АРХЕОЛОГІЯ І МОВА

Чи можна сприймати слова як археологічні артефакти? Скоріше так, тому, що коли уважно придивитись до деяких слів, то ми побачимо, що крім свого сьогоднішнього значення, вони ще зберігають інформацію про далеке минуле.

Для прикладу пропоную кілька слів з недалекого історичного:

1) слово "ВАРЯГ" збереглось в українській як "ВАРІЯТ" у значенні розбійник і бандит, що і відповідає історичним фактам;

2) слово "БАТИР" (монгольський воїн-лицар) на Московіїі трансформувалось у слово "БОГАТИР", а на Україні воно перетворилось у слово "БАТЯР", що мало значення «антисоціальний елемент», або хуліган;

3) слово "СКІФИ" тубільці нашої землі вимовляли якось інакше, тому що не було у їхній мові звука "Ф" і, дуже вірогідно, що це слово звучало як "СКОТИ", а через специфіку відносин з кочівниками-скіфами, вони почали називати домашню худобу "СКОТИНОЮ";

4) всі ми знаємо слово "ОБРАЗА", а чи не походить воно від назви племен ОБРІВ, про яких згадував літописець Нестор?

Але це все з недалекого історичного минулого, про яке збереглись писемні матеріали, але, на жаль, не з тутешніх джерел.

А як трактували чужинці життя на наших землях, ми можемо тільки здогадуватись по тому, як сприймали чужинців наші пращури у наведених тут прикладах.

А от ті слова української мови, що були створені ще первісними племенами нашої землі, і збереглись до сьогоднішнього часу, я пропоную вважати археологічними артефактами.

Таким чином, версії походження слів «ВАРІЯТ», «БАТЯР», «СКОТИНА» та «ОБРАЗА», не є спробою етимологічного дослідження, тому що тут не використані мовні фактори, а використано тільки інформацію, що збереглась у людській свідомості.