“Дня 5 сѣчня наш народ светкує врочистость, которая зветься голодная кутья, або третяя кутья, то єсть третяя и вже остатняя. Весь геты день ничого не роблять для себе, постять, не єдять весь день, а то̑льки ввечори, напившися перед тым святоє воды, єдять постныє стравы, и кутью з сытою. Некаторыє господары и старыє жонки справляють собѣ в геты день, по старому звычаю и̑х предков, святую воду до питья з тріох церков. Принесеная з трох церков Святая вода вживається «в ро̑зных чарах и болячках».
“На Багату кутью позаметають и смѣтьє уже в кучку заметають и выносять, обсыпають им садовину: яблони, груши, подсыпають тым смѣтьєм и подвязывають кулем, соломою, шоб добре родило. Скольки того смѣтья, шоб сто̑льки родило.”
"Против Роздва цѣлы день щиро постять и приготовляються до свят, що починаються увечери перед Роздвом першою кутею. Под заход сонца кожна сельська хазяйка при помочи своих домовых, выстеливши сѣном сто̑л и покутьє, где звычайно стояла дѣжа на хлѣб, накрыває один и другоє бѣлыми обрусами, и господар вносить сно̑п збо̑жья з току до хаты и ставить на покутьи.
“Спас — годове свято. Иванов-то багато, а Спас — один. Житечко назбирають, ліон, пшеничка, все святять на Спаса. Яблока святять да на яблоках положать тоо снопчика. Засѣє тым житечком.”
“Макавей — на Спасовку. От сіодня запуски, а завтра Макавей; тольки мак свѣтять. Єто мак свѣтять просто сѣять, коб ро̑с. А где сам усходить, называєтьса видун и дро̑бненьки таки головки. И єо свѣтять на Макавея и уже им абсыпають хлева, єсли недобра худоба. А єо уже не єдять.”
“Колись казали старыє, што єсть русалки... вот и купаться не можна. Купальный сякій день є, што русалки купаються. То на Троицу, як тіопло. А як уже пройде той день, после их, то уже купаються.”
“На Григорія в поле выходили и батюшка правил. Бабы собирались в саду, пѣли: