🔥ЯК ВИЖИТИ В КАТАСТРОФІ - ПОМИЛКИ, ЯКІ КОШТУВАТИМУТЬ ЖИТТЯ
☝️Психологам давно відомо, що в екстремальних обставинах люди часто діють собі на шкоду. Хоча в новинах розповідають про дивовижні випадки порятунку, часто вони трапляються не завдяки тому, що люди роблять, а всупереч.
🙅"Тренінги з виживання навчають людей не стільки того, що треба робити під час катастрофи, скільки того, чого робити не треба", - пояснює Джон Ліч, психолог з Університету Лестера, який вижив у пожежі на станції лондонського метро Кінгс-Кросс 1987 року.
❓Він каже, що в екстремальних обставинах 80-90% людей роблять не те, що треба. Отже, чого потрібно уникати в ситуації, яка серйозно загрожує вашому життю?
🔴Коли ми уявляємо собі катастрофу, нам здається, що всі впадають у масову істерію. Так, принаймні, зображують стихійні лиха в фільмах. Але насправді найприроднішою реакцією людини на небезпеку є бездіяльність.
🔴Ця реакція є такою поширеною, що психологи мають для неї термін - "загальмованість у ситуації стресу".
🔴Це не зовсім усвідомлена реакція, як може виглядати ззовні. Коли наш мозок паралізований страхом, у кров потрапляє адреналін, а м'язи напружені, "примітивна" підсвідома частина розуму надсилає сигнал не рухатися з місця.
🔴Цей механізм - дуже поширений у світі тварин, від щурів до кроликів, і пояснюється спробою залишитися непоміченим.
🔴Але в небезпечних обставинах від здатності перебороти це заціпеніння часто залежить виживання
🟠Дослідники звернули увагу на цю дивну особливість мозку за тривожних обставин.
🟠Під час війни в Перській затоці на початку 1990-х Ізраїль готувався до нападу з боку Іраку. Оскільки у 80-ті роки іракська армія широко використовувала отруйний газ, уряд Ізраїлю очікував найгіршого.
🟠Усі громадяни отримали протигазові маски та шприци для самостійного введення протиотрути. Ізраїльським сім'ям рекомендували обрати "найбезпечнішу" кімнату у своєму будинку, в якій вони мали сховатися і одягнути маски, щойно пролунає сигнал тривоги
🟠З 19 по 21 січня відбулося 23 напади, під час яких на густонаселений Тель-Авів скинули 11 тон вибухівки.
🟠Понад тисяча ізраїльтян отримали різні поранення, але більшість - майже 80% - не через вибухи.
🟠Дехто постраждав під час помилкових тривог. Серед таких жертв було 11 смертельних випадків. Сім - через те, що люди вдягли протигазові маски, але забули відкрити фільтр.
🟠Сотні людей постраждали, бо ввели протиотруту від нервово-паралітичного газу, хоча газової атаки взагалі не було.
🟠Ще 40 травм (переважно розтягнення і переломи) сталися, коли постраждалі намагалися прорватися до зачинених кімнат.
🟡Навіть у спокійних обставинах наш мозок реагує досить повільно, принаймні повільніше за розвиток подій під час стихійного лиха.
🟡Коли літак проходить перевірку на безпеку, його виробники мають продемонструвати, що евакуація усього салону займе не більше 90 секунд. Адже саме через цей час ризик пожежі різко зростає.
🟡Але для багатьох півтори хвилини не вистачить навіть на те, щоби впоратися з паском безпеки.
🟡Річ у тім, як ми ухвалюємо рішення. Взяти, приміром, шахи. Перші ходи в партіях гравці зазвичай роблять досить швидко, бо варіанти відомі заздалегідь.
🟡Та вже після чотирьох ходів у звичайній партії з'являється понад 288 мільярдів комбінацій. Тепер, коли покладатися на запрограмовану стратегію більше неможливо, гравцям доводиться обмірковувати кожен хід і швидкість гри сильно уповільнюється.
🟡"Наш мозок має дуже обмежений потенціал для обробки нової інформації", - зазначає Сарита Робінсон, психолог із Університету Центрального Ланкаширу.
🟡А в екстремальних обставинах швидкість його робити знижується дедалі більше.
🟡Це пов'язано не останньою чергою з гормонами стресу - адреналіном і кортизолом. Ці гормони впливають на роботу префронтальної кори мозку, яка відповідає за такі важливі функції, як робоча пам'ять.
🟡І от, саме тоді, коли гострий розум потрібен нам найбільше, ми стаємо забудькуватими і схильними до помилкових рішень.
