До якої черги спадкування відносяться внуки
До якої черги спадкування відносяться внуки померлого спадкодавця
До якої черги спадкування відносяться внуки? Цивільний кодекс України передбачає спадкування внуками за правом представлення та за правом спадкової трансмісії.
Спадкування – це окремий сегмент цивільно-правових відносин, які регулюють умови, процедури, особливості переходу прав від особи, що померла, до інших осіб, визначених цивільним та іншим законодавством України. Померла особа, яка в цивільному праві іменується як «Спадкодавець», за свого життя може визначити коло осіб (в подальшому – «Спадкоємці»), яким дістанеться його майно та інші немайнові права, та умови отримання спадщини. А може залишити вирішення долі свого майна після смерті на законодавчі норми, які призначені регулювати такий вид правовідносин незалежно від волі померлої особи. В такому випадку критерієм подальшої долі спадкового майна являються родинні та інші зв’язки між учасниками процедури спадкування, стосунки, які були між цими учасниками за життя спадкодавця.
У першому випадку процедура отримання майна від спадкодавця до спадкоємців іменується в цивільному праві як спадкування за заповітом. Другий наведений приклад спадкових відносин є спадкуванням за законом.
Спадкування за заповітом
Коли складено заповіт, доля майна вирішується згідно волі померлого спадкодавця і не залежить від бажання, родинних стосунків зі спадкодавцем інших учасників, які потенційно могли б претендувати на отримання спадкового майна. Щоправда, Цивільний кодекс України передбачає деякі обставини, за яких певні спадкоємці можуть претендувати на частку спадкового майна, незалежно від умов заповіту.
А загалом же воля особи, що склала заповіт, після її смерті повинна бути виконана максимально повно, і це один з основних постулатів цивільного права не лише в Україні, а в світовій цивільно-правовій практиці.
Черги спадкування за законом
Як було зазначено, за відсутності заповіту спадкове майно розподіляється між спадкоємцями за законом, тобто відповідно до процедури та черговості, які визначені в цивільному законодавстві України.
Для того, щоб дотриматись певної логіки, а також принципу справедливості, законодавець вніс до Цивільного кодексу України поняття черговості отримання спадщини різними учасниками процедури спадкування.
Слід зазначити, що спадкування за законом можливе не лише у випадку, коли спадкодавець взагалі не складав заповіту на користь того чи іншого спадкоємця (спадкоємців). Таке спадкування можливе також в інших випадках:
- Коли спадкодавець заповів лише певну частину належного йому майна, а інша частина залишилась неохопленою заповітом. Тоді майно поза заповітом переходить до спадкоємців відповідно до спадкування за законом, з дотриманням певної черговості;
- Якщо заповіт було складено, проте в силу тих чи інших причин та обставин він був визнаний недійсним. Наприклад, порушення процедури складання заповіту, заповіт складено під тиском, не з доброї волі спадкодавця, спадкодавець, заповідаючи майно, не усвідомлював своїх дій та інше;
- Коли особи, на користь яких було складено заповіт, не прийняли спадщини або відмовились від неї.
Черги спадкування в ЦК України
Оскільки спадкоємців за законом може бути досить значна кількість, з метою впорядкування процедури отримання спадщини, дотримання принципу справедливості та забезпечення цивільних прав найбільш вразливих учасників спадкових правовідносин стаття 1258 Цивільного кодексу України (в подальшому – ЦК України) закріпила почергове право на спадкування для спадкоємців за законом. А статті 1261-1265 ЦК України деталізували черги для різних категорій спадкоємців, вичленивши 5 таких черг.