Учені учинили з саранчи кіборґӯв тай научили вынюхововати ракові клїткы
Сякому чудному на першый позӯр прорыву найшли хосен: «ауґментована» саранча годна проводити тесты, у котрых по дыханю буде глядати хвороту у пацієнта. Кроме того, авторы изглядованя думавут, ож сесе годно іншпіровати людство на вытвореня штучної серсамы из сякым иппен прінціпом.
Исе не першый раз, кой жывотину учат упознавати хвороты у люди — май давно варовати на падїня уровня цукра у крови, рак, туберкулоз авадь даже ковід, треніровали псӯв. Они, ги ся тримле учеными, вынюхововали запахы тіла тай дыханя, котрі ся появляли у люди кой они хворїли. Айбо метод из псами оказав ся надміру дорогым, а розробка девайса, котрый бы мімікровав пӯд псячый нӯс — процес дуже помалый тай тяжкый, каже изглядовник тай невроінженер Мічіґанського універзітета Дебаджіт Сага.
Вмісто того Сага из колеґами найшов май легкый спосӯб: «залїзти» у мозоґ жывотины. А конкретно саранчи, котра у послїднї рокы много ся штудовала.
Обы досягти такого резултата, ґрупа ученых хірурґічно удкрыла мозоґ жывої саранчи тай припойила ид ньому електроды, обы дӯставати сіґналы з антенок, котрыми саранча чуствує запахы.
Товды Сага из колеґами выростили три рӯзні тіпы рака ротової ямины тай клїткы людського рота, у котрых рака не было; зобрали ґаз, спродукованый каждым тіпом клїток тай перенесли го ид антенкам саранчи.
Мозоґ саранчи удреаґовав на каждый тіп по-рузному — записані мінты електричної активности были натӯлко рӯзні, ож чисто по них мож было опридїлити, котрі клїткы мали рак.
У свойому експеріментови команда хосновала нараз 6–10 особин саранчи — обы дӯстати ясный сіґнал, треба слїдити за 40 невронами. Айбо Дебаджіт Сага надїє ся, ож у будучному зможе хосновати електроды, котрі будут имати сіґнал уд май великого числа невронӯв, што має позволити му хосновати лиш єдну особину саранчи на експерімент. Щи вӯн ся надїє розробити даяку май портативну направу на сесе дїло — обы мож было протестовати ефективнӯсть способа на реалных людьох.
Джеймс Ковінґтона, інженер Ворвікського універзітета, крітикує ідею, указувучи на то, ож хоть «научно исе направду дуже інтересно, дӯйти ид хоснованю дачого у выявленьови рака надміру тяжко». Кроме того, Ковінґтон кыват звіданя комфорта люди тай етичности сякого хоснованя саранчи: кидь, приміром, пчӯл, наученых находити выбуховину, пущавут назад на волю, та туй про саранчу исе робота до кӯнця жывота. Мало того, хоть Дебаджіт Сага каже, ож анестезія не трїбна, бо саранча не чуствує боли, подакотрі изглядованя навборот указувут на то, ож інсекты годни спознавати тай сокотити ся уд речи, котрі сьме годни назвати «болячыми», а щи дӯстати май высоку чуствителнӯсть пӯсля травмы, похожу на хронічный бӯль. Сага каже: «Саранча є мертва у планї свойих тїлесных функцій, мы лиш держиме жывым єї мозоґ». Кидь команда годна буде порозуміти, котрі конкретно рецепторы на антенкох майтрїбні на впознаваня рака, они зможут хосновати аналоґы, вытворені у лабораторных условійох.
Жерело: MIT Technology Review
Читайте нас на Twitter, Telegram тай Instagram
