Про "Я"
У найдавніші часи люди не могли оставити поза своєю увагою такі специфічні форми, як сфера та круг, і вони обов’язково повинні були мати якісь слова для їх назви.
Для пошуку таких слів розглянемо слова відомі нам, але які могли існувати у ті давні часи і були пов’язані з круглими, або сферичними формами - і це може бути наступне:
«ЯГОДА»,
Всі ці слова мають у своєму корені букву «Я», тож логічно допустити, що у ті давні часи всілякі круглі і сферичні форми називали словом «Я».
Все було б дуже добре, якби не займенник 1-ї особи що визначається словом «Я». Людина по своїй формі не є схожою ні на яблуко, ні на яйце, так у чому ж справа?
А справа у тому, що це «Я» було похідним від імені «ЯРИЛО», і було пов’язане не з фізичною формою, а з духовними якостями людини. Без сумніву, Ярило у ті часи мав статус Бога, і, можливо, вважався деміургом, що створив людину і весь білий світ, тоді цей займенник «Я» для людини виглядає дуже логічно.
Якби люди у ті часи користувались словами теперішньої мови, то вони назвали би ЯРИЛА «КРУГЛИЙ».
Всі ці версії можна заперечити тим, що було колись слово «АЗ» замість «Я»!
Так, було «АЗ», але це було церковно-слов’янське слово, а не українське, тому що у часи християнства привілейованою стала церковно-слов’янська мова, а українська осталася на задвірках, і процес її знищення був настільки ефективний, що ті крихти української, що збереглись на графіті Софії Київської, науковці вважають значними.
А ще існують версії, що було якесь божество «ЯРОВИТ». Але люди, які поклонялись ЯРИЛУ, могли слово «ЯРОВИТ» використовувати, як синонім слову «НЕБО», тому що слово «ВІТ» у ті часи означало РУХ. Із цього виходить, що слово «ЯРОВИТ» означало «ПУТЬ ЯРИЛА». А слово «НЕБО» існувало ще до культу ЯРИЛА.
Крім того, дуже можливо що слово «ЯРОВИТ» пройшло трансформацію у наступній послідовності: «ЯРОВИТ» - «ЯРОВИС» - «ВИСЬ», і створило слово «ВИСОТА». Якщо не використовувати екзотичні джерела, то підходящої бази для інших версій походження слова «ВИСЬ» у нашій мові нема.