#Інформація_ДНЯ
August 12, 2022

Оперативна інформація про події в Україні та світі станом на 06.00 13.08.2022

Завершується 170 доба повномасштабного вторгнення росії, Сили оборони України  продовжують давати відсіч противнику на всіх напрямках.

Однією з головних тем у внутрішній інформаційній сфері та в іноземних медіа залишається ситуація довкола Запорізької АЕС.

З терористичними методами російських військ може зрівнятися лише абсурдний цинізм російської дипломатії: на скликаному москвою засіданні Ради Безпеки ООН, противник заявив, що обстріли атомної станції - це справа Сил оборони України.

Щодо міжнародних чинників, які мали (можуть мати) вплив на суспільно-політичну обстановку в цілому в Україні

Міністр оборони України заявив, що задоволений результатами зустрічі 26 держав-союзників у Копенгагені (формат запроваджений паралельно “Рамштайну” проте, на відміну від останнього зосереджений не стільки на питаннях поставок озброєння, скільки на консолідації зусиль партнерів щодо продовження різносторонньої підтримки України), під час якої було погоджено спільну діяльність у середньо- та довгостроковій перспективах.

З української сторони головні напрямки переговорного процесу наразі акцентовані на таких пунктах:

  • зброя та снаряди - поставки мають бути в необмеженій кількості і з такою потужністю та далекобійністю, яка змусить росіян задуматися про пошук мирного рішення;
  • фінансова підтримка - на тлі щомісячного дефіциту бюджету України, росія продовжує отримувати мільярди доларів на торгівлі з іншими країнами (у тому числі в Європі). Україна потребує фінансової допомоги держав-партнерів;
  • повна ізоляція рф - армія росії втратить боєздатність без імпортних деталей та постачання комплектування подвійного призначення.

Принципово важливим результатом зустрічі є запевнення міжнародних партнерів у тому, що не має жодних ознак втоми і підтримка України буде продовжена.

У економічному контексті варто звернути увагу на інфографіку щодо фінансової допомоги від міжнародних партнерів станом на початок серпня. Іноземні партнери передбачили виділення для потреб України майже 34 млрд доларів фінансової підтримки у формі грантів, кредитів та кредитних гарантій. З цієї суми 12,7 млрд доларів вже надійшло до державного бюджету України.

Найбільшими фінансовими донорами України є Євросоюз та Сполучені Штати, які разом пообіцяли Україні надати фінансову підтримку на понад 10 млрд доларів кожен. Водночас з боку США допомога є на 90% грантовою, а обіцяні кошти ЄС – кредитними, хоч і за пільговими умовами (за матеріалами українського видання Економічна правда).

Слід враховувати, що згідно з даними російського мінфіну, противник зберігає економічний потенціал, разом з тим, його бюджетні доходи у липні скоротилися на 26% (у порівнянні з показниками 2021 року).

Одна з головних причин - зупинка постачання російського газу у європейські країни. Експорт російського газпрому впав до рівнів початку 1980-х.

На 40% нижче, ніж роком раніше, виявились надходження ПДВ - другого за обсягом джерела доходів бюджету противника. Спроби налагодити паралельний імпорт теж не дали росії додаткових коштів: надходження ввізного мита впали на 60%, акцизів - на 44%.

Суми вказані в мільйонах доларів США

При цьому варто врахувати об’єктивну фінансову реальність: українська економіка на даному етапі не здатна профінансувати війну самостійно: падіння ВВП на третину у 2022 року згідно прогнозу НБУ неминуче тягне за собою значне падіння податкових надходжень до бюджету. За цих умов уряд має два реалістичні шляхи наповнення бюджету: іноземна допомога чи друк коштів. Останнє тягне за собою негативні наслідки у вигляді інфляції, яку відчувають на собі всі українці (за матеріалами українського видання Економічна правда).

У тренді іноземних медіа були такі публікації

американське видання Politico опублікувало есей Раджана Менона і Деніела ДеПетріса (експертів в галузі оборони та безпеки) про невисоку ймовірність мирних перемовин між росією та Україною в осяжній перспективі. Ця війна не схожа на інші нещодавні війни, які тривали близько трьох місяців ― і хоча здається, що обидві сторони страждають від втрат і радо скористалися б перемир’ям, насправді це не так. Послідовники дипломатичного врегулювання наполягають, що Україні треба ініціювати переговорний процес якнайшвидше ― однак, на думку Менона і ДеПетріса, зрозуміло, чому сторони не готові до перемовин. Адже путін досі вірить у свою перемогу, сподівається на ослаблення західної підтримки України та вважає, що росія добре впорається із санкціями. З іншого боку, президент Зеленський вірить, що час ― на боці України, і варто сподіватися, що військова допомога США триватиме й надалі. Також українці більш вмотивовані та, згідно з опитуваннями, не готові поступатися територіями заради миру. Затяжна війна посилить політичну, гуманітарну та економічну кризу у світі ― проте цього замало, щоб підштовхнути сторони до переговорів;

американське видання Foreign Policy опублікувало есей Джеффрі Зонненфельда (професор практики менеджементу) та Стівена Тіана (директора досліджень Єльського інституту лідерства) про можливості посилити санкційний тиск на рф. Автори звертають увагу на поширеність думки, ніби санкції проти рф є “контрпродуктивними” та “марними”, і вирішили перевірити, чи це так. Команда з 42 дослідників із Єлю проаналізували 10 успішних кейсів, включно з падінням режимів Слободана Мілошевича, Августо Піночета, Ніколає Чаушеску та інших, коли проти авторитарних режимів використали комбінацію санкцій щодо приватного сектору й урядів. На основі аналізу автори дійшли трьох основних висновків. По-перше, санкції мають бути максимально повними ― хоча в разі повної ізоляції рф на допомогу їй може прийти Китай, поки що ознак такого кроку немає. За перші чотири місяці 2022 року китайський експорт в росію впав на понад 50%, пишуть автори. По-друге, урядові санкції мають бути підкріплені добровільними діями приватного сектору, як-от добровільним виходом із країни. І, по-третє, урядові санкції мають бути всеосяжними та стосуватися різних секторів і країн ― це краще за “хірургічне” перекриття стратегічних галузей економіки.

Згідно з оцінками американського дослідницького центру «Інститут вивчення війни» (ISW)

  • Державний департамент США закликав російські сили припинити всі військові дії навколо Запорізької АЕС на тлі нових повідомлень про обстріли станції;
  • російські війська вели наступ на схід від Сіверська та на північний схід і південний схід від Бахмута;
  • противник продовжував наземні обстріли північної та південно-західної околиць Донецька;
  • у хабаровському краї росії формують два нових добровольчих батальйони.

Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 12.08 орієнтовно склали