Поради військовому лідеру

Шановні побратими! У сьогоднішньому повідомленні ми пропонуємо вам кілька мудрих порад військовому лідеру від справжнього командира та досвіченого керівника, командувача Аеромобільних військ Збройних Сил України (1998-2005) полковника Івана Якубця. Наводимо обрані тези його статті “Орлиному польоту можуть навчити тільки орли.” (Журнал «Військо України», 05-07.2008).

Отже.

• “…Будьте шляхетними та гордими і пам’ятайте, що велике народжується в буднях. Не йдіть дорогою гордості, що шукає тільки себе, високодумно злітає й прагне лише користі, не зважаючи на інших. Один у полі – не воїн.”

• “…найважчим для кожного військового є навчитися підкорятись, не втрачаючи при цьому гідності та честі. Але ще важливіше – уміти командувати без принижень та образ і зберегти на цьому шляху духовну силу кожного воїна.”

• “Досягнення моральної переваги може стати метою всіх дій.”

• “Безнадійних ситуацій не буває, є командири, які впали у відчай. У більшості випадків сміливе рішення є кращим …скоріше пробачать помилкові дії, ніж боягузливу бездіяльність.”

• “Командиром… стане лише той, хто, спираючись на свої знання, вимогливість і переконання, здатний привести їх до покори. Крім того, важливо знайти шлях до сердець (підлеглих), виявляючи розуміння їхніх думок і почуттів, та завоювати їхню довіру. Сміливо ставай на захист коли йдеться про їхнє здоров’я та добробут, а особливо гідність. Тільки той, хто завоював любов і довіру (підлеглих), зможе висунути їм високі вимоги.”

• “Виховуй непорушну особисту впевненість – це надійний захист від шаленого тиску будь яких обставин. Але пам’ятай: сила характеру перетворюється на огидну впертість щоразу, коли опір чужим поглядам виникає не з упевненості в правильності власних переконань і не заради вищих принципів, а з почуття протистояння. Тому неухильно дотримуйся прийнятих рішень, доки на них не знайдеться переконливих заперечень. Рішучість – це здатність командира звільнитися від муки вагань і небезпеки сумнівів за (умов) нестачі інформації.”

• “Важливою рисою командира є готовність вчасно взяти на себе відповідальність. Рішучість, якщо вона стала твоїм духовним орієнтиром, – це прояв мужності у стані моральної відповідальності, а не під час фізичної небезпеки. Ти не повинен приймати самовільні рішення без урахування загальної обстановки. Пам’ятай – впевненість у правильній оцінці обставин не виключає покори, а єдиноначальність не повинна переходити у свавілля.”

• “Непереконливість наказу породжує невпевненість у доцільності його виконання. Тому намагайся конкретно та чітко вказати саме на те, що необхідно виконати, а як це зробити – повинен вирішувати виконавець.”

• “Справедливе та рівне ставлення до всіх дає шанс …проявити себе в чомусь і самоствердитись. І ніяких любимчиків.”

• “Не забувай сказати просте добре слово (підлеглому) за буденну службу і, особливо, нагородити за успіх. Умій щиро захоплюватися «дрібними перемогами» – це надихає людей на великі успіхи. Пихата самооцінка, вихваляння своїми колишніми досягненнями віддаляють… від тебе. Стережись, якщо ти грубий і зарозумілий – тебе зненавидять!”

• “Не бійся звертатися до солдатської совісті та доблесті. Вони є, і сила в них велика. Тільки не забувай після цього подякувати, відзначивши вишкіл кращих.”

• “Намагання одночасно виховати в одній особі відважного воїна в бою, але покірного та заляканого в побуті, породжує боягуза.”

• “Цінність солдата під час бою, водночас з підготовкою, визначається його духовними і моральними якостями. Твоє завдання – успішно їх розвивати.”

• “Люди швидко звикають до розумних вимог дисципліни і чинять опір, якщо наводиться порядок задля порядку.”

• “Пам’ятай, – там, де діє корпоративний дух, міцніше «наростають кристали» воїнської доблесті... Солдата… треба берегти, а не жаліти.”

• “Поведінка в екстремальній обстановці – екзамен на зрілість командира. Що б там не трапилося, спокійно вислухай, уточни, чи немає помилки і передусім перекрий усі канали витікання інформації. Особисто розберися і продумай повідомлення. Запам’ятай: перша версія про те, що трапилося, найважливіша, а реакція на неї – найнебезпечніша для тебе. Наступні уточнення на суворість покарання істотно не впливають. У повідомленні має бути тільки правда, однак не оголена до зухвалого неподобства, – таке самопобиття є нерозумним. Основна вимога в подібних ситуаціях – достовірність і об’єктивність...”

• “Визначиться у своєму ставленні до спиртних напоїв. Ніколи не з’являйся в нетверезому стані перед особовим складом – спершу це викличе насмішкувате співчуття, а згодом – зловтіху, яка зведе нанівець будь який авторитет…”

• “Пам’ятай: язик – мій ворог. Не говори надто відверто, бо пошкодуєш. Про начальників – або нічого, або тільки добре…”

• “З начальством тримайся офіційно. Пам’ятай: начальник завжди і скрізь – начальник. Його розпорядження по службі (пропозиція, прохання, порада) – наказ. Іноді вони перешкоджають справі – тоді сміливо наполягай на своєму.

Будь ввічливим і толерантним, але не покірливим лизунчиком. Необхідно відчувати ту межу, де закінчується повна гідності чемність і починається підлабузництво…”

• “Воля командира – це те, що надає рушійної сили і керує всіма матеріальними і духовними силами… Запам'ятай: велика мета підвищує прагнення до перемоги, а остання є значним фактором, який викликає творчу силу. Однак творча сила – це енергія людей, а вона не безмежна. І тому для досягнення успіху її слід витрачати саме стільки, скільки цього вимагає ситуація, а не амбіції будь яких начальників.”

• “На всі випадки діяльності командира, військового керівника порад немає, але на своїх помилках вчаться тільки дурні. Будь уважним та обачним і пам’ятай, що ти… працюєш із живими людьми. Тому в цій справі немає нічого абсолютного та беззаперечного.”

Далі буде!

Бажаємо плідної комунікації! До наступних повідомлень!