ЗВУК ЧИ СЛОВО "ПР"?

У давнину звукосполучення ПР було словом, що означало всякі звукові явища. Ми і сьогодні чуємо такі слова, як ПРИПЕРТИСЬ, ПРУЧАТИСЬ, громові ПРКАТИ (ПЕРЕКАТИ) і т.п. Та і сам Перун спочатку був творцем небесного шуму і не більше.

Але найбільше тих ПР збереглось у назвах лісових тварин, що прийшли до нас з часів сивої давнини. Ці назви були створені наслідуванням найбільш характерних звукових проявів цих тварин у лісових хащах.

Ось, що збереглось до наших днів: ВЕПР (кабан), БОПР (бобер), ЗУПР (зубр), ОПР (ведмідь), УПР(вовк), можливо і ТУПР (тур).

Від ОПРА нам залишились десятки слів, трансформованих від цієї назви, наприклад: опришкі, опричник, опора, опір, опруга (шпангоут), попруга (кінська упряж), напруга, підпора і т.д. Але саме слово ОПР було табуйоване племінними культами язичників і майже не збереглось.

Від УПРА (вовка) збереглись у нашому фольклорі всілякі забобонні страшилки про ВОВКУЛАКІВ і УПИРІВ. Саме слово УПР випало з ужитку з причини його табуювання.

Як бачимо, українська мова творилась на цій землі впродовж тисячоліть, і деяку інформацію про цю давнину вона нам зберегла до наших днів.