“ПСИХОЛОГІЧНА (Ψ) СТІЙКІСТЬ; броньований розум воїна”.

ЩО ТАКЕ СТРЕС І СТРЕСОСТІЙКІСТЬ

Сила впливу стресу на наше здоров’я (фізичне і психічне) залежить від суто психологічних факторів, а саме нашої оцінки та нашого ставлення до того, що відбувається.

Змінивши шаблон оцінювання, ми можемо вплинути на те, як сильно і як довго стрес впливатиме на наше тіло й розум. Що швидше організм оговтається після екстремальної ситуації, то менше шкоди буде завдано здоров’ю людини.

Стрес - це системна, неспецифічна, адаптивна реакція людини на нові умови.

Хронічний стрес - неконтрольована ситуація, на яку ми не можемо вплинути, від якої не можемо втекти, яку не можемо спрогнозувати.

Бойовий стрес - це поєднання страху за своє життя, необхідності самому завдавати шкоди іншим людям та гучні звуки, які є ознакою небезпеки для людини.

Тілесними проявами бойового стресу є: збільшення частоти серцевих скорочень внаслідок викиду в кров гормонів стресу;

включення симпатичної (мобілізуючої) нервової системи;

концентрація м’язової сили; прискорення та поверховість дихання; можливе мимовільне випорожнення кишківника та сечового міхура.

Також можуть спостерігатися спотворення сприйняття інформації органами чуття (зір, слух, нюх, дотик), а також викривлення у відчутті простору та часу (його уповільнення).

Під впливом стрес-факторів людина може проявити один з трьох типів поведінкової реакції:

• бий;
• біжи;
• завмри.

ЦЕ ЕСЕ НОРМАЛЬНІ РЕАКЦІЇ НА НЕНОРМАЛЬНІ ОБСТАВИНИ.

Стресостійкість - це відчуття контролю, усвідомлення можливості впливати на ситуацію своїми діями.

Характеристики стресостійкості та їх необхідні рівні:

• швидкість згасання стрес-реакції - високий;
• сила реакції організму на стресор (реактивність) - середній;
• чутливість до стресору - низький.

Для збільшення рівня стресостійкості потрібно зменшувати новизну ситуації й накопичувати досвід перемог. Адже у критичній ситуації ви не підніметеся до рівня своїх очікувань, а впадете на дно своєї підготовки.

ЗМЕНШЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ ДО СТРЕСОРУ

Одним із методів збільшення рівня стресостійкості розроблений з урахуванням психофізіологічних особливостей функціонування головного мозку людини, який до певної міри не бачить різниці між образом, який сприймає (чи то фільм, відеогра або уява) та реальністю і готовий негайно виконати дію, про яку ви тільки подумали.

Цей метод називається ідеомоторним ефектом.

Суть ідеомоторних тренувань проста - ви максимально детально уявляєте, наприклад, як виявляєте ворога, готуєте зброю, наводите на ціль, прицілюєтеся, робите постріл, спостерігаєте результат ураження, за необхідності корегуєте вихідні дані для прицілювання і робите знову постріл. Або як дієте під час зупинення кровотечі пораненого. Або як надаєте першу психологічну допомогу психотравмованому. Або що завгодно інше. Ви не рухаєтеся, просто детально візуалізуєте свої дії в уяві, а от ваш мозок серйозно готується реагувати. Прикладом дії ідеомоторного ефекту є перегляд фільмів жахів або порнофільмів, коли організм людини реально реагує на уявний образ, картинку - здригається від страху або збуджується від задоволення.

Важливо ! Репетиція подумки має ОБОВ 'ЯЗКОВО завершуватися вашою ПЕРЕМОГОЮ!!!

Поняття “перемога” має накопичувальний ефект - що більше їх у вашому суб'єктивному досвіді, то більше ваша подальша поведінка буде спрямована на досягнення позитивного результату. Тому навіть у прорахунках, поразках, невдачах слід навчитися бачити позитивне, розцінювати їх, як крок до перемоги.

Стресостійкість - це досвід, виражений у навичках.

Тренуйте пам'ять! Нові знання, уміння й навички - це пряме зниження гормонів стресу.

Міцною базою особистої та колективної стресостійкості є віра, упевненість у бойових побратимах, у своїй зброї, у компетентності командира, і, звичайно, віра в Бога.

Основним постулатом солдатської віри є те, що бойові товариші ніколи тебе не кинуть на полі бою, чого б це не вартувало, за тобою повернуться, докладуть максимальних зусиль, щоб тебе витягнути. Цю віру можна виразити однією фразою: “Leave no one bеhind”/“Ніколи не залишаємо своїх”.

Для збільшення опірності стрес- факторам варто знайти особисто для себе СЕНС виконання навіть найбезглуздіших, на вашу думку, дій і завдань. У важких умовах сенс роботи, що виконується, значить і важить дуже багато. Тільки-но людина знаходить сенс свого існування, вона отримує сили, щоб здолати будь-які випробування.

У разі перебування в умовах вимушеної ізоляціє до пошуку сенсу можна додати внутрішній протест, прийняте рішення опиратися і зусилля з пошуку таких можливостей. Цим ви підвищите рівень контролю за ситуацією, реалізувати можливість діяти не тому, що так звеліли, а тому, що ви так вирішили. Наприклад, їсти не з метою тамування голоду, а тому, що це один з видів опору.

ПІДТРИМАННЯ НАЛЕЖНОГО РІВНЯ РЕАКТИВНОСТІ

Високий або низький рівень реактивності - це погано. У першому випадку ви втратите здатність логічно мислити і співвідносити причини і наслідки, у другому - не підключите для виживання необхідні резерви організму.

Не треба боротися зі стресом, треба протистояти стресору, для цього:

1)  переспрямувати увагу та змістити активність (зосередитися на чомусь, що дозволяє відволіктися, знизити психічну напругу та супутній стрес - соцмережі, спінер, допомога іншим тощо);

2) сконцентруватися не на можливому результаті, а на простому інструменті його досягнення (не виграти бій, а влучно стріляти);

3) у неконтрольованих ситуаціях (наприклад, перечікування обстрілу), коли ми не можемо вплинути на результат ситуації - сконцентруватися на тілесних відчуттях (розтерти руки і стегна, поплескати по плечах і спині, промасажувати вуха, лоб, підборіддя, пальці рук, пром’яти долоні);

4) “заземлитися”, “повернутися у тіло”.

методика “Слухати крики мурах”(заплющити очі і сконцентруватися на перших 5 звуках, проговорити їх (“Рев техніки — раз”, “Крик людини - два”...), потім аналогічно на 5 тактильних відчуттях та 5 запахах);

методика “Заземлення” (взяти у руки камінець, гільзу, гілочку тощо або покласти до рота цукерку, ягоду, шматочок цукру і назвати її 5 характеристик);

5) стабілізувати дихання (дихання по квадрату), сконцентрувавшись на процесі вдихання повітря, його затримки, видихання та затримки дихання - кожен етап виконуємо, рахуючи до чотирьох.

ШВИДКИЙ ВИХІД ЗІ СТРЕСУ

Для прискорення згасання стрес-реакції необхідно:

1) переспрямувати увагу, щоб уникнути прокручування в голові некорисних думок (як би розвивалися події, якщо б...);

2) після критичної ситуації виконати протокол дій: ретельно перевірити себе на наявність поранень чи ушкоджень; перевірити збереження зброї і спорядження; перевірити оточення (чи потрібна допомога іншим та чи є вірогідність повернення небезпеки);

3) збільшити рівень глюкози споживання складних вуглеводів батончики, горіхи, сухофрукти);

4) сон, який зменшує кількість, стресу, переробляє отриману інформацію, відновлює енергетичний ресурс організму.

Стійкість — це не стан, а процес (ми можемо підвищувати її, впливати на те, як наші душа і тіло долають стрес).

НАЙГОЛОВНІШЕ У СТРЕСОСТІЙКОСТІ - ВІДЧУТТЯ СВОЇХ ПОРУЧ.

За матеріалами книги Костянтина (Valde) Ульянова "Броньований розум: бойовий стрес та психологія екстремальних ситуацій"