Найбільш ефективними заходами для подолання комунікативних бар’єрів у підрозділі (групі, команді) є проведення різних форм соціально-психологічних тренінгів. Їх мета:сприяти осмисленню командирами, сержантами та солдатами сутності комунікативних бар'єрів, їх ролі в організації, а також забезпечити набуття умінь і навичок профілактики і подолання комунікативних бар'єрів у військовому колективі.
У бойовій обстановці, коли є поранені і загиблі, ситуація змінюється миттєво, а плани просто ігнорують за непотрібністю, командир підрозділу повинен управляти навіть до своєї смерті. Командир управляє ресурсамина полі бою, які є в його розпорядженні для виконання наказу (місії). Звісно, що саме командири ведуть за собою особовий склад як військові лідери. Окрім командирів підрозділів, інші офіцери (сержанти), що забезпечують бій (операцію), зазвичай не беруть на себе цю ризиковану відповідальність повною мірою. А військові лідери завжди перебувають під її серйозним впливом. Командири як управлінці (менеджери, начальники) працюють із ресурсами, інформацією, даними. А як військові лідери – з людьми та їхніми почуттями, іншими словами...
Лідерство – це безперервний процес розвитку і зростання. Якщо Ви проходили курси лідерства, то напевно, усвідомили сутність та зміст цього соціального явища і процесу. Якщо ж ці курси у Вас ще попереду, то запропонований нами матеріал може зацікавити Вас та допомогти Вам стати і бути лідером! Отже.
Зазвичай у досвідченого військового впродовж служби є можливість зустрітись з різними моделями побудови військових колективів. В одному випадку, це можуть бути чужі один одному люди, зібрані випадково волею долі під владою одного командира, і більше їх нічого не зв’язує. А в іншому випадку це може бути злагоджений підрозділ професіоналів, які з півслова розуміють один одного, з атмосферою взаєморозуміння, довіри та почуттям єдності. Чи замислювались Ви, від чого це залежить? Чому є підрозділи в яких хочеться залишитись служити, а є такі, звідки люди тікають? Не існує простої відповіді, але як істина нам відомо, що людина це істота, яка постійно взаємодіє з іншими людьми заради більшого.Результат спільної діяльності декількох людей...
Продовжуючи обговорення корпоративної культури слід окремо зупинитися на висвітленні питань корпоративної культури сержантського корпусу Збройних Сил України.
Шановні побратими! Якщо Вам довелося проходити службу (або просто бувати) у різних військових частинах, окремих підрозділах, навчальних центрах, закладах та установах Збройних Сил, напевно Ви погодитесь, що у кожному з них Ви відчували себе по різному. Десь Ви сповнювалися енергією та ентузіазмом, а десь просто виконували службові обов’язки “на автоматі”, інколи пишалися своєю приналежністю до колективу, а у іншому випадку відчували дискомфорт. То що вплинуло на Ваше сприйняття організації? Від чого залежить ставлення військовослужбовців до колективу і спільної діяльності?
Бар’єри другого типу виникають на ґрунті соціальних особливостей партнерів по комунікації. Їх ще називають соціально-культурними бар’єрами. Вони можуть виникати, через належність учасників комунікації до різних соціальних груп (за військовою ієрархією та соціальними ролями (“начальник-підлеглий”, “старший-молодший”), сферою діяльності тощо), або через істотні світоглядні, культурні, релігійні, професійні відмінності у системі цінностей та поведінки. Крім того, такий бар’єр, може бути пов’язаний з особливостями стилю управлінської діяльності керівника (наприклад, авторитарного або, навпаки, ліберального).