Чому болісний секс це не нормально

Переклад есе на Everyday Feminism

До мене доходили чутки, що перший секс із проникненням може бути болісним, але мені завжди здавалося, що мене це не стосується. Мій вібратор ніколи не заподіював мені болю за весь час використання, так у чому різниця між ним і пенісом?

Але потім одна з моїх подруг розповіла, що їй дійсно було боляче. Вона порадила мені приготуватися до болю — і вже точно не чекати нічого приємного — щоби вберегти мене від розчарування. Я все ще сумнівалася, але потім ще одна моя подруга підтвердила, що перший секс рідко буває приємним і найчастіше виявляється дуже болісним.

Так що коли, врешті-решт, дійшло до справи, мене жахала ця перспектива.

Я затримала подих в очікуванні, поки член мого хлопця подолає весь шлях. Потім він сказав мені, що вже все.

«О, це приємно!» — вигукнула я, і ми засміялися. Мої подруги були неправі. Це було не боляче, і це було круто.

Тим часом, в обох моїх подруг того ж року був перший секс. Обидві терпіли біль тижнями, але не зробили нічого, щоби це змінити, тому що думали, що так воно й повинно бути.

Згодом одна з них з’ясувала, що з лубрикантом і довгою прелюдією, боляче не буває. Проблема була не в самому факті наявності піхви, а в тому, як вони займалися сексом.

Інша подруга з болем так і не розлучилася. Вона страждала довгі місяці, після чого зрозуміла, що це вже не нормально, і вирішила, що їй більше підійдуть інші різновиди сексу, наприклад, оральний.

Ці історії показують, як переконання в тому, що перший секс буде болісним, може викликати безліч негативних наслідків, незалежно від наявного досвіду. Якщо передбачення не справдиться, ви панікуватимете на порожньому місці. Якщо справдиться — ви нічого не мінятимете. А якщо змінити й не можете (наприклад, через больовий розлад — докладніше про це пізніше), то вирішите, що вам залишається тільки з посмішкою терпіти.

Наші культурні установки про біль під час сексу заплутують і жінок, і взагалі будь-яку людину, у якої є вагіна. Це не одне й те саме, але я буду звертатися до всіх разом, оскільки наші погляди на вагіну й на уявлення про жінок найчастіше збігаються.

У людей із вагінами, які не є жінками, є власний досвід, — у мене, як небінарної особистості з вагіною, точно є — хоча здебільшого це стосується жінок, особливо тих, у яких був секс із цис-гендерними чоловіками, бо найчастішесаме їмрозповідають жахи про пенетрацію.

Після першого статевого акту, який не виправдав моторошних очікувань, якими мене лякали, я провела невелике дослідження і з’ясувала, що те, чого мене вчили — брехня, а саме — те, що людям із вагіною під час першого сексу належить «порвати цілку», або щось типу того.

Нічого в моїй вагіні не рветься з будь-якого приводу, як і в моїх друзів.

Оскільки гімен, або «вагінальна корона» — це всього лише дуже тонкий шар еластичної шкірки по краю входу в піхву, який може як надірватися, так і просто розтягуватися залежно від обставин.

Найімовірніше, шляхом різних вправ — використання тампонів, мастурбації, фінгерингу або будь-яких інших подібних цим — вагінальною корону можна розробити. Я свою розтягла, так що їй не довелося рватися, щоби щось пропустити. Або ж, як у дуже багатьох людей, у мене її зовсім не було, або була дуже маленька.

Й ось що: навіть якщо ваша вагінальна корона дуже широка або щільна, це не найпоширеніша причина болю під час першого сексу, каже Керол Квін, спеціалістка із сексології Good Vibrations.

Ймовірно, тому більшість піхов і не кровоточать під час першого сексу. Частіше це відбувається через напругу вагіни або нестачу змазки, що легко виправити, переконавшись у своїй емоційній і фізичній готовності.

Тепер, коли я все це знаю, я просто зобов’язана переконати інших людей із вагінами не зважуватися на перший секс у такому жаху, у якому була я.

Тому що це стосується не єдиного епізоду в сексуальному досвіді. А того, як ми сприймаємо свою сексуальність загалом.

Коли ми беремося діяти, керуючись думкою про те, що «це буде приємно моєму партнеру, але не мені», це зумовлює наше подальше переконання, що так воно й повинно бути, цього разу — і в усі наступні.

І це особливо небезпечно для жінок, які займаються сексом із чоловіками, тому що ми вчимося очікувати менше, ніж отримують чоловіки. Ми миримося з тим, що нам просто не буде так само добре. Ми робимо те, чого зовсім не хочемо, тільки тому, що чоловіки цього вимагають.

І в процесі ми переносимо цей образ активних жінок, на всі інші відносини з чоловіками.

Я кажу, що це все хуйня. Якщо ти не насолоджуєшся сексом так само, як твій партнер, — це серйозна причина зупинитися, перший це раз, другий чи третій, або сотий.

Якщо тобі боляче, це не провина твого тіла. Якщо ти не хочеш чи тобі не подобається, це не провина твого тіла. Якщо ти не досягаєш оргазму, коли хочеш, це не провина твого тіла.

Так не знімай відповідальності й зі свого партнера. І будь готова обстоювати свої бажання й потреби.

Для більшості з нас болісний секс зовсім не є неминучим злом. Але попри біологічні реалії, ми зациклені на ідеї, що так воно і є. Чому?

Підказка: це римується з «хуятріархат».

Нормалізація болісності сексу підтримує патріархальні установки, шкодить нашому сексуальному життю і просуває нездорові ідеали у відносинах. Ось чому це повинно припинитися.

1. Це частина по-справжньому поганого «романтичного» образу

Як я вже згадувала, моєю першою реакцією на приємні відчуття під час першого сексу було полегшення. Але потім мені стало сумно. Насправді, я засмутилася, що мені не було боляче.

І чим більше сцен першого сексу я зустрічала в кіно або в книжках, тим гірше мені ставало. У «Сутінках: Світанок» героїня після шлюбної ночі прокидається вся в синцях, що є безсумнівним доказом пристрасті партнера.

У «50 відтінків сірого» садист, у якого закохана головна героїня, залишає на час свої нахили, дізнавшись, що вона "незаймана". І під час першого сексу ставиться до неї дуже ніжно. Ніби якби їй було боляче, це дало б їй право втекти.

У «Небезпечному методі» камера показує кров на ліжку після того, як Карл Юнг і Сабіна Шпільрейн займалися сексом, щоби глядачі були впевнені, що саме він сексуально звільнив її.

Після таких прикладів із медіа, я була зачарована ідеєю про те, що можна любити когось настільки, що можеш подарувати йому, як видно, найбільше задоволення позбавити тебе «цноти��, і плювати наскільки це боляче.

Я прагнула коханця, який вгамував би мій біль поцілунками, лицаря в блискучих обладунках, який буде «ніжним» і стане «захищати» мене від усіх, хто ще міг би заподіяти мені болю.

Я мріяла про когось настільки пристрасного й мужнього, що він просто не зможе тримати себе в руках і тому буде трохи грубий.

Яка ж маячня!

Поза контекстом BDSM-теми, ми не очікуємо зустріти чоловіка, який романтизує жінку, яка заподіює йому біль. Але ми постійно романтизуємо чоловіків, які роблять боляче жінкам.

У книгах і фільмах на зразок «50 відтінків» і «Сутінків» ми підносимо і схвалюємо жорсткість сексуального партнера. Агресія, особливо щодо жінок, у чоловіків вважається сексуальною рисою.

Романтизований образ болісного першого сексу підтримує обидва стереотипи, а також лицарський комплекс «Містера Я-Все-Виправлю», який може доставити стільки фізичного та емоційного задоволення, що біль піде.

Обидва ці архетипи змушують нас шукати і приймати як належне нездорові відносини, засновані більше на патріархальному домінуванні, ніж на рівності.

2. Це частина сексистських уявлень про «цноту», які карають жінок за сексуальність

Почасти причина того, що наша культура одержима ідеєю, що люди з вагінами (і особливо жінки) повинні відчувати біль під час сексу, полягає в тому, що ми покладаємо на цю ідею функцію підкріплення гендерних норм.

Ми винайшли цю уявну концепцію «цноти», згідно з якою людина незворотно змінюється після першого пенетративного сексу.

Міфи про гімен обстоюють ідею, що ця трансформація реальна.

Насправді секс — одна з безлічі речей, які коли-небудь бувають у перший раз, і проникнення— лише одна з безлічі різновидів сексу. І тим не менше, для жінок це досі означає, що після сексу вони раптово якимось чином стають нечистими та переходять у власність чоловіка.

Віра в те, що секс розриває частину жіночого тіла, створює символ панування чоловіка над жінкою. Через це ми помилково вважаємо, ніби це ми визначаємо, чи вона хороша, віддана йому по-справжньому або дозволила комусь ще осквернити свою цнотливість.

І це не єдиний спосіб, яким ми попереджаємо жінок, що вони будуть покарані за секс. Ми також застерігаємо їх "не прив’язуватися" й не "віддаватися" аби кому.

Усі ці попередження служать одному. Поки ми вважаємо, що секс — це для «поганих дівчаток», ми насилу уявляємо собі, що жінки можуть стати сексуально активними без негативних наслідків.

Розглядаючи біль під час сексу, як норму, ми підсилюємо свою віру в те, що, вступаючи в сексуальні відносини, жінка робить щось неправильне.

3. Біль може вказувати на проблему, яка потребує вирішення

Я не кажу, що біль під час сексу уявний. Він абсолютно точно реальний. Але його причини можуть відрізнятися від тих, які спадають нам на думку.

Останні дослідження, опубліковані в Міжнародному журналі акушерства й гінекології (BJOG), встановили, що тільки 1 з 10 цис-гендерних жінок відчуває біль під час сексу. І причиною може бути що завгодно — від хронічних захворювань до незручного положення або недостатнього збудження. Так чи інакше, ці проблеми потрібно вирішувати.

Багато людей страждають на такі захворювання, як ендометріоз, вульводинія або вагінізм, і водночас не звертаються за медичною допомогою, тому що вважають, що біль просто неминуче супроводжує наявність вагіни.

І якщо біль приходить епізодично, ні вони, ні їхні партнери нічого не роблять. Я якось сказала своєму колишньому, що він робить мені боляче, коли рухається занадто різко, на що він відповів: «Ну це ж приємний біль?»

Те ж саме відбувається під час болісних менструацій, тому що, на жаль, нас привчили до того, що мати матку означає страждати від певних проблем, з якими залишається тільки змиритися.

Натомість, нам потрібно засвоїти, що біль вказує на проблеми, фізичні або психологічні (або й ті, й інші, оскільки вони часто пов’язані). Відповідно, ми можемо спробувати їх вирішити.

Деякі люди навіть не намагаються розв’язувати цю проблему, і болісний секс стає постійною частиною їхнього життя. Їм необхідно зрозуміти, що це нормально — не займатися сексом, якщо це заподіює біль, замість того, щоби розглядати біль, як звичайну річ, що просто треба перетерпіти.

Оскільки у зворотному випадку люди, які відчувають біль під час сексу, і / або не відчувають задоволення можуть думати «може бути, це просто не для мене» замість «мабуть, мені потрібно з цим розібратися».

4. Це сприяє уявленням про те, що бути жінкою доволі неприємно

Не всі люди з вагінами є жінками, і навпаки. Але оскільки суспільство звикло пов’язувати ці два поняття, наші культурні установки щодо вагіни переносяться на жінок.

Й оскільки ми очікуємо від жінок, що вони природним чином, майже постійно, відчувають біль — ми вважаємо, що бути жінкою гірше, ніж чоловіком (водночас ігноруючи небінарних особистостей). І це формує наші уявлення про те, що жінка в принципі нижче чоловіка.

Переконання в тому, що наші тіла від природи шкідливі та злоякісні, пригнічує нас у багатьох сферах життя. Хіба може не нашкодити те, що нас вчать, ніби просто бути таким, який ти є — уже саме собою є негативний досвід?

Я знаю, що це зашкодило мені. Я пам’ятаю, як сильно мріяла про те, щоби бути цис-гендерним хлопчиком, коли вперше зіткнулася з болем під час місячних. Я пам’ятаю, як відчула себе обдуреною, коли дізналася, що секс може заподіяти біль і зовсім не так уже і приємний для жінок.

Якби нас вчили того, що наші вагіни можуть бути джерелом задоволення, а не болю, ми б сприймали свої тіла абсолютно по-іншому. І якби нас учили, скільки можливостей, а не проблем, приховано в жіночій сексуальності, ми б по-іншому сприймали жінок.

* * *

Хоча мій перший раз був досить приємним, я час від часу відчувала біль під час сексу. А іноді було таке відчуття, ніби вся шкіра це болюча рана.

Я терпіла цей біль заради свого партнера в надії, що він мине.

Але потім я подумала, як би почувалася я на його місці? Мені було б сумно за нього, і за те, що мене позбавляють взаємно приємного сексу. Я хочу займатися сексом із тим, хто насолоджується їм так само, як і я.

Так що тепер я завжди відразу ж кажу, якщо щось не так. Навіть якщо це означає, що доведеться зробити перерву, чи кілька. Навіть якщо мій партнер дуже захоплений. Навіть якщо він ще не скінчив. Комфорт одного переважує радість іншого.

Жінок та осіб з жіночою соціалізацією виховують у переконанні, що вони повинні цінувати задоволення свого партнера вище свого. А своє власне розглядати, як приємний побічний ефект від задоволення інших.

У разі такого виховання болісний, позбавлений будь-якого задоволення секс не здається чимось незвичайним. Як якби секс вважався успішним тільки в тому випадку, якщо ти досягла «мети» довести свого партнера до кінця.

Крім того, денормализація хворобливого сексу вимагає певних знань про анатомію. Це вимагає зміни пріоритетів.

Ми повинні переглянути наше уявлення про гарний секс, щоби воно включало задоволення і відсутність болю (якщо, звісно, її не бажають) для обох сторін.

Ми повинні прийняти, що вагіна більше, ніж будь-яка інша частина тіла відкриває можливості для задоволення й позбавлення від болю.

Ми повинні змінити наше уявлення про вагіну, як про щось, що несе самі проблеми — і зрозуміти, яке безліч можливостей вона надає.

Ми повинні змінити наші відносини з власними тілами — від ворожості до дружби.

І ми повинні змінити наші уявлення жінок, цис- і трансгендерних, так само, як і про інших людей із вагінами: від переконання в тому, що вони повинні бути завойовані чоловіками — до розуміння, що це люди, які вільно можуть насолоджуватися всім, що дозволяють їхні тіла.