Діагностичний інструментарій комунікативних бар’єрів - 2

У попередньому повідомленні ми почали знайомитись з діагностичною методикою “Комунікативні бар'єри в організації”. Продовжуємо роботу.

Обробка та інтерпретація результатів анкетування проводиться у два етапи: на першому формуються узагальнені показники за весь підрозділ (групу респондентів), на другому (за необхідності) – опрацьовуються відповіді кожного опитаного окремо.

Етап 1.

Обрані варіанти відповідей на питання 1., 2. (за винятком 2.10., 2.17., 2.26., 2.32.), 3., 4. (за винятком 4.21.), 5., 8. (за винятком 8.12.) складаються, підрахунок робиться по кількості і відсотках.

Наприклад.Опитано 10 респондентів. Відповідаючи на перше питання 2 з них (20%) обрали відповідь 1.01. “так, виникають”; 3 (30%) – відповідь 1.04. “скоріше не виникають, ніж виникають”; 5 (50%) – відповідь 1.05. “ні, не виникають”.

Інтерпретуючи такі результати, робимо висновок, що у даному підрозділі (групі респондентів) проблеми спілкування не мають широкого розповсюдження: 80% респондентів або не мають комунікативних бар’єрів, або зустрічаються з ними епізодично.

Таким самим чином узагальнюються відповіді по всіх питаннях. Відповіді на питання 2.10., 2.17., 2.26., 2.32., 4.21., 6., 7., 8.12. (так звані “вільні питання”) розглядаються на предмет наявності типових точок зору респондентів.

Аналіз результатів узагальнення і буде являти характеристику комунікативних бар’єрів у даній спільноті.

Етап 2.

Для опрацювання персональних результатів опитування необхідно вивчити кожну картку (заповнений бланк анкети). Відповіді військовослужбовців дають можливість зрозуміти з якими проблемами у спілкуванні він зіштовхується і яких заходів доцільно вжити для їх усунення (подолання).

Наприклад.Військовослужбовець А. належить до тих двох осіб, які відповідаючи на перше питання обрали відповідь 1.01. “так, виникають” (про комунікативні бар’єри). Відповідаючи на інші питання він обрав відповіді 2.01., 3.01., 3.10., 4.17., 5.01., 8.08., 9.01.1., 9.02.2., 9.03.1. Це означає, що респондент має проблеми у спілкуванні з безпосереднім начальником. Ці проблеми негативно впливають на успішність його службової діяльності, однак на самопочутті вони не позначаються.

Увага! Визнання військовослужбовцем негативного впливу проблем спілкування на його самопочутті може свідчити про надзвичайну силу такого впливу, ознаки психосоматичних наслідків, що може призвести до поведінкових розладів і потребує Вашого негайного реагування.

Головною причиною виникнення комунікативного бар’єру наш респондент зазначає вікові відмінності між ним та його командиром.

Увага! Зверніть увагу на відповіді, надані військовослужбовцем на питання 9.01., 9.02., 9.03. Молода людина, перший контракт, напевно тільки-но закінчив курси і отримав сержантське звання. Ані життєвого, ані службового досвіду! Звичайно, досвід спілкування також не розвинутий. Такого легко можна “згубити”, якщо спілкування з ним буде на кшталт: “ей ти, как тєбя… іді сюда!” Він або не захоче миритися із приниженням особистої гідності та піде з війська після першого ж контракту, або сприйме такий стиль спілкування як прийнятний і буде застосовувати по відношенню до своїх підлеглих. А бувають варіанти з більш трагічними наслідками.

Свій стиль спілкування він характеризує як миролюбний, а для подолання проблем спілкування військовослужбовець А. пропонує проводити спільні культурно-масові заходи у підрозділі.

Увага! Скоріш за все, командир підрозділу зосередив спілкування виключно в офіційній, службовій площині, не зважаючи на те, що його підлеглі у першу чергу – люди! Таке відношення може мати лише нестійкий мобілізуючий ефект! І навпаки: проведення спільних заходів у неформальній обстановці, при розумній їх організації, може сприяти встановленню атмосфери довіри між військовослужбовцями, згуртуванню команди та розвитку організаційної культури підрозділу.

Висновки з аналізу результатів. Необхідно провести бесіду з безпосереднім начальником військовослужбовця А. з метою надання йому рекомендацій стосовно особливостей комунікації з молодим сержантом та корегування ним комунікаційної діяльності у підрозділі (ланці підтримки сержантського складу). Крім того, необхідно провести педагогічне спостереження та супровід військовослужбовця з метою надання йому підтримки та допомоги в різних сферах діяльності.

Таким чином, застосовуючи запропоновану методику, ми маємо можливість виявляти наявні проблеми спілкування та вживати заходів щодо цілеспрямованого впливу на комунікаційні процеси з метою усунення (подолання) комунікативних бар’єрів.

Далі буде.