Про походження назви та самого свята "КУПАЛА"

Сексуальні колективні ритуали були дуже популярні у язичників і вважались звичайною людською потребою, але християнські місіонери – проповідники у боротьбі з язичниками ліквідували ті звичаї, а попутно була знищена і термінологія цих відносин.

Яскравим доказом того, що слов’яни почали проникати на землі угро – фінських племен тільки з місією християнської пропаганди, є цілковита відсутність на московщині слов’янської сексуальної термінології. Всі їхні матюки зберіглись там із тієї мови, що існувала у них до християнських часів.

У стародавніх віруваннях людей нашої землі вважалось що Бог – жінка парувалась із своїм мужем Ярило під час літнього сонцестояння. Це було дуже великим святом, називали його «КУПАЛА», а відзначали його вночі, і це була всенародна оргія.

Підготовка до основної дії була ретельною і довгою: мужі стрибали через вогнище, щоб набути чоловічої ЯРІ як у ЯРИЛА; а жінки купались у воді, щоб набути жіночої звабливості як у Богині ВОГІ. Ці ритуальні водні процедури жінок на КУПАЛА назвали словом «КУПАТИСЬ». Це слово у більш широкому значені збереглося до сьогодні.

Слово «КУПАЛА», безумовно, походило від тодішньої назви процесу парування, яке спочатку називали словом «КОПИЛИТИСЬ», а згодом воно трансформувалось на слово «КУПИТИСЬ».

Я не думаю, що це свято було тільки сексуальною розвагою, воно несло на собі також ритуальні процедури, які визначали формування життєвих програм на значний час.

Нам відома із процедури святкування КУПАЛА така дія: колесо обмотували соломою, підпалювали, і пускали згори у річку. А чи не допускаєте ви, що це було ритуальне гадання? Якщо колесо докотиться у річку, то Ярило запліднить Богиню ВОГУ і наступний рік буде урожайним, а якщо не докотиться, то чекайте біди на другий рік. І така версія дуже вірогідна.

Згыдно вірувань того часу, Богиня ВОГА, навесні, відроджувала усю рослинність. Вони тоді так і казали, «ВОГА РОЖАЄ», або приблизно так, і від цієї фрази утворилось слово «ВІДРОДЖУЄ».

Вірогідно, що на цьому святі було тільки дієздатне і активне співтовариство, а дітки і підлітки залишались з дідусями – бабусями далеко за територією святкових дій.

Не думайте, що тоді не дбали про духовне виховання діточок, і не думайте, що тоді не було ідеологів і всіляких повчальників. Все було, і це забезпечило виживання нашого народу, забезпечило формування нації, так що, без сумніву, переживемо і сьогоднішні негаразди.