НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЦІЛЬОВОГО ІНФОРМУВАННЯ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ, ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ ТА ПРАЦІВНИКАМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ (9 грудня) В УМОВАХ ДІЇ ПРАВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ 09
ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЦІЛЬОВОГО ІНФОРМУВАННЯ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ, ДЕРЖАВНИМИ СЛУЖБОВЦЯМИ
ТА ПРАЦІВНИКАМИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ (9 грудня)
В УМОВАХ ДІЇ ПРАВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ
Запобігання корупції є невід’ємною складовою зміцнення оборони в умовах відбиття агресії російської федерації проти Україні.
Діяльність щодо запобігання та виявлення корупції в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України в умовах дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022 згідно з Указом Президента України № 64/2022, здійснюють командири (начальники) усіх рівнів, а також уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання і виявлення корупції, які визначені (призначені) в структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України (далі – Міноборони), Державній спеціальній службі транспорту, органах військового управління, військових частинах, установах, закладах та організаціях Збройних Сил України, підприємствах, установах і організаціях, які належать до сфери управління Міністерства оборони України.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про запобігання корупції” щодо законодавства у сфері запобігання корупції:
відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.
Водночас, у діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України щодо запобігання та виявлення корупції необхідно керуватися й нормативно-правовими актами, наказами та директивами Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України у цій сфері.
Виконання завдань запобігання та виявлення корупції в умовах воєнного стану в структурних підрозділах Міноборони та Збройних Силах України здійснюється відповідно до вимог Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) щодо організації роботи із запобігання та виявлення корупції в умовах воєнного стану № 20-13/10165-22 від 21.03.2022 з доповненням від 24.11.2022 № 22-03/24055-22*, а також рішення Міноборони від 07.04.2022 № 4593/з/1, які встановленим порядком доведено до структурних підрозділів Міноборони та Збройних Сил України.
Пріоритетні напрями антикорупційної діяльності, що забезпечуються командирами (начальниками) всіх рівнів військового управлінняв умовах воєнного стану:
належне використання фінансових і матеріальних ресурсів, спрямованих на виконання завдань оборони держави й відбиття військової агресії російської федерації проти України в умовах воєнного стану, усунення умов для виникнення корупційних ризиків в системі всебічного забезпечення Збройних Сил України;
недопущення корупційних правопорушень, пов’язаних в першу чергу, з хабарництвом, зловживанням службовим становищем, невідворотність притягнення до відповідальності і покарання за скоєні корупційні правопорушення та правопорушення пов’язані з корупцією;
дотримання особовим складом Кодексу доброчесної поведінки та професійної етики військових посадових осіб, державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
забезпечення доброчесності, дієвості та ефективної роботи уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;
надання консультативної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції;
організація роботи каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, дотримання прав та гарантій захисту викривачів корупції, своєчасне реагування на їх повідомлення про корупцію;
дотримання відкритості і прозорості у питаннях взаємодії з волонтерськими, громадськими організаціями, які надають гуманітарну допомогу Збройним Силам України, розподілу і спрямування допомоги (бойового спорядження, форми одягу тощо), першочергово для потреб військовослужбовців, які безпосередньо виконують бойові завдання на лінії зіткнення з ворогом.
Недопущення корупційних ризиків в межах надання та використання гуманітарної допомоги.
здійснення роботи щодо вилучення відомостей з Реєстру корупціонерів громадян України, які захищають нашу державу у війні з окупантом, на підставі поданих ними до НАЗК заяв стосовно себе;
діяльність щодо виявлення фактів колабораційної діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави здійснюється в рамках організації роботи з виявлення конфлікту інтересів.
*Згідно з доповненнями НАЗК від 24.11.2022 № 22-03/24055-22 “Про організації роботи із запобігання та виявлення корупції” відновлено виконання тимчасово призупинених функцій, зокрема:
проведення внутрішніх навчань;
організацію роботи з оцінювання корупційних ризиків діяльності та підготовки заходів щодо їх усунення (відповідно до нової Методології управління корупційними ризиками, затвердженої наказом НАЗК від 28.12.2021 № 830/21, який набрав чинності 04 червня 2022 року);
підготовки і забезпечення прийняття антикорупційної програми, змін до неї;
здійснення перевірок організації роботи із запобігання та виявлення корупції.
Водночас виконання окремих обов’язків залишається призупиненим, а саме:
перевірка факту подання декларацій суб’єктами декларування та повідомлення про це НАЗК;
подання уповноваженими підрозділами (уповноваженими особами) інформації про результати діяльності у 2021р до НАЗК.
Корупція – використання особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України ”Про запобігання корупції”, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч.1 ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України ”Про запобігання корупції”, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України ”Про запобігання корупції” вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
(ст.1 Закону “Про запобігання корупції”)
В чому проявляються корупційні діяння?
Ø Зловживання владою або посадовим становищем, перевищення влади або посадових повноважень та інші посадові злочини, що вчиняються для задоволення корисливих чи інших особистих інтересів або інтересів інших осіб;
Ø Розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням посадового становища;
Ø Незаконне одержання матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;
Ø Одержання кредитів, позичок, допомоги, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням пільг чи переваг, не передбачених законодавством, або на які особа не має права;
Ø Неправомірна вигода (хабарництво);
Ø Здійснення безпосередньо та через посередників або підставних осіб підприємницької діяльності з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов’язаних з ними можливостей;
Ø Сприяння з використанням посадового становища фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької та іншої діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних або інших благ, пільг та інших переваг;
Ø Неправомірне втручання з використанням посадового становища у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкоджання виконанню ними своїх повноважень чи домагання прийняття неправомірного рішення;
Ø Використання інформації, одержаної під час виконання посадових обов’язків, у корисливих чи інших особистих інтересах, необґрунтована відмова у наданні відповідної інформації, несвоєчасне її надання, надання недостовірної чи неповної службової інформації;
Ø Надання необґрунтованих переваг фізичним або юридичним особам шляхом підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи управлінських рішень;
Ø Протегування з корисливих або інших особистих інтересів у призначенні на посаду особи, яка за діловими і професійними якостями не має переваг перед іншими кандидатами.
Корупційні діяння можуть бути вчинені також в інших формах, що потребують додаткової кваліфікації відповідно до чинного законодавств.
До яких категорій військовослужбовців та цивільного персоналу Міністерства оборони України і Збройних Сил України (далі – ЗСУ) застосовується антикорупційне законодавство?
Суб'єкти, на яких поширюється дія Закону “Про запобігання корупції”:
1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави:
Ø військові посадові особи ЗСУ, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
Ø посадові та службові особи інших державних органів (до них відносяться цивільні посадовці органів військового управління, військових навчальних закладів, установ і організацій ЗСУ)
2. Особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави:
Ø посадові особи юридичних осіб публічного права (до них відносяться посадовці підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони)
Ø постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків
Ø не є службовими особами та перебувають з підприємствами, установами, організаціями в трудових відносинах, - у випадках, передбачених Законом “Про запобігання корупції” (до таких суб'єктів відносяться особи, які укладають трудовий договір (контракт) чи одноразовий цивільно-правовий договір)
(ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”)
Які заборони і обмеження встановлено антикорупційним законодавством?
- Забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах
(ст. 22 Закону “Про запобігання корупції”)
Використання військового майна регламентовано Законом України від 21.09.1999 № 1075-XIV “Про правовий режим майна у ЗСУ”, Законом України від 21.09.1999 № 1076-XIV “Про господарську діяльність у ЗСУ” та постановою КМУ від 25.07.2000 № 1171 “Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється в/ч ЗСУ” (зі змінами).
- Забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв'язку з виконанням функцій держави та від осіб, що перебувають у підпорядкуванні
(ст. 23 Закону “Про запобігання корупції”)
Подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової
(ст. 1 Закону “Про запобігання корупції”)
Державним посадовим особам дозволено приймати подарунки:
§ які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність;
§ якщо вартість одноразового подарунка не перевищує один мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка одноразово;
§ якщо сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
Передбачене обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:
1) даруються близькими особами;
2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.
Особливі правила щодо офіційних дарунків (під час візитів, урочистостей, інших офіційних заходів) затверджено постановою КМУ від 16.11.2011 № 1195.
- Запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними
У разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
(ст. 24 Закону “Про запобігання корупції”)
- Забороняється сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності
(ст. 25 Закону “Про запобігання корупції”)
а) викладацьку, наукову і творчу діяльність;
в) інструкторську та суддівську практики із спорту;
г) підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
а також, проходження особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції”, військової служби та служби у складі Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад за контрактом.
(Роз’яснення НАЗК від 14.03.2022 № 6 щодо застосування
окремих положень Закону “Про запобігання корупції”
стосовно дотримання обмежень щодо запобігання корупції
під час участі у обороні України)
- Обмежується спільна робота близьких осіб в умовах прямого підпорядкування один одному
(ст. 27 Закону “Про запобігання корупції”)
Пряме підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань:
а) прийняття та звільнення з роботи;
б) застосування заохочень, дисциплінарних стягнень;
в) надання вказівок, доручень тощо;
г) здійснення контролю за їх виконанням.
(абз. 3 ст. 1 Закону “Про запобігання корупції”)
ü члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у ч. 1 ст. 3 Закону;
ü чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брат, рідна та двоюрідна сестра, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.
(абз. 4 ст. 1 Закону “Про запобігання корупції”)
ü особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
ü будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб’єктом (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
(абз. 16 ст. 1 Закону “Про запобігання корупції”)
Військові посадові особи не можуть перебувати з близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності підлеглої особи від її начальника, у тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на службу, звільнення зі служби, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням
Закон “Про військовий обов'язок і військову службу"
ст. 20. Прийняття на військову службу за контрактом.
Вимоги Закону “Про запобігання корупції”:
ü Особи, зазначені у підпунктах "а", "в"-"з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими близьким їм особам.
ü Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах "а", "в"-"з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов’язані повідомити керівництво органу, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
(ч. 1 ст. 27 Закону “Про запобігання корупції”)
Вимоги Закону “Про Державну службу”:
ü Не допускається призначення на посаду державної служби особи, яка буде прямо підпорядкована близькій особі або якій будуть прямо підпорядковані близькі особи.
(ст. 32 Закону “Про Державну службу”)
Вимоги Положення про проходження громадянами України
військової служби у ЗС України:
Ø Військовослужбовці, які є близькими особами у значенні, наведеному в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону, не можуть перебувати у відносинах прямої організаційної та правової залежності підлеглої особи від її керівника, у тому числі через вирішення питань прийняття на військову службу, призначення на посаду, звільнення з військової служби, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
Ø повідомити не пізніше наступного робочого дня про наявність конфлікту інтересів безпосереднього керівника;
Ø не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах конфлікту інтересів;
Ø безпосередній керівник особи протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у особи конфлікту інтересів приймає рішення щодо його врегулювання, про що повідомляє відповідну особу;
Ø у разі виникнення обставин, що порушують ч. 1 ст. 27 Закону, особи та близькі їм особи усувають такі обставини у 15-денний строк;
Ø безпосередній керівник (керівник органу), якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов’язаний вжити передбачені заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи;
Ø якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування;
Ø у разі неможливості переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади
(ч. 2 ст. 27 та ч. 3, 4 ст. 28 Закону “Про запобігання корупції”)
За неповідомленняособою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, пов’язаного з відносинами прямого підпорядкування з близькою особою і за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів зазначеного характеру особа повинна нести відповідальність за ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття особою рішень чи вчинення дій під час виконання цих повноважень.
(ст. 1 Закону “Про засади запобігання і протидії корупції”)
Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, включаючи ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
(ст. 1 Закону “Про запобігання корупції”)
ЗАПОБІГАННЯ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ
(Розділ Vст. 28 - 36 Закону “Про запобігання корупції”)
(Методичні рекомендації НАЗК від 21.10.2022 щодо застосування
окремих положень Закону України “Про запобігання корупції”
стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів,
дотримання обмежень щодо запобігання корупції)
Як діяти в умовах конфлікту інтересів?
Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону “Про запобігання корупції”, зобов’язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз’ясненням до НАЗК:
ü у разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону;
ü якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
Безпосередній керівник (керівник органу) зобов’язаний вжити передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи:
ü протягом двох робочих днів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів
ü повідомляє особу про прийняте рішення
ü письмово інформує про рішення уповноважений підрозділ з питань запобігання корупції.
(ст. 28 Закону “Про запобігання корупції”)
Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження доступу особи до певної інформації;
4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
5) переведення особи на іншу посаду;
Самостійне врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
(ст. 29 Закону “Про запобігання корупції”)
Усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника, у випадках, якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру та за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації.
Усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, а також залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відповідного органу, підприємства, установи, організації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа.
(ст. 30 Закону “Про запобігання корупції”)
Обмеження доступу особи до певної інформації здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у випадку, якщо конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також за можливості продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження і можливості доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику.
(ст. 31 Закону “Про запобігання корупції”)
Перегляд обсягу службових повноважень особи здійснюється за рішенням керівника органу або відповідного структурного підрозділу, в якому працює особа, у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи, а також за можливості продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливості наділення відповідними повноваженнями іншого працівника.
(ст. 32 Закону “Про запобігання корупції”)
Здійснення повноважень під зовнішнім контролем
Службові повноваження здійснюються особою під зовнішнім контролем у разі, якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.
Зовнішній контроль здійснюється в таких формах:
Ø перевірка працівником, визначеним керівником органу стану та результатів виконання особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються особою або відповідним колегіальним органом з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;
Ø виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного керівником органу працівника;
Ø участь уповноваженої особи НАЗК в роботі колегіального органу в статусі спостерігача без права голосу.
У рішенні про здійснення зовнішнього контролю визначаються форма контролю, уповноважений на проведення контролю працівник, а також обов’язки особи у зв’язку із застосуванням зовнішнього контролю за виконанням нею відповідного завдання, вчиненням нею дій чи прийняття рішень.
(ст. 33 Закону “Про запобігання корупції”)
Переведення, звільнення особи у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів
Переведення особи на іншу посаду у зв’язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за рішенням керівника органу у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.
Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи.
Звільнення особи з займаної посади у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу.
(ст. 34 Закону “Про запобігання корупції”)
Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав
1. Особи, зазначені в п. 1, пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції”, зобов’язані протягом 60 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права в порядку, встановленому законом.
У вказаних вище випадках особам забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.
2. Передача згаданими особами належних їм підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарним, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.
3. Передача такими особами належних їм корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:
1) укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);
2) укладення договору про управління портфелем фінансових інструментів та/або грошовими коштами, призначеними для інвестування у фінансові інструменти, з інвестиційною фірмою, яка має видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензію на провадження діяльності з управління портфелем фінансових інструментів;
3) укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.
Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування.
4. Особи не можуть укладати договори, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, із суб’єктами підприємницької діяльності, інвестиційними фірмами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї таких осіб.
5. Особи, призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це НАЗК із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
(ст. 36 Закону “Про запобігання корупції”)
В рамках організації роботи з виявлення конфлікту інтересів уповноваженими підрозділами (уповноваженими особами) здійснюється діяльність з виявлення фактів колабораційної діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави.
Інформація щодо колаборантів та факти їх колабораційної діяльності подається в установленому порядку до УПЗтаВК Міноборони (письмово або на електронну пошту e-mail: igk1967@ukr.net), ВСП ЗС України та до НАЗК (на електронну пошту e-mail: stopzrada@nazk.gov.ua) для внесення до Реєстру (дані про особу-колаборанта: ПІБ, посада, її місцезнаходження чи перебування, рід занять, контактний номер телефону, профілі у соціальних мережах тощо; опис фактів, що свідчить про сприяння ворогу; посилання на джерела, в яких зафіксовано такі факти; наявні докази (переписка, фото, відео тощо).
Зобов’язання щодо подання декларацій
(розділ VIIстатті 45 – 52 Закону України “Про запобігання корупції”)
Відповідно до вимог НАЗК щодо організації роботи із запобігання та виявлення корупції в умовах воєнного стану № 20-13/10165-22 від 21.03.2022 виконання заходів фінансового контролю на час дії правового режиму воєнного стану обмежено.
Суб’єкти декларування зобов’язані протягом 90 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану подати:
декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (декларацію щорічну);
повідомлення про суттєві зміни у майновому стані;
повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента;
декларацію кандидата на посаду (така декларація подається для забезпечення проведення спеціальної перевірки відповідно до ст.56 ЗаконуУкраїни “Про запобігання корупції”.
Тобто, кампанія декларування 2022 року, подання вище згаданих повідомлень відтерміновуються до перемоги. Тепер їх потрібно буде подати протягом 3 місяців після закінчення війни.
АКЦЕНТОВАНО УВАГУ! Спеціальні перевірки
Відповідно до роз’яснення НАЗК, до припинення воєнного стану в Україні кандидати на відповідні посади можуть не подавати декларації “кандидата на посаду” та відповідно спеціальна перевірка проводитися в цей період не буде.
(Роз’яснення НАЗК від 01.03.2022 № 3 щодо подання
декларації “кандидата на посаду” та проведення
спеціальної перевірки в умовах воєнного стану)
Спеціальна перевірка стосовно кандидатів на відповідні посади може бути розпочата НАЗК з наступного дня після скасування дії воєнного стану або стану війни.
(Роз’яснення НАЗК від 12.05.2022 № 7 щодо проведення
спеціальних перевірок до перемоги України над російською федерацією)
НАЗК оновлено Порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад із підвищеним корупційним ризиком.
Новий Порядок забезпечить відсіювання ухилянтів від військової служби, відновлення процесу перевірки кандидатів на посади, де доброчесність – це перша фахова складова посади.
Порядок враховує питання, які не вирішувала попередня версія документа. Зокрема:
1) визначені підстави, за якими запит про проведення спеціальної перевірки може бути повернений кандидату без розгляду;
2) передбачена можливість здійснювати взаємодію та обмін відомостями щодо претендента на посаду під час проведення спеціальної перевірки між органами (підрозділами), які її проводять, в електронній формі;
3) визначено особливості проведення спеціальної перевірки на певні посади:
ü перебування на яких становить державну таємницю;
ü співробітників кадрового складу розвідувальних органів;
ü кандидатів, які займають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею, та/або посади співробітників кадрового складу розвідувальних органів, або звільнені з таких посад.
У Порядку є перелік причин, через які відповідальні органи можуть відмовити кандидату в призначенні на посаду, а саме:
1) подання підроблених документів або неправдивих відомостей;
2) відображення в електронній декларації недостовірних відомостей на суму понад 100 прожиткових мінімумів (227 тис.грн. для декларації за 2021р.);
3) належність претендента на посаду до переліку люстрованих осіб (тобто у випадку, якщо до особи застосовуються заборони, передбачені частиною 3 або 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади»);
4) неперебування на військовому обліку за місцем проживання або ухилення від військового обліку претендента на посаду, який є призовником, військовозобов’язаним чи резервістом;
5) наявність у претендента на посаду громадянства іноземної держави.
(Постанова КМУ від 27.08.2022 № 959)
Особи – суб’єкти декларування, які не мають фізичної можливості у визначений строк подання таких документів (декларації, повідомлення) у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності за неподання чи несвоєчасне їх подання та подають їх протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання.
(Розділ ХІІІ "Прикінцеві положення" згідно із Законом № 2381-IX від 08.07.2022"Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану")
(Роз’яснення НАЗК від 07.03.2022 № 4 щодо застосування окремих
положень Закону “Про запобігання корупції” стосовно заходів фінансового
контролю в умовах воєнного стану (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, проведення перевірок)
З початком повномасштабної агресії рф проти України більшість українців активно допомагають армії та людям, які залишили свої оселі через війну. Багато посадовців та членів їхніх сімей залучені до збору коштів на такі гуманітарні потреби.
Чи потрібно буде декларувати такі кошти?
Відповідно до роз’яснення НАЗК, кошти отримані з 24.02.2022, які були перераховані на рахунок особи – суб’єкта декларування чи рахунок члена його родини для збору на потреби армії чи осіб постраждалих від війни, декларувати не потрібно.
Такі кошти не є особистим доходом суб’єкта декларування та члена його сім’ї, а натомість є проявом єдності та згуртованості Українського народу в боротьбі з рашистськими загарбниками.
Тому, згадані кошти не підлягають відображенню в декларації та повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.
(Роз’яснення НАЗК від 28.02.2022 № 2 щодо застосування окремих
положень Закону “Про запобігання корупції” стосовно заходів
фінансового контролю в умовах воєнного стану)
Щодо декларування рухомого ворожого майна, здобутого у бою суб’єктом декларування та членом його сім'ї під час оборони Української держави
Відповідно до роз’яснення НАЗК, під час Українськоївизвольної війни здобуте у бою суб’єктом декларування/ членом його сім'ї вороже майно не підлягає відображенню у декларації, оскільки набуте не внаслідок укладення правочину, а у зв’язку з повномасштабною агресією з 24.02.2022 російської федерації стосовно незалежної і суверенної Української держави як продовження розпочатого у 2014 році підступного нападу рф на Україну.
Ворожа військова техніка, зброя та інше обладнання – брухт, проведення оцінки якого відповідно до вимог законодавства України є неможливим.
У той же час НАЗК продовжує забезпечувати технічну можливість подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані щодо набуття об’єктів, захоплених у рашистській армії, у разі наявності бажання суб’єктів декларування здійснити такі дії.
(Роз’яснення НАЗК від 28.02.2022 № 2 щодо застосування окремих
положень Закону “Про запобігання корупції” стосовно заходів
фінансового контролю в умовах воєнного стану)
Попри війну, НАЗК надає можливості щодо подання декларацій, отримання інформації про власність (як допомогу особам, які через війну втратили документи) й навіть перевірення на помилки відомостей, зазначених у минулорічній декларації, завдяки новій функції – “Дані для декларації”.
Необхідно перейти через персональний кабінет у Реєстрі декларацій порталу НАЗК: https://portal.nazk.gov.ua/login та виконати кілька простих кроків:
1) у розділі “Мої документи” натиснути кнопку “Дані для декларації”. Вона знаходиться поруч із кнопками “Нова декларація”, “Нове повідомлення про суттєві зміни в майновому стані” та “Нове повідомлення про відкриття валютного рахунку”;
2) після цього ви отримаєте інформацію про вашу власність та обтяження, якщо така інформація є в державних реєстрах.
Зверніть увагу! Такі дані можна отримати лише щодо своєї власності та обтяжень. Інформація про власність чи обтяження членів сім’ї не буде доступна.
Якщо декларація подається вперше, то така функція не працюватиме.
У яких випадках ще “Дані для декларації” можуть не показувати інформацію про вашу власність ви можете отримати за посиланням: https://bit.ly/37U3h0L.
ПИТАННЯ ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ ВОЄННОГО СТАНУ
ü державних службовців Міноборони та Збройних Сил України;
ü військових посадових осіб Збройних Сил України;
ü посадових та службових осіб державних органів;
(ч. 1 ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”)
ü військовослужбовців, які проходять військову службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки;
(ч. 5 ст. 45 Закону “Про запобігання корупції”)
ü військовослужбовців строкової військової служби;
ü курсантів ВВНЗ, курсантів ВНЗ, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
(підпункт “г” п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону “Про запобігання корупції”)
ü військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період;
ü військовослужбовців військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
ü військовослужбовців військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
ü військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу;
ü військових посадових осіб з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
ü військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу
(ч. 5 ст. 45 Закону “Про запобігання корупції”)
ХТО, КОЛИ, ЗА ЯКИЙ ПЕРІОД ПОДАЄ ДЕКЛАРАЦІЇ
Декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічна, до 1 квітня року наступного за звітним
Декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які припиняють таку діяльність, протягом 20 робочих днів з дня припинення діяльності (звільнення, або виключення зі списків військової частини)
З 1-го січня по день звільнення (виключення зі списків військової частини)
Декларація осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які припинили таку діяльність (після звільнення), щорічна, до 1 квітня року наступного за звітним у якому було припинено діяльність
Декларація осіб, які претендують на зайняття посад (кандидатів на посади), до призначення на посаду
(ч. 1, 2, 3 ст. 45 Закону “Про запобігання корупції”)
ЯКЩО ПОТРІБНО ВИПРАВИТИ ДАНІ В ДЕКЛАРАЦІЇ – упродовж 7(семи) днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше 3 (трьох) разів;
(ч. 4 ст. 45 Закону “Про запобігання корупції”)
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ ПІД ЧАС ДЕКЛАРУВАННЯ
Суб’єкти декларування, які не мали можливості до 1 квітня за місцем військової служби, роботи подати декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у зв’язку з виконанням завдань в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, направленням до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, виконанням інших завдань в інтересах національної безпеки і оборони, подають таку декларацію за звітний рік протягом 90 календарних днів із дня прибуття до місця проходження військової служби, роботи чи дня закінчення проходження військової служби, визначеного частиною 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".
(абз. 2 ч. 3 ст. 45 Закону “Про запобігання корупції”)
ЯКЩО ВИ АБО ЧЛЕН СІМ’Ї ВІДКРИЛИ РАХУНОК В ІНОЗЕМНОМУ БАНКУ – у 10 (десяти) денний строк письмово повідомити про це НАЗК із зазначенням:
ü місцезнаходження банку-нерезидента.
(ч. 1 ст. 52 Закону “Про запобігання корупції”)
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СУТТЄВІ ЗМІНИ МАЙНОВОГО СТАНУ
Подають державні службовці категорії “А” і “Б” та військовослужбовців вищого офіцерського складу (від бригадного генерала і вище)
ЯКЩО ВИ ОТРИМАЛИ ДОХІД, ПРИДБАЛИ МАЙНО, ЗРОБИЛИ ВИДАТОК – у 10 (десяти) денний строк повідомити НАЗК
(на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року: на 01.01.2022 – 2 481 грн. х 50 = 124 050 грн.
(ч. 4 ст. 52 Закону “Про запобігання корупції”)
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ ПІД ЧАС ДЕКЛАРУВАННЯ – (у цілях розділу VII)
членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації".
(Примітка ст. 46 Закону “Про запобігання корупції”)
(Розділ VIII ст. 53, 531 – 539 Закону “Про запобігання корупції”)
це фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
(абз. 18 ст. 1 Закону “Про запобігання корупції”)
(Роз’яснення НАЗК від 23.06.2020 № 5
щодо правового статусу викривача)
(Практичний посібник НАЗК від 2021р. щодо роботи з викривачами
для уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань
запобігання та виявлення корупції)
ЯК ДІЯТИ У РАЗІ НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНОГО ДІЯННЯ?
У конкретних обґрунтованих випадках підозри у корупції необхідно негайно звертатися до контактної особи з питань запобігання корупції та повідомляти безпосереднє керівництво. Іноді обставини вимагають вжиття негайних заходів з Вашого боку для недопущення приховування інформації, збереження наявних доказів протиправних дій, тощо.
• уникнення безпідставної передачі іншим особам документів, матеріалів або справ;
• обмеження доступу інших осіб до робочого приміщення, службових матеріалів, робочих засобів, носіїв інформації.
Обсяг і форми цих заходів доречно визначати з огляду на конкретну ситуацію.
У всякому разі Вам слід чітко визначитись у таких питаннях:
ü Де і коли конкретно це трапилось?
ü Що зробили або не зробили причетні особи?
ü Хто знає про інформацію, яку Ви повідомляєте?
ü Чому Ви вважаєте, що цей випадок має бути розслідуваний?
ü Які додаткові відомості, документи, інша інформація є у Вашому розпорядженні?
Опишіть все настільки конкретно, наскільки можливо.
У разі повідомлення про порушення антикорупційного законодавства Закон захищає Вас як викривача.
Інформація у повідомленні має містити одну або декілька з таких ознак:
ü порушення обмежень щодо отримання подарунка, стаття 23 Закону;
ü запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, статті 28-36 Закону;
ü порушення встановлених обмежень щодо одержання пільг, послуг і майна, стаття 54 Закону;
ü порушення вимог щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, стаття 27 Закону;
ü порушення вимог щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, стаття 25 Закону;
ü недотримання актів законодавства з питань етичної поведінки, статті 37, 38 Закону;
ü порушення вимог фінансового контролю, статті 45-46, 48-52 Закону;
ü порушення, пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції;
ü порушення вимог проведення спеціальної перевірки, стаття 56 Закону.
ü Дані про особу-порушника, її посада та місце роботи;
ü Прізвище, ім’я, по батькові, адреса та підпис автора.
Які заходи захисту гарантує держава?
ü Забезпечення конфіденційності відомостей про особу-викривача
ü Застосування технічних засобів спостереження і контролю
ü Видача спецзасобів індивідуального захисту
ü Зміна місця роботи або навчання
ü Заміна документів, зміна зовнішності, переселення
У разі загрози життю, житлу, здоров‘ю тамайну викривача, їх близьких осіб.
(ст. 53 Закону “Про запобігання корупції”,
Закон “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”)
(Роз’яснення НАЗК від 01.06.2022 № 8
щодо гарантій трудових прав викривача)
(Роз’яснення НАЗК від 09.07.2020 № 6 щодо надання
викривачам безоплатної вторинної правової допомоги)
Закон дозволяє здійснювати повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень антикорупційного законодавства без зазначення авторства, тобто анонімно
Які вимоги до анонімного повідомлення?
ü Може подати персонал Міноборони
ü Інформація про конкретну особу
(ч 5 ст. 53 Закону “Про запобігання корупції”)
(Роз’яснення НАЗК від 24.02.2021 № 4 щодо забезпечення
права викривача на конфіденційність та анонімність)
Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону підлягає розгляду і перевірці у строк не більше 15 днів від дня його отримання. Якщо у вказаний строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до 30 днів від дня його отримання.
Посадові і службові особи зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення виявленого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення та негайно, протягом 24 годин, письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.
Як можливо здійcнити повідомлення, в т.ч. анонімне?
Внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону – способи захищеного (у т.ч. анонімного) повідомлення інформації викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу, юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу, а так само до органу вищого рівня, уповноважена особа якого здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях;
Зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у т.ч. через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо;
Регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – способи захищеного (у т.ч. анонімного) повідомлення інформації викривачем органам прокуратури, НПУ, НАБУ, ДБР, НАЗК.
(ст. 1 Закону “Про запобігання корупції”)
(Роз’яснення НАЗК від 18.06.2021 № 6 щодо забезпечення
права викривача на отримання інформації)
Канали для повідомлень про корупцію в системі Міноборони:
Ø На спеціальні телефонні лінії (телефони довіри) (Спеціальна телефонна лінія Міноборони (044) 271-39-86);
Ø Coll-центр Міноборони: — 0 800 50 04 42;
Ø Номер багатоканального зв'язку Call-центру Збройних Сил України — 0 800 50 04 10, (044) 454-44-99;
Ø Call-центр Головнокомандувача Збройних Сил України. Електронна адреса: Call-center_ZSU@mil.gov.ua;
Ø Через офіційні веб-сайти державних органів;
Ø Через офіційний веб-сайт Міноборони, чат-бот “Не будь байдужим – повідом про корупцію” (https://www.mil.gov.ua/povidom-pro-korupcziyu.html);
Ø Засобами електронного зв'язку (електронна пошта): admou@mil.gov.ua;
Ø Через “Укрпошту” в адресу Міноборони: 03168, пр-т Повітрофлотський, 6;
Ø Скриньки для кореспонденції;
Ø Особистий прийом / громадські приймальні;
Ø QR-код на антикорупційних плакатах, розміщених в органах військового управління, штабах, військових частинах, установах, закладах, підприємствах;
Ø Під час анонімного анкетування;
Контакти для повідомлень про корупційні правопорушення (телефони довіри):
Ø Міністр оборони України +38(044) 226-20-15; admou@mil.gov.ua
Ø Перший заступник Міністра оборони України +38(044) 235-72-18; admou@mil.gov.ua
Ø Заступник Міністра оборони України +38(044) 2362108; admou@mil.gov.ua
Ø Державний секретар Міністерства оборони України +38(044) 235-68-59;
Ø "Гаряча лінія" з питань запобігання та виявлення корупції в Міноборони та ЗСУ +38 (044) 454-44-21;
Ø Інші номери "гарячих ліній" для вирішення проблемних питань вказано
у розділі "Контакти" офіційного веб-сайту Міноборони за адресою: http://www.mil.gov.ua/kontakti/garyacha-liniya.html.
Допомогти армії та теробороні можна також через Штаб гуманітарної допомоги при НАЗК (благодійна організація Штаб.ua) за посиланням: https://hq.nazk.gov.ua/
Контакти Штаб.ua: гаряча лінія: 0 800 337 348; email: helpforpeople@nazk.gov.ua
ВИКРИВАЧ – це свідомий громадянин, який стоїть на варті правових та справедливих державницьких інтересів і є основою системи раннього попередження корупційних правопорушень.
Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких
передбачено кримінальну відповідальність
Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:
статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);
статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем);
статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);
статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);
статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);
статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);
статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);
статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спецтехніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).
Згідно з приміткою до статті 45 ККУ також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини передбачені:
статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійсненню видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);
статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації);
статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);
статтею 3641 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);
статтею 3652 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);
статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірно вигоди службовою особою);
статтею 3682 (незаконне збагачення);
статтею 3683 (підкуп службової особи юридичної особи приватного праві незалежно від організаційно-правової форми);
статтею 3684 (підкуп особи, яка надає публічні послуги);
статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоді службовій особі);
статтею 3692 (зловживання впливом).
Згідно з статтею 216 КПК Україні встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:
Національна поліція України – щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 3641, 3652, 3683, 3684 ККУ.
Національне антикорупційне бюро України – щодо злочинів передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 3682, 369, 3692, 410 ККУ з урахуванням умов, визначених частиною 5 статті 216 КПК України.
Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність
Відповідно до глави 13-А “Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією” Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за:
порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 1724);
порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 1725);
порушення вимог фінансового контролю (стаття 1726);
порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 1727);
незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 1728);
невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 1729).
Водночас, невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції тягнуть за собою відповідальність за статтею 18846 КУпАП.
Згідно зі статтею 255 КУАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 – 221, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 1724 – 1729, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.
Перелік правопорушень, пов’язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним)
1. Неприйняття антикорупційної програми, неподання на погодження антикорупційної програми до НАЗК (стаття 19 Закону).
2. Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища (стаття 22 Закону).
3. Обмеження щодо одержання подарунка (стаття 23 Закону).
4. Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 25 Закону).
5. Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (стаття 26 Закону).
6. Обмеження спільної роботи близьких осіб (стаття 27 Закону).
7. Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 28 Закону).
8. Порушення правил етичної поведінки (статті 38–44 Закону).
9. Недотримання вимог статті 53 Закону:
розголошення інформації про викривача;
відсутність умов для повідомлень про порушення вимог Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку;
невиконання вимог розгляду анонімного повідомлення;
відсутність негайного реагування у вигляді письмового повідомлення про вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
10. Недотримання вимог щодо організації проведення спеціальної перевірки (статті 56–58 Закону).
11. Непроведення службового розслідування стосовно особи, яка вчинила корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення (стаття 65).
12. Недотримання вимог щодо незаконних актів та правочинів (стаття 67).
Громадяни України, які захищають нашу державу у війні з окупантом, мають можливість подати до НАЗК заяву про вилучення відомостей стосовно себе з Реєстру корупціонерів.
Кожна заява буде розглянута індивідуально.
Як подати заяву про виключення з Реєстру корупціонерів?
1) підготувати такі документи:
ü заяву за формою, затвердженою у додатку 4 до Наказу НАЗК*
ü копію документа, що засвідчує участь у захисті країни;
ü згоду на обробку персональних даних;
2) надіслати зазначені документи на адресу НАЗК: Україна, м.Київ, бульвар Дружби Народів, 28, поштовий індекс 01103.
Після того, як інформацію буде підтверджено, дані будуть вилучені з Реєстру упродовж 5 робочих днів.
(* Наказ НАЗК від 31.03.2022 № 122/22 “Про внесення змін
до Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили
корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”,
зареєстровано в Мінюсті 05.04.2022 за № 1374/5)
(розділ VIстатті 37 – 44 Закону “Про запобігання корупції”)
Загальні вимоги до поведінки осіб, якими вони зобов’язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються Законом України “Про запобігання корупції”, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.
Поради щодо доброчесної поведінки
на військовій та державній службі
Кодексу доброчесної поведінки та професійної етики військових посадових осіб, державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (15.03.2017 затверджений Міністром оборони України й розміщений на сторінці “Запобігання проявам корупції” офіційного веб-сайту Міноборони);
Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування(затверджені наказом НАДС від 05.08.2016 № 158 та зареєстровано в Мінюсті 31.08.2016 за № 1203/29333);
Доброчесність – це Ваша репутація та імідж органу військового управління, військової частини, закладу, установи, організації, державного підприємства.
Станьте прикладом нетерпимості до проявів корупції.
Своєю поведінкою давайте оточуючим зрозуміти, що не тільки не будете самі приймати участі у корупційних діяннях, але й не будете приховувати таких діянь своїх колег.
Негайно повідомляйте керівництву про спроби втягнути Вас у корупційні діяння. Це допоможе уникнути будь-якої підозри в корупції.
Не створюйте в оточуючих враження, що Ви відкриті для "невеликих ознак уваги". Рішуче відхиляйте прохання про послуги, які суперечать Вашим службовим обов’язкам.
Працюйте так, щоб Вашу роботу можна було в будь-який момент перевірити. Ваша діяльність повинна бути прозорою та зрозумілою для керівництва, колег та інших осіб.
Чітко відокремлюйте службову діяльність від свого приватного життя. Перевіряйте чи немає конфлікту інтересів між Вашими службовими обов’язками та приватними інтересами.
Уникайте спроб третіх осіб перенести службові контакти у сферу приватного життя.
Відмовтеся від виконання роботи за сумісництвом, якщо це суперечить вимогам законодавства або інтересам служби.
Участь у корупційних злочинах загрожує позбавленням волі, знищує Вашу позитивну репутацію, шкодить авторитету держави!
РЕКОМЕНДАЦІЇ КЕРІВНИКУ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ
Ви маєте бути прикладом для своїх підлеглих.
Ваша поведінка і увага мають велике значення для запобігання корупції.
Проявляйте активність і далекоглядність у сфері керівництва та контролю за підлеглими. Особлива увага чіткому розподілу сфер відповідальності, прозорості завдань співробітникам та забезпеченню належного контролю.
До причин та умов, що сприяють корупції, належать, зокрема:
ü недостатній контроль за службовою діяльністю підлеглих
ü беззастережна довіра окремим співробітникам (працівникам з вузькою спеціалізацією, "ветеранам", тощо)
ü надмірне психологічне навантаження на працівників, які обіймають посади з підвищеним корупційним ризиком
ü негативний приклад прийняття подарунків керівництвом
ü безкарність осіб, яких викрито у скоєнні корупційних дій, що формує почуття вседозволеності у інших.
Ви можете протидіяти корупції.
1. Навчайте та інформуйте про небезпеку корупції.
Використовуйте Пам’ятку про доброчесну поведінку. Постійно обговорюйте
у колективі питання, пов'язані із забороною незаконних винагород та подарунків, інших корупційних проявів.
2. Впроваджуйте організаційні заходи для запобігання корупції.
Чітко визначайте коло завдань Вашим підлеглим і, у разі необхідності, обмежуйте сферу прийняття ними рішень. Забезпечте прозору структуру повноважень, обмежуйте прийняття рішень "на власний розсуд", візування документів. При виконанні суміжних завдань формуйте робочі групи. Особлива увага напрямкам роботи, де існують підвищені корупційні ризики.
Там, де це можливо, реалізуйте принцип "багато очей", включаючи і власну сферу відповідальності. Практикуйте створення “прозорих офісів" для прийому відвідувачів, супровід окремих співробітників іншими службовцями на зустрічі. Якщо через об’єктивні причини це зробити неможливо, то організуйте проведення контролю через невеликі інтервали часу.
Застосовуйте новітні організаційні заходи управління персоналом.
1. У сферах, де існують великі корупційні ризики, періодично здійснюйте ротацію персоналу.
2. Відмова від такої ротації допустима у виняткових випадках (наприклад, робота потребує фахових знань, що здобуваються роками).
Для цих працівників встановіть особливо ретельний контроль з боку керівництва. Практикуйте зміну робочих місць співробітників або приміщень
у яких вони постійно працюють (змінювати завдання та сферу відповідальності при цьому необов’язково).
3. Запобігання корупції вимагає піклування про своїх підлеглих.
Не забувайте про підвищену небезпеку для осіб, які працюють у сферах
з високим ризиком проявів корупції. Діалог з підлеглими – перший крок
до піклування про них.
Звертайте увагу на робочі та приватні проблеми своїх підлеглих. Будьте особливо уважним, якщо відомо про фінансові проблеми когось із співробітників (наприклад, схильність до дорогих хобі, які складно фінансувати лише за рахунок заробітної платні, або у співробітника є велика заборгованість). Запобігайте призначенню таких осіб на посади з високими корупційними ризиками.
4. Контроль як спосіб керівництва.
Не забувайте, що в корупції немає тих, хто скаржиться. Запобігання корупції залежить від Вашої уважності та поінформованості Ваших співробітників. Хибне уявлення про корпоративний стиль керівництва, позиція потурання "маленьким слабкостям" підлеглих наражають на корупційну небезпеку.
ü оптимізувати контроль за виконавською дисципліною (наприклад, шляхом запровадження повторного розгляду справи у підрозділі);
ü уникати відокремлення працівників або їх переходу на повністю автономний режим роботи;
ü приділяти особливу увагу проявам ознак корупції;
ü проводити періодичну перевірку дотримання процедур щодо прийняття рішень та їх виконання;
ü підвищувати кваліфікацію та поінформованість підлеглих щодо запобігання корупції.
Навчально-методичні матеріали для проведення цільового інформування підготовлено в Управлінні з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, Науковому центрі з питань виховання доброчесності і запобігання корупції у секторі безпеки і оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського (відповідальні редактори: В.Котвіцький полковник запасу, В.Бевз полковник юстиції) під загальною редакцією заступника начальника Управління – начальника відділу з питань взаємодії з викривачами, роботи з повідомленнями Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України полковника юстиції В.Осадчука.
Заступник начальника Управління – начальник відділу
з питань взаємодії з викривачами, роботи з повідомленнями