Командоутворення – 4

Стилі керівництва які впливають на процес формування групи

На стадії формування лідеру необхідно мати авторитарний вплив. Авторитарний (директивний) вплив базується на високій централізації влади, жорсткому диктаті волі, домінуванні єдиноначальності. Такий стиль доречний, коли члени групи не мають досвіду і потребують керівництва, коли рішучість окремих осіб або групи повинна бути посилена, і коли члени групи можуть бути тимчасово дезорієнтовані в надзвичайних і стресових ситуаціях. Це також може бути доречним, коли мало часу і лідери не мають можливості повністю пояснити свої накази або наміри. Директивний вплив повинен завжди здійснюватися етично, з повагою до гідності членів групи. Авторитаризм не є ефективною формою лідерства для сталих команд.

На стадії конфронтації лідеру потрібно бути в змозі встановити атмосферу довіри в команді один до одного і перш за все, довіри до лідера. Клімат довіри між лідером та членами групи також позитивно пов'язаний з такими якостями, як сумлінність, чесність та співпраця. Ця довіра позитивно пов'язана з індивідуальною та груповою діяльністю, з наполегливістю, незважаючи на труднощі, небезпеки, зі здатністю протистояти стресу, із задоволенням від роботи та із прагненням до професійного зростання. Незалежно від того, чи довіра ґрунтується, головним чином, на продемонстрованій лідером компетентності, очевидній турботі та увазі лідера до інших, або сприйнятті характеру лідера (цілісність, надійність, послідовність, вірність, відкритість і справедливість), докази цього спільного розуміння переконливі та надійні.

Звідси випливає, що важливою частиною роботи лідера є побудова та підтримка здорових довірчих відносин з членами групи та керівниками і на стадії врегулювання.

Для того, аби лідери будували довірливі відносини необхідно:

-  демонструвати високий рівень знань та професійної компетентності у виконанні основних функцій та використовувати можливості для підвищення своїх професійних знань та компетентності;

-  розсудливо приймати рішення, які впливають на інших, і не піддавати людей зайвому ризику;

-  демонструвати довіру та впевненість у своїх підлеглих, надаючи їм додаткові повноваження і залучаючи їх до прийняття рішень, якщо дозволяють обставини;

-  демонструвати турботу про добробут підлеглих, представляючи їхні інтереси та забезпечуючи їм підтримку;

-  виявляти увагу та повагу до інших, ввічливість, доброзичливість та доступність, справедливе ставлення до підлеглих (без користі чи дискримінації);

-  демонструвати професіоналізм у відносинах та поведінці;

-  надавати приклад своєю поведінкою, поділяючи ризики та труднощі, відмовляючись приймати спеціальні привілеї;

-  дотримуватись свого слова і бути людиною, на яку можна покластися.

Побудова довіри є важким, тривалим процесом. Отримавши її одного разу, її слід ретельно охороняти, тому що її легко втратити та важко повернути. Єдина нерозсудливість з боку лідера може призвести до втрати репутації та довіри.

На стадіїрезультативної діяльності лідер має мати вплив, орієнтований на досягнення перш за все фахового зростання та формування самостійності в роботі підлеглих. Такий сприятливий вплив ставить наголос на завданні і, як правило, включає постановку важких, але досяжних цілей і вираження впевненості в здатності членів команди досягати цих цілей. Вплив, орієнтований на досягнення, доцільний у широкому діапазоні ситуацій з розвитку та ефективності, коли навички та впевненість підлеглих не викликають сумнівів. Демократичний стиль керівництва доречний у ситуаціях та групах, де очікується досягнення та підтримка високих стандартів професійної ефективності та готовності.

Важливо розуміти, що як всі люди різні, так і команди всі різні. Формування команди - це динамічний процес існуючий весь період існування групи. Неможливо ”зупинити час“ на якісь зручній стадії. Фактично ігнорування групових процесів з боку командира з високою вірогідністю призведе до появи деструктивних лідерів.Пам'ятайте:кожен командир відповідає за розвиток і згуртування колективу на своєму рівні. Керування невеликими підрозділами вимагає від відповідних командирів застосовувати концепції побудови згуртованої команди та розвитку групи.

Наступні ознаки характеризують ефективну команду:

-   відкрите спілкування між усіма членами команди;

-   взаємна довіра між усіма членами команди;

-   взаємна підтримка та комфортна атмосфера у команді;

-   розуміння ухвалених рішень, що дозволяє всім членам команди підтримувати остаточне рішення;

-   відповідні і взаємодоповнюючі навички членів команди.

Основним елементом побудови команди є підвищення рівня цих ознак.

Отже, Ви згадали, що таке команда, як і для чого вона формується, стадії її існування та роль лідера на кожній з цих стадій. Сподіваємось, що здобуті Вами знання будуть корисними не лише протягом всієї вашої військової кар'єри, а і в подальшому цивільному житті!

(матеріали занять адаптовані з підручнику Річарда Л. Дафта «Менеджмент»).