Навички в умовах воєнного стану - це логічно - Ольга Рябчій
Через можливу загрозу загострення російської агресії представники Національного Корпусу та ветерани заявили про створення Штабів оборони краю по всій Україні. Перші вишколи цивільного населення у Львові та Одесі почали проводитися з початку лютого, коли загроза війни почала активно обговорюватися.
Черкаси стали найпершими, що організовано провели ці заняття вже під час війни і вдалося провести їх навіть в кілька турів. В місті до цієї ініціативи долучилисяся представники патріотичних та ветеранських організацій, волонтери та цивільне населення.
Перший тур в Черкасах стартував 14 березня і проводився на території колишньої тютюнової фабрики. Він складався з 5 пов’язаних між собою занять. За увесь цей час з моменту початку було проведено вже понад 15 вишколів, що охопило більше 1000 осіб. Інструктори із бойовим досвідом проводили підготовчі заняття з трьох основних дисциплін: поводження зі зброєю/тактика, медицина та поводження з вибуховими речовинами.
Керівник Черкаського осередку «Національного Корпусу» та ветеран «АЗОВу» Дмитро Кухарчук таку ініціативу пояснював тоді цю ініціативу так:
«Проблема повномасштабної війни не поділася, практично сім тисяч працівників російських спецслужб в цілодобовому режимі займаються розвідувально-підривною діяльністю проти України. Саме тому своїм головним пріорітетом Штаб Захисту Черкащини сьогодні бачить проведення заходів на місцевому рівні».
Слід також зазначити, що переважна більшість тих, хто брав участь в заняттях, були жінки.
З огляду на все вищенаведене слід зазначити, що в ідеалі вишкіл цивільного населення необхідно було б проводити у всіх районних та обласних центрах України. Це є реальним засобом підготовки для захисту себе у випадку загрози
Ми поспілкувалися з учасницею цих занять, що проходили в Черкасах – Ольгою Рябчій.
Інтерв'ю записала Ірина Захарчук
Олю, розкажіть, будь ласка, як Ви дізналися, що вишкіл буде проводитися у вашому місті?
Я активний читач телеграм-каналів, тому дізналася звідти і ще з багатьох інших черкаських чатів.
Що саме Вас підштовхнуло на них піти, чи можете розповісти?
Бажання навчитися правил поводження під час бойових дій та як допомогти пораненим виникло в перші ж дні війни - чоловік пішов добровольцем, а я вирішила залишатися в країні. На щастя в нашому місті незабаром «Цивільний Штаб Допомоги Черкаси» спільно з Національним Корпусом організували вишкіл, де можна було отримати базові навики поводження зі зброєю та надання першої медичної допомоги.
Як саме проходили навчання? З чого починали? Чи важко було «втягнутися»?
Незважаючи на те, що мінімальне знайомство зі зброєю в мене було (у школі в стрілецькому гуртку та банальної стрільби з «воздушки»), на вишколі виявилося, що швидко зібрати-розібрати АК не так уже й легко, а знання, як надавати першу допомогу, відрізняється від тактичної медицини, де багато своїх (іноді дуже жорстоких) правил. Потрібно багато тренуватися не тільки на заняттях, але і вдома, переглядати відео та читати статті по цій тематиці.
Після першого заняття десь за два місяці відбувся другий етап, де нас поділили на менші групи , і ми два рази на тиждень відпрацьовували позиціі для стрільби, пересування в групах по місцевості, виконувати накази командира. Пізніше відбулася уже розширена лекція з тактичної медицини із конкретним завданням : врятувати пораненого бійця (справились за першою спробою не всі, тому що давалося всього 2 хв - як в реальних умовах, але шалений викид адреналіну закріпив навички і я впевнена, що те, чого мене там навчили, вже не забуду ніколи). В моїй групі було 8 чоловіків (від 17 до 50) та 9 дівчат (25-35 років).
Чи ділили вас в групі за гендерною ознакою і чи різнилися завдання та рівень навантаження відповідно до цього?
Гендерних завдань не було - всі абсолютно рівні, завдання для чоловіків і жінок однакові, але якщо фізична підготовка не дозволяє, то нікого не змушували викладатися на 100% - все на добровільних засадах. Наша група старалася максимально, я не помітила людей, які приходили на заняття без конкретної цілі.
Я прийшла на цей вишкіл з метою навчитися основам військової справи, так як хотіла підготуватися до найгіршого варіанту розвитку подій.
Загалом прагнення захистити себе і отримати життєво необхідні навички в умовах воєнного стану- це логічно не тільки для бажаючих, а й для всіх людей, які ризикують, залишаючись в країні.
Дівчата, які теж прийшли на заняття, солідарні - ці знання заспокоюють, допомагають зібратися і не панікувати, мати в голові алгоритм дій на випадок непередбачуваних ситуацій.
Після вишколу продовжую тренуватися уже самостійно та дуже хочу навчитися стрільбі з вогнепальної зброї. Я дуже вдячна організаторам за ці заняття і маю надію, що їх відвідає якомога більше людей.
Як гадаєте, чи потрібно в нашій країні частіше робити подібні заняття?
Я вважаю що така підготовка (і навіть більш розширена) має бути обов‘язковою для кожного громадянина і громадянки, незалежно від стану здоров‘я чи інших чинників, такі знання за плечима не носити і зайвими вони ніколи не будуть. А загалом я за проведення реформ в армії на зразок ізраїльської системи і вважаю, що після нашої перемоги влада повинна про це як мінімум подумати.
Чи варто вводити такі вишколи на роботах, в університетах, як гадаєте?
Так, потрібно робити спеціальні вишколи чи курси, в ідеалі це потрібно робити ще зі школи, продовжувати в університеті і на роботі періодично, тому що всі знання з часом забуваються і їх потрібно оновлювати.
Як це може допомогти тоді , коли легалізують зброю? Люди ж, коли купуватимуть, то мусять вміти нею користуватися. Яка Ваша думка?
Якщо легалізують вільне носіння зброї, то такі вишколи в першу чергу допоможуть в розвитку відповідального поводження зі зброєю, а також наданні першої допомоги в разі вогнепального поранення. На жаль, на наших вишколах стрільбі не навчали, але я впевнена, що це була б хороша ідея для реалізації, тому що таке право повинно підкріплюватися не лише медичними довідками, а й високим рівнем володіння зброєю.
Чи потрібно більш масштабно задуматися на державному рівні про такі навчальні програми для цивільного населення?
Мені здається, що такі реформи не за горами, але зараз з цим складно, тому що абсолютна більшість людей з досвідом і викладацькими навичками на фронті. Думаю, що непогано було б залучати на такі вишколи військових волонтерів з інших країн, які готові ділитися своїм досвідом із цивільним населенням.
Чи чули Ви, що говорили з цього приводу ті, з ким Ви навчалася?
Так, ось, наприклад, хлопець, що зі мною був на вишколі, Володимир, говорив наступне: «Сприйняття вишколів доволі позитивне. Очікувалось, звісно, ще більш поглибленого навчання бойового злагодження й навиків ведення бойових дій ,але впевнений в необхідності залучення до подібних вишколів більшої кількості населення на постійній основі для отримання навичок. Це має бути обов‘язковою умовою в ситіації війни».
Не можу відповісти, за якими стандартами у нас проводяться ці вишколи, не має з чим порівнювати, але на скільки розумію, то навчання проводилося за стандартами НАТОвских військ. Також, я вважаю, що вишколи мають бути загальнодоступні , не зважаючи на стан здоров'я, гендерної преналежності, віку, тощо. Проте я гадаю, що вишколи і легалізація зброї - це речі не зовсім пов’язані, бо на заняттях надавалися знання ведення бойових дій, а легалізація зброї, я так розумію, направлена лише на захист себе та власності.
Не сильно заглиблювалася в питання щодо дозволу цивільним на право користування зброєю, але поверхнево розумію, що для користування нею, потрібно буде проходити й здавати заліки (це стосовно купівлі зброї для власного використання), а вишкіл потрібен для володіння навиками більш спеціалізованого призначення. І мова йде не лише про самозахист.
Як Ви вважаєте, догляд жінки за собою втратив свою актуальність з початком повномасштабної війни? Чи було бажання підкреслювати свою жіночність на заняттях по вишколу?
Слідкувати за собою варто однозначно - якщо в перші тижні і місяці війни всім жінкам було зовсім не до того,то зараз ми потроху підлаштовуємся під новий ритм і потрібно шукати джерела радості і натхнення в буденних речах, хай це буде похід до косметолога чи банально нафарбуватися і зробити кілька літніх фото. Мені допомогає догляд за собою відволіктися від щоденного негативу в стрічці новин, безкінечного переживання за рідних, які, на жаль, не всі знаходяться в безпеці.
Чи відчуваєте Ви жіночною себе зараз?
Відчуваю себе жіночною, підтримую це в собі максимально, тому що таким чином я можу підтримати чоловіка, щоб він був більш сконцентрований на виконанні бойових завдань, а не на тому, щоб заспокоїти мене після чергової істерики, коли нам вдається поговорити. Але водночас відбулися і кардинальні зміни - лібідо пропало, особливо на фоні новин про звірства рашистів, сприйняття чоловіків атрофувалося настільки, що всих хто намагається ухилитися від призову, почала сприймати як «третю стать». Знаю, це неправильно і викличе купу хейту на мою адресу, але я от так відчуваю, особливо дивлячись на кожного здорового молодика, який спокійно гуляє і тусить, коли сотні наших кращих захисників щодня гине на фронті.