Корпоративна культура

Шановні побратими! Якщо Вам довелося проходити службу (або просто бувати) у різних військових частинах, окремих підрозділах, навчальних центрах, закладах та установах Збройних Сил, напевно Ви погодитесь, що у кожному з них Ви відчували себе по різному. Десь Ви сповнювалися енергією та ентузіазмом, а десь просто виконували службові обов’язки “на автоматі”, інколи пишалися своєю приналежністю до колективу, а у іншому випадку відчували дискомфорт. То що вплинуло на Ваше сприйняття організації? Від чого залежить ставлення військовослужбовців до колективу і спільної діяльності?

Звісно, що впливають різні чинники, але чи не найвагоміший з них – корпоративна культура.

У сьогоднішньому повідомленні ми розглянемо основи цього важливого соціального явища.

Отже.

По перше, для більш повного розуміння предмету нашого розгляду, нам слід розібратися із самим поняттям “корпоративна культура”.

Словосполучення “корпоративна культура” світ вперше почув від німецького фельдмаршала Гельмута фон Мольтке у ХІХ ст. Воєнний теоретик позначив ним особливості відносин у середовищі німецького офіцерства, що регулювались не стільки військовим статутом, скільки поняттями честі офіцера, військового братерства, що розглядалося ним як знакова відмінність щодо відносин в інших соціальних групах. Взагалі, правила поведінки, як писані, так і неписані, склалися усередині професійних співтовариств ще в середньовічних гільдіях, причому порушення цих правил могли призводити до виключення їх членів із колективів. Професійні й інші співтовариства вже тоді часто мали зовнішні атрибути. Зазвичай вони були пов’язані з кроєм і кольором одягу, аксесуарами, таємними символами належності, поведінковими знаками, за якими члени співтовариств могли відрізняти “своїх” від “чужих”.

До теперішнього дня цих корпоративних символів й елементів дотримуються у військовому середовищі для ідентифікації певної корпорації військових. До прикладів корпоративної культури можна віднести культуру сержантського корпусу Збройних Сил України. Про неї ми поговоримо в одному з наступних повідомлень.

А спочатку ми пропонуємо розглянути особливості побудови відносин у військових колективах, тобто організаціях в цілому, без урахування належності військовослужбовців до певних соціальних груп чи професійних категорій. І цей компонент корпоративної культури ми називаємо організаційною культурою.

Що ж таке організаційна культура?

Кожна військова частина, підрозділ свідомо чи стихійно формує та має власний імідж. В основі нього знаходиться специфічний, притаманний лише для цього колективу спосіб виконання завдань, організації тих чи інших заходів, а також правила поведінки військовослужбовців, репутація у пункті постійної дислокації тощо.

Все це є результатом дії певної організаційної культури – системи загальноприйнятих в організації моральних цінностей, етичних принципів, стандартів і правил, які склалися з часом та впливають на місію і базові цілі колективу (команди), а також зовнішніх атрибутів: символіки, ритуалів і традицій. Це те, що відрізняє дану організацію від інших.

Найбільш влучним, на наш погляд, є таке визначення: організаційна культура являє собою неявну, невидиму, неформальну свідомість організації, що управляє поведінкою людей і, у свою чергу, сама формується під впливом їх поведінки.

Організаційна культура формується в процесі спільного виконання завдань. Але дуже важливо, щоб цей процес відбувався не стихійно, а цілеспрямовано і системно. У цьому випадку можна сформувати організаційну культуру, яка сприятиме єднанню колективу в команду однодумців, підвищенню мотивації військовослужбовців, а відтак – збільшенню ефективності діяльності.

Формування організаційної культури, як правило, йде від командування військової частини (підрозділу). Тому важливо, щоб командир, якщо він зацікавлений сформувати високу, гідну організаційну культуру, сформулював для себе основні цінності свого підрозділу. При цьому акцент може бути поставлений на патріотизмі або професіоналізмі, любові до цілої країни чи певного її краю, захисті ідеї, народу чи власних сімей. Це може бути успіх всього колективу чи забезпечення успішності кожного його представника. В будь-якому разі, усвідомлення місії має вести і надихати! І дуже важливо, щоб цінності підрозділу були сприйняті всіма представниками колективу. Вони не мають перетворитися на красиве гасло або загальне місце. Кожне слово, кожна справа, захід або дія у підрозділі мають спиратися на це підґрунтя. При цьому командир сам має демонструвати підлеглим зразок поваги до проголошених цінностей підрозділу: найменше відхилення від них у службовій діяльності чи побуті і цінності будуть нівельовані, принципи не працюватимуть, про жодну організаційну культуру не йтиметься!

Далі буде!!