько 210 мільярдів євро до 2027 року. Однак це компенсується приблизно 100 мільярдами євро на рік, які Європі більше не доведеться сплачувати Кремлю. Чим швидше станеться перехід на дешеві відновлювані джерела енергії, тим менше доведеться платити іншим постачальникам енергії.
Рух є і Австрії. Уряд ухвалив пакет законів, спрямованих на збільшення заповнення сховищ природного газу. Ємності, що не використовуються, для зберігання повинні бути здані. Важливе газосховище Хайдах у Зальцбурзі має бути підключене до внутрішньої газової мережі. Крім того, новий стратегічний запас газу буде збільшено до 20 терават-годин - це споживання за два зимові місяці. «Вжиті заходи значно знизять нашу залежність від російського газу», - наголосила міністр енергетики та клімату Леонор Гевесслер.
7. Данія. «Morgenavisen Jyllands-Posten» - «Що потрібно, щоб Україна виграла війну?»
8. «POLITIKEN» - «НАТО хоче, щоб Данія була менш наївною: армія Китаю досліджує Європу»
Китайські військові збирають знання про все, від безпілотників, роботів та штучного інтелекту у Європі. Експерти та НАТО називають підхід Європи «наївним».
Військові дослідники з Народно-визвольної армії Китаю ініціювали тисячі спільних проектів із цивільними вченими в Європі, навіть незважаючи на те, що це може загрожувати майбутній безпеці Європи та альянсу НАТО. Така оцінка провідних експертів після того, як Politiken та 10 міжнародних ЗМІ вперше завдали на карту масштабу китайських військових досліджень у Європі. Проект «Китайське наукове дослідження» показує, що у понад 5200 випадках китайські військові дослідники опублікували наукові статті за участю співробітників європейських університетів.
Це особливо видно щодо досліджень технологій, які Китай, США та НАТО вважають абсолютно необхідними для того, щоб стати військовими наддержавами у 21 столітті.
Багато тисяч спільних дослідницьких статей показують, що китайським військовим ученим вдалося інтегруватися у відкритий університетський світ Європи. І хоча далеко не всі дослідження мають очевидний військовий потенціал, вони, якщо судити лише за своїми масштабами, становлять загрозу безпеці Заходу. Мейя Нувенс, дослідник військової модернізації Китаю для аналітичного центру Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) у Лондоні, каже: «Західні університети повинні розуміти, що китайські військові дослідники мають лише одного замовника — Народно-визвольну армію.
Їхній сенс існування — модернізація китайської армії. Ваше дослідження показує, що хоча ЄС визначив Китай як «системного суперника», Європі необхідно зробити більше для захисту досліджень. Особливо коли йдеться про технології, які, на нашу думку, матимуть вирішальне значення для майбутніх воєн», — каже Мейя Ноуенс.
Приблизно 2900 дослідницьких статей було опубліковано у технологічних та інженерних університетах Народно-визвольної армії. Ця співпраця обертається навколо тих, які, як вважають, мають великий військовий потенціал. Це матеріали про: штучний інтелект, квантові технології, ядерну фізику та передові радари, ракети, супутники, роботи, а також космічні технології. Ребекка Арчесаті, дослідник технологічної політики Китаю в Європі, особливо стурбована масштабами співпраці з Національним університетом оборонних технологій Китаю (NUDT): другий відомий своїми дослідженнями у галузі суперкомп'ютерів та гіперзвукових ракет. Той факт, що цей конкретний університет так бере активну участь у науково-дослідній співпраці в Європі, повинен насторожити».
The China Science Investigation — це європейська журналістська співпраця, яку очолює голландська медіа-платформа Follow The Money за підтримки німецької журналістської агенції CORRECTIV. Вже минулого року газета показала в серії статей «Небезпечні знання», що китайська військова індустрія та індустрія спостереження активно прагнуть співпраці з данськими університетами.
Серед іншого, Ольборгський університет ненавмисно зробив свій внесок у розробку алгоритму спостереження, а також у розробку точного радара та корабельної електроніки для китайської армії та флоту. DTU співпрацював, зокрема, у галузі квантових технологій, області, яку експерти вважають «високорисковою», і протягом кількох років розміщував китайських військових дослідників у кампусі в Люнгбю.
China Science Investigation ідентифікує 91 дослідницьку статтю, в якій китайські військові дослідники співпрацювали з одним або декількома датськими дослідницькими інститутами.
Politiken розглянув ключові частини дослідження минулого року, але найближчими днями також опублікує нові випадки. У січні Служба поліцейської розвідки (PET) попередила, що Китай становить серйозну шпигунську загрозу для данських університетів, і закликала університети серйозніше поставитися до цієї загрози. Численні спільні дослідження викликають стурбованість у вищому керівництві НАТО, говорить Девід ван Віл, помічник генерального секретаря НАТО. Це показує, що існує план отримання знань з наших університетів і дослідницьких середовищ.
Нам потрібно бути менш наївними та захищати наші найтаємніші технології від тих, хто в майбутньому може використовувати їх проти нас. Politiken направила запит до посольства Китаю в Данії, на нього не відповіло посольство.
9. Німеччина «Der Tagesspiegel» - «Злочин і покарання: перший в Україні суд над військовим злочинцем» - заголовок над назвою видання.
Анонс статі: «Російські хакери годинами паралізують онлайн-портал Берліна»
Колонка: «Німеччина постачає танки Leopard»
У контексті так званого «обміну кільцями» для посилення України у війні проти Росії Німеччина постачає Чеській Республіці 15 танків Leopard 2 A4. Це, у свою чергу, повинно дати можливість Чехії постачати Україні важке озброєння, яке знайоме українській армії.
Танки фінансуються Федеративною Республікою. Бундесвер має взяти на себе підготовку чеських солдатів. «Обмін кільцями з Чехією є ще одним дуже гарним прикладом того, як ми можемо швидко та легко підтримати Україну в її мужній боротьбі з російською агресією», – заявила федеральний міністр оборони Крістін Ламбрех.
10. Польща «Gazeta Wyborcza» - «Герої додому не повернуться»
Українські воїни героїчно захищалися в найдовшому бою
Солдати с Азовсталі - вони cклали зброю, але Москва хоче судити їх як злочинців»
11. Іспанія «ElPais». Фото на перший шпальти «Понівечені під час нападу на українську станцію».
11-річний Ярик штовхає свою двійню Яну в крісло разом із матір'ю Наташою позаду у державній лікарні у Львові в четвер. Ракета, запущена Росією по залізничному вокзалу Краматорська 8 квітня, спричинила пошкодження матері (яка втратила одну ногу) та доньки (яка втратила дві). Ярик не постраждав.
Заголовок: «ЄС просувається вперед у відключенні російського газу»
12. «ARA» - 21-річного російського військовослужбовця звинувачують у військових злочинах. Молодий командир зізнається у вбивстві беззбройного мирного жителя
13. Португалія. «Publico» - «Прем'єр-міністр спантеличений після того, як Марсело (Президент) розкрив дату візиту Антоніо Кости (ПМ) до Києва»
Кабінет прем'єр-міністра здивований заявою президента після вимоги повної таємниці щодо поїздок в Україну. Португалія очікує неминучого висилання дипломатичних чиновників з Росії
Підпис на фото: «Російський солдат визнав себе винним у першому судовому процесі про військові злочини»
14. Ірландія. «Irish Examiner» - «На лаві підсудних»
Підпис під фото: «21-річний сержант російської армії Вадим Шишимарин під час судового засідання у Києві. Російського військового судять за вбивство беззбройного мирного жителя. Ця справа стала першим випадком, коли військовослужбовця РФ притягнули до відповідальності за військовий злочин після вторгнення Росії в Україну»
15. Франція: «LeMonde» - «У Києві відбувся перший суд за російські військові злочини»
21-річного російського солдата звинувачують у навмисному вбивстві цивільного, який їхав на велосипеді.
За останні кілька днів в Україні з’явилися воєнні злочинці: обличчя дитини з тонкими рисами обличчя, майже безбородий, російського сержанта якому 21 рік. В українському селі неподалік від Сум на північному сході країни він вбив пострілом з АК-74 чоловіка, який штовхав свій велосипед. Чоловік загинув за кілька метрів від дому, при собі не мав зброї, йому було 62 роки, повідомила генпрокурор Ірина Венедіктова. Сержант був заарештований під час спроби втечі з чотирма іншими солдатами.
Це було 28 лютого 2022 року, війна тривала четвертий день. Менш ніж через три місяці після початку вторгнення. В цю середу, 18 травня, відбудеться перший судовий процес щодо військового злочину. Це лише початок тривалого процесу: Генеральна прокуратура стверджує, що вже виявила понад 12 тисяч імовірних справ про військові злочини. Судити рядових солдатів – навіть до притягнення до відповідальності високопоставлених офіцерів – за такі вчинки, рідкість на міжнародному рівні. Це ще більш винятково, коли в країні все ще йдуть бої.
16. Італія. La Stampa – заголовок на фото. "У НАТО щоб захищати світ"
· "Інтерв'ю з Санною Марін: "Путін програє, ми на правильній стороні історії"".
· "Москва висилає 24 італійські дипломати. ЄС запускає енергетичний пакет. Драгі приймає фінського прем'єра"
· «Більше жодних війн. Але з тиранами слід застосовувати силу».
17. "План перемир'я" - заголовок на фото в "La Repubblica". Ді Майо представляє пропозицію Італії секретареві ООН Гутеррешу: чотири пункти для припинення вогню та початку переговорів.
· «Кремль висилає 24 наших дипломати».
· «Перший російський військовий під судом в Україні: «Я винний, я вбив мирного жителя»
18. Швеція. «Aftonbladet» - «КОЛИШНИЙ РОСІЙСЬКИЙ ТОП ПОЛІТИК: Путін розуміє, що програє війну. Попереджає про новий етап: «Є великий ризик»
19. Швейцарія «BLICK» - «Бережіть нашу електрику!». Звідки вона береться, хто споживає найбільше, чому її мало
Дефіцит електроенергії загрожує настати раніше, ніж очікувалося. Федеральна комісія з електроенергетики спрогнозувала його на 2025 рік. Але через війну в Україні це може стати фактом вже наступної зими. Зрештою, ми хочемо уникнути російського газу та нафти, і в найближчому майбутньому нам буде потрібно набагато більше електроенергії.
Заголовок анонс: «Україна хоче побудувати центр паралічу нижніх кінцівок
Директор клініки натхненний Ноттвілем
20. «Tages-Anzeige» - «Російські війська обстрілюють місця на північному сході
За інформацією з Києва, вчора російські війська обстріляли північно-східні райони України – Сумську та Чернігівську. Український прикордонник повідомив про сім нападів.
Тим часом у Білорусі розширили застосування смертної кари. Тепер людей можуть засуджувати до смертної кари за звинувачення у спробі теракту. Держсекретар США Ентоні Блінкен розкритикував, що зміна закону також може означати, що "активістам, які виступають проти війни Росії в Україні", може загрожувати смертна кара.
Підпис під малюнком: «Федеральна рада на чолі з міністром оборони Віолою Амхерд підтримує пропозицію підписати контракти на закупівлю 36 нових винищувачів F-35 до кінця березня 2023 року, тобто до можливого референдуму». Заголовок: «Федеральна рада хоче купити нові винищувачі якомога швидше»
21. Туреччина. «Daily Sabah» - «Союзники по НАТО повинні поважати занепокоєння Туреччини».
Туреччина заявляє, що не погодиться на будь-яке розширення, яке може зробити військовий альянс менш захищеним або завдати шкоди його власній безпеці, оскільки президент Ердоган закликав країни-члени поважати занепокоєння Туреччини на тлі спроб Фінляндії та Швеції до вступу в НАТО.
Колонка з фото: « Українські військові сидять в автобусі після евакуації із металургійного заводу «Азовсталь» в обложеному портовому місті Маріуполь, на сході України, 17 травня 2022 року.
ЩЕ БІЛЬШЕ МАРІУПОЛЬСЬКИХ БІЙЦІВ ЗДАЄТЬСЯ,
УКРАЇНА шукає угоди про обмін. Ще майже 700 українських бійців на гігантському сталеливарному заводі в Маріуполі здалися за останні 24 години, повідомила Росія в середу, оскільки високопоставлений український військовий чиновник сподівався, що їх можна буде обміняти на російських військовополонених. Тим часом Фінляндія та Швеція офіційно подали заявку на вступ до НАТО, що призвело до того самого розширення, яке президент Росії Володимир Путін уже давно називав однією з основних причин для початку «спеціальної військової операції» в лютому. Україна наказала бійцям рятувати свої життя – і заявила, що їхня місія зв’язати російські сили наразі завершена – але не закликала колону солдатів, що вийшли з заводу, капітулювати.
22. Китай. «CHINA DAILY». Підпис під фото: «Українських військовослужбовців, які здалися, забирають у вівторок після евакуації металургійного заводу «Азовсталь» у портовому місті Маріуполь на сході України».
Стаття: «Фінляндія, Швеція подають заявки на вступ до НАТО»
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг заявив у середу, що Фінляндія та Швеція офіційно подали заявку на членство в Альянсі, переглянувши свою зовнішню політику, що тривала десятиліття.
«Я гаряче вітаю прохання Фінляндії та Швеції про вступ до НАТО», – сказав Столтенберг журналістам після отримання листів-заявок від послів двох країн. Він назвав нації «нашими найближчими партнерами».
Тепер заявку мають розглянути 30 країн-членів НАТО, процес, який, як очікується, займе близько двох тижнів, хоча президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган висловив застереження щодо приєднання Фінляндії та Швеції.
Якщо його заперечення буде подолано, а переговори про вступ пройдуть так, як очікувалося, дві країни можуть стати членами НАТО протягом кількох місяців. Зазвичай цей процес займає від 8 до 12 місяців, але НАТО хоче рухатися швидко, повідомляє Associated Press.
Москва пригрозила відреагувати невизначеними «військово-технічними заходами», якщо країни Північної Європи зроблять те, що вона назвала «серйозною помилкою», вступивши до НАТО. У Кремлі попередили, що «загальний рівень військової напруженості зросте» в Європі, якщо альянс розшириться до порогу Росії.
Росія буде стежити за тим, як НАТО використовує територію Фінляндії та Швеції, і «робить свої висновки», – заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.
«Фінляндія, Швеція та інші нейтральні країни роками брали участь у військових навчаннях НАТО», – сказав Лавров. «НАТО врахувала їх території при плануванні свого руху на схід. У цьому контексті, мабуть, це вже не має значення».
Він сказав, що Москва не бачить причин для того, щоб Фінляндія та Швеція турбувалися про свою безпеку. «До речі, і президент Фінляндії, і фінські посли всюди говорили, що не бачать загроз з боку Росії», – сказав Лавров.
Міністр закордонних справ Австрії Олександр Шалленберг заявив, що його країна збереже нейтральний статус, незважаючи на те, що союзники по Європейському Союзу Швеція та Фінляндія переглянули свою багаторічну зовнішню політику, щоб подати заявку на членство в НАТО.
«Ситуація для нас виглядає дещо інакше», — сказав він німецькому радіо Deutschlandfunk у середу, заявивши, що в Австрії існує «переважна» громадська підтримка нейтралітету. Шалленберг сказав, що країна, яка отримує 80 відсотків свого природного газу з Росії, продовжить надавати гуманітарну підтримку Україні, а не летальну зброю.
Тим часом Міністерство оборони Росії повідомило в середу, що 959 українських військових здалися цього тижня на обложеному металургійному заводі «Азовсталь» в українському портовому місті Маріуполь.
"За минулу добу 694 воїнів здалися, у тому числі 29 поранені", - йдеться в повідомленні міністерства на щоденному брифінгу щодо конфлікту. «Загалом з 16 травня здалося 959 бійців, у тому числі 80 поранених».
Міністерство закордонних справ Росії заявило у вівторок, що двом співробітникам посольства Фінляндії в Росії доведеться покинути країну у відповідь на подібний крок Гельсінкі.
Під час візиту у вівторок під контролем Росії Херсон на півдні України віце-прем’єр-міністр Росії Марат Хуснуллін заявив, що кошти вже виділено на проект відновлення доріг, мостів і будівель.
Наприкінці квітня російські війська взяли під контроль Херсон. Зараз у портовому місті використовуються російські рублі, а не українські гривні, а російські сили встановили промосковську «військово-цивільну адміністрацію».
Хуснуллін сказав, що відбудова зруйнованих частин міста буде першим пріоритетом Росії, але Москва також зацікавлена в підтримці сільського господарства Херсона.
Агентства внесли свою лепту в цю історію.
23. США. «NYT» - Підпис під фото: «Український військовий після багатогодинної операції минулого місяця в Запоріжжі. Лікарні переповнені, оскільки Росія б'є по східних районах»
Заголовок «Тяжкі травми та недостатня кількість лікарів в Україні»
Колонка справа: «Росія використовує захоплення українців, щоб висунути неправдиві заяви про тероризм»
Сигналізуючи про те, що в Києві можуть відбутися судові процеси щодо військових злочинів, оскільки судять їх власного солдата
Росія схопила масову капітуляцію українських військ на маріупольському металургійному заводі як пропагандистський подарунок у середу, намагаючись фальшиво назвати їх терористами та створити паралельний наратив із зображенням Україною російських солдатів огидними військовими злочинцями.
Масова капітуляція, яка завершила найдовшу битву тримісячної війни, була зображена росіянами як славний поворотний момент у конфлікті, який західні військові аналітики та правозахисники назвали катастрофічним для Кремля та її сили, які бомбили Україну без розбору та були звинувачені в інших звірствах.
Зображення українців, які здалися, були оприлюднені росіянами саме тоді, коли російський солдат визнав себе винним в українському суді у смертельному стрілянині в беззбройного цивільного, у широко поширеній справі. Спочатку Україна описала масову капітуляцію солдатів на маріупольському сталеливарному заводі «Азовсталь», яку її військові наказали в понеділок увечері, як єдину альтернативу їх майже вірній смерті всупереч безнадійним шансам і як прелюдію до обміну полоненими.
Але з Москви не було жодної розмови про обмін будь-якими полоненими, і вже в середу стало зрозуміло, що Кремль має намір використати полонених для інших цілей.
Російські коментатори святкували падіння металургійного заводу і, зокрема, захоплення в полон бойовиків батальйону «Азов», українського полку, що має коріння як ультраправа група, яку Путін використав для фіктивного приводу для нападу на Україну.
У Брюсселі Туреччина ускладнила зусилля НАТО щодо швидкого розгляду заявок на членство Швеції та Фінляндії, заблокувавши початкове голосування та представивши список скарг, пов’язаних із курдськими угрупованнями, які вона вважає терористами.
Хоча Туреччина вказала, що в кінцевому підсумку не буде проти членства Швеції та Фінляндії, її заперечення сповільнюють процес, який, як сподівався Захід, швидко зміцнить європейський захист від подальшої агресії президента Росії Володимира Путіна.
Цей крок Туреччини відбувся на тлі окремого розчарування викликами Заходу пану Путіну: прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, інший авторитарний лідер, зупинив запропоноване Європейським Союзом ембарго на російську нафту.
24. «Los Angeles Times».
Підпис під фото: «Російський солдат оглядає базу українського полку "Азов" неподалік портового міста Маріуполя. Бійці полку відчайдушно оборонялися, ховаючись на обложеному Росією металургійному заводі «Азовсталь».
УКРАЇНСЬКИЙ КОНФЛІКТ МОЖЄ БУТИ НА ДОВГИЙ СТРОК
Суд над військовими злочинцями у Києві посилює побоювання щодо долі бійців, які перебувають під вартою в Росії.
Перший російський солдат, якого судили за військові злочини, у середу визнав себе винним у вбивстві українського мирного жителя, оскільки наростали побоювання з приводу долі сотень українських солдатів, які здалися вдень раніше на сталеливарному заводі «Азовсталь» у Маріуполі.
Українські офіційні особи заявили, що ведуть переговори щодо обміну бійців «Азову» на російських військовополонених. Очікувалося, що російський парламент ухвалить це, але він не прийняв у середу резолюцію, яка блокує обмін.
Законодавці послалися на полк «Азов» — ополчення з неонацистським корінням, яке було поглинуте українською армією і, за словами Москви, досі складається з нацистів. Війська полку кілька тижнів трималися на сталеливарному заводі в останньому бою проти повного захоплення Росією Маріуполя на південному сході України.
Їхня доля залишилася підвішеною, навіть коли 21-річний російський сержант. Вадим Шишімарін визнав себе винним у вбивстві беззбройного мирного жителя на північному сході Сумської області 28 лютого у Києві, через чотири дні після того, як російські війська увійшли до України. Шишімарін, якому загрожував довічний ув'язнення, вистрілив чоловікові в голову.
Судовий процес є першим військовим злочином, що розслідується в Україні з початку бойових дій, а російські війська продовжують завдавати ударів по військовим та цивільним об'єктам по всій країні. Генпрокуратура України заявила, що її відомство готує справи проти 41 російського військового, звинувачених у вбивствах та зґвалтуваннях мирних жителів, бомбардуваннях цивільної інфраструктури та мародерстві.
Незрозуміло, чи вплине суд над Шишімариним на переговори про евакуйованих з Маріуполя українських бійців. Але російські законодавці різко висловилися про похід «Азов».
25. «Arizona Daily Star»
Підпис під фото: "Сільські жителі проходять повз артилерійські снаряди, що не розірвалися, в середу, збираючи металобрухт з розбомбленого складу в селі Мала Рогань, Україна".
"Доля українських воїнів незрозуміла"
Росія заявила в середу, що майже 1000 відчайдушних українських бійців, які трималися всередині маріупольського заводу з виробництва пилоподібної сталі, здалися, коли битва, що перетворила місто на всесвітній символ непокори та страждань, добігала кінця.
Тим часом перший полонений російський солдат, який постане перед судом України за звинуваченням у військових злочинах, визнав себе винним у вбивстві цивільної особи і може отримати довічне ув'язнення. Фінляндія та Швеція подали заявки на вступ до НАТО, відмовившись від багаторічного нейтралітету, побоюючись, що президент Росії Володимир Путін не зупиниться в Україні.
Російський сержант. 21-річний Вадим Шишімарін, військовослужбовець танкової частини, визнав себе винним у Києві у тому, що вистрілив у голову беззбройному 62-річному українцю через вікно автомобіля у перші дні війни. Головний прокурор України заявив, що готується ще близько 40 справ про воєнні злочини.
Українських бійців, які вийшли із зруйнованого сталеливарного заводу «Азовсталь» після того, як їхні військові наказали залишити останню оплот опору в нині зруйнованому портовому місті, чекає невизначена доля. Деяких росіяни доставили до колишньої виправної колонії на території, контрольованій підтримуваними Москвою сепаратистами.
У той час як Україна заявила, що сподівається повернути солдатів в обмін на полонених, Росія погрожувала віддати деяких із них під суд за військові злочини.
Amnesty International заявила, що Червоний Хрест має отримати негайний доступ до бойовиків. Денис Кривошеєв, заступник директора Amnesty International по регіону, послався на беззаконні розстріли, імовірно вчинені російськими військами в Україні, і сказав, що захисників «Азовсталі» «не має бути така ж доля».
Головний федеральний слідчий орган Росії заявив, що має намір допитати військовослужбовців, які здалися, щоб «встановити націоналістів» і встановити, чи причетні вони до злочинів проти мирних жителів.
