Mil.Cult.Prostir 👌

СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ 📃

13 квітня 1928. У Києві відбулася прем’єра фільму “Звенигора” українського режисера Олександра Довженка.

“Звенигора” – перша частина “української трилогії Довженка” (“Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”). Незадовго після виходу на екрани фільм був з невідомої причини знятий з показу. У 1973 році за сприяння вдови режисера Юлії Солнцевої був відновлений.

14 квітня 1527. Народився Абрахам Ортеліус, фламандський картограф, видавець першого атласу.

Абрахам Ортеліус склав перший у світі географічний атлас, що складається з 53 карт великого формату з докладними пояснювальними географічними текстами. Атлас був надрукований в Антверпені 20 травня 1570 і мав назву Theatrum Orbis Terrarum (від лат. – видовище кулі земної).

Цей атлас зіграв виняткову роль у розвитку картографії. Абрахаму Ортеліусу також належить перша деталізована карта Тихого океану.

14 квітня 1768. Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків – Коліївщина.

Максим Залізняк

Термін «коліївщина» був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими священиками, які перетворили польське слово «жезл» («різня») на український еквівалент «коліївщина» (від «колоти» списом чи ножем).

Іван Гонта

Було кілька приводів для початку повстання 1768 року були, а саме: релігійні утиски (на відміну від католиків, православні кваліфікувались як єретики), політичні (селянин-кріпак вважався нижчою порівняно з поміщиком істотою), економічні (кріпак повинен був працювати на пана шість днів на тиждень та ще й платив усякі побори), національні (українці вважалися гіршою нацією).

14 квітня 1863. У Петербурзі відбулася прем'єра опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм».

Це перший твір такого жанру на лібрето українською мовою. Ідея створення української опери сформувалася у Семена Гулака-Артемовського у зв’язку з новими завданнями, що висунуло їх українське мистецтво в ці роки. Опера відображала загальне прагнення до створення національної культури на народній основі. Кристалізації цього задуму сприяли зв’язки композитора з передовими петербурзькими українськими гуртками й особливо довголітня дружба з Тарасом Шевченком та істориком Миколою Костомаровим. Сам Гулак-Артемовський на цей час вже мав досвід виступу в оперних спектаклях як вокаліст і був автором водевілів «Українське весілля» та «Ніч напередодні Іванового дня», де він є, як і в «Запорожці за Дунаєм», був автором слів та музики.

15 квітня 1452 року Народився Леонардо да Вінчі, італійський художник, скульптор, винахідник.

Згідно із супровідними записами Леонардо, малюнок «Вітрувіанська людина» був створений для визначення пропорцій (чоловічого) людського тіла, як воно описане в трактатах античного римського архітектора Вітрувія (лат. Vitruvius).

«Таємна вечеря» (1498)

«Таємна вечеря» - шедевр, який в історії живопису відкриває епоху Відродження, зображує Ісуса Христа з апостолами та скорботне застілля у вечір перед самим розп'яттям. Художник писав фресу використовуючи олію з темперою, що стало причиною швидкого псування.

18 квітня, День пам’яток історії та культури

Музей «Писанка», Коломия

Пам’ятки історії та культури України за своєю суттю є надзвичайно різноманітними, адже держава практично стала колискою Русі і стиком культур східних і західних слов’ян. Україна вмістила на своїй території масу історичних і архітектурних пам’яток.

Наприклад, Києво-Печерська лавра, найзнаменитіша і найпопулярніша визначна пам’ятка Києва, яка є одним з найдавніших монастирів на території Русі. Заснована вона була у 1051 році за заступництвом Великого князя київського Ярослава Мудрого монахом Антонієм Печерським з міста Любеча. На її території, в свою чергу, розташовано кілька десятків унікальних історико-культурних пам’яток. Середньовічні церкви, дзвіниці, каплиці, стародавні чернечі келії, залишки старовинних воріт і укріплень, комплекс підземних печер, де покояться мощі численних святих і просто відомих особистостей. Монастир внесений до списку Всесвітньої культурної спадщини, що складається організацією ЮНЕСКО.

Домініканський Собор Львова, приклад архітектури пізнього бароко. Старий замок Кам’янця-Подільського, один з найвідоміших середньовічних пам’яток, перші згадки про нього зустрічаються в XIV столітті. Ужгородський замок - фортеця, заснування якої дослідники відносять до VII століття, і багато іншого.

День пам’яток історії та культури відзначається в Україні, згідно з Указом Президента № 1062/99 від 23 серпня 1999 року, щорічно 18 квітня.

19 квітня, Пасха Христова - Великдень 🐣

ВІД МІСТА ДО МІСТА: ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПИСАНОК В РІЗНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

Розписування яєць до Великодня – традиція не нова. Радісно, що пройшовши через віки, вона зуміла зберегти свою самобутність. Цікаво й те, що методики розписування писанок, їх символіка і кольорова гама різняться не тільки від країни до країни, а й від міста до міста. А отже, в кожній місцевості вони особливі!

Сьогодні ми познайомимось з писанками з різних регіонів та міст України.

Почнемо з карпатського краю, де можна знайти чи не найбільше різноманіття писанок. Бойківщина, Лемківщина, Гуцульщина, Покуття, Косівщина… – всі вони мають власні традиції писанкарства. Лемки, наприклад, завжди надавали перевагу одно- та двотонним писанкам: червоним, жовтим, оранжевим, зеленим, блакитним та білим. А от чорний колір тут рідкість. Зображають на великодніх яєчках, зазвичай, сонечка, зірки, хрестики та троянди, більш знані тут як ружі.

На Бойківщині різноманіття писанкових орнаментів чимале: тричвери, зірки, кривульки… Їх нараховується тут близько ста. Кожен зображений на писанці символ мав своє особливе значення. Наприклад, кривульки та спіралі асоціювалися з "ниткою життя", вічністю сонячного руху. А свастика (арійський символ сонця) була насправді побажанням щастя і довголіття.

На Гуцульщині раніше надавали перевагу жовтогарячим барвам. Однак сьогодні гама доповнилась блакитними, червоними, рожевими та фіолетовими кольорами. Темні тони символізують святу землю; червоні – життя та силу, здоров’я і любов; білий колір – це чистота та праведне життя; жовтий – колір достатку та сонця, що захищає від темних сил; а зелений – весна та пробудження природи від зимового сну.

У розписі використовують як геометричні фігури, так і рослинні та тваринні мотиви: дубові листочки, колоски, оленята, пташки, баранячі ріжки, баранці, коники. Малюнки дуже ніжні, мініатюрні та тоненькі. Кожен символ має своє значення: безконечник, наприклад, означає вічність; хрест є символом Бога; трикутник символізує чоловіка та жінку у сім’ї; драбинка розповідає про людину, яка прагне до вищого; дерево на писанці перетворюється на дерево життя. Сьогодні до вже традиційних орнаментів додались ікони, образи Ісуса та Діви Марії. Такі писанки потребують професіоналізму та точності, однак вони дуже цінуються.

Гуцульська писанка вважається найскладнішою для розуміння, адже переважно передає багато інформації про життя людей.

Космацькі писанки – наче і різновид гуцульських, але дещо відрізняється від них, зокрема своїми барвами. Здавна на них зображували геометричні візерунки, поєднуючи їх з деревом життя (гілочка з птахами), гуцульською хатою, кониками, козликами, баранчиками, метеликами, курочками, корівками, оленятками, півниками і, як не дивно, рибками. Часом їх прикрашають квітами-ружами. Часто зустрічаються писанки з безконечником, двома оленятками і деревом життя між ними.

При цьому оленячі ріжки символізують проміння сонця; риба – символ життя та смерті; півень – сповіщає про прихід нового дня, світла. Є тут і блискавки, і Боже око, церкви і монастирі, що символізують Небесну гору. Дуже часто тут зустрічається поєднання геометричних візерунків: зубчиків, прямокутників, ромбиків і т.д. Писанки Покуття вирізняються великими малюнками, зображеними на зеленому, синьому, червоному, коричневому чи жовтому тлі, забарвлення якого є домінуючим. Мотиви тут переважають рослинні. Часто писанку ділять навпіл або на більше частин лініями. Цікавою ознакою місцевих писанок є складне тло, коли по всій площині яйця роблять яскраві кольорові плями контрастного кольору.

На Буковині популярністю користуються геометричні орнаменти та, здебільшого, доволі великі малюнки. Серед орнаментів тут популярні смужки та розети, зображені на темному червоному або чорному фоні.

Мешканці Прикарпаття полюбляють жовті, оранжеві, червоні та чорні кольори. На місцевих писанках є багато різнобарвних елементів. Зокрема, можна зустріти зображення церков і хрестиків, свастики та розп’яття зі схематично зображеною людиною.

Особливостями сокальських писанок є те, що здебільшого для розпису використовують саме рослинні мотиви. Здебільшого використовують червоні та чорні кольори, зрідка зустрічаються темно зелені та бузкові. Бувало, малюнок наносили й на нефарбоване яйце. На писанках тут часто зображали гачковий хрест, решітки, сонечка, зірки, дубове листя, вітрячки, баранячі ріжки, метелики, бджілки тощо. Візерунок дрібний, але дуже деталізований.

Писанки Поділля досить стримані. Зазвичай їх роблять чорними, що символізує родючу землю. Використовують також й інші темні барви, на кшталт фіолетового чи коричневого. Сам візерунок наносять чорними, червоними та білими кольорами. Рідше – жовтими та зеленими. З візерунків тут можна зустріти ті, що прикрашають рушники, вишиванки та гончарні вироби. Також на них зображають місяць, зірки, дубове листя, курячі лапки, вишеньки, огірочки та черепашки. В залежності від місцевості, тут зустрічаються і геометричні орнаменти, і тваринні та рослинні мотиви.

Окрім того особливі символи зображувались на писанках, які планували комусь подарувати. Наприклад, бджілок малювали для пасічників, колоски – для тих, хто очікує хорошого врожаю, квіточки дарували діткам.

На писанках Холмщини найчастіше можна побачити солярні символи, сонячні кола, оленів, зірок, свароги та дерево життя.

Історично склалось, що саме на

сході країни

українській культурі довелось пережити найгірший гніт. Не оминула така доля і писанкарство. Старих писанок тут майже не залишилось, молодь не цікавитьс цим мистецтвом, а приїжджі переселенці відверто нехтували нашими традиціями.

Але тут все ж залишились поодинокі майстри, які охоче передають свої знання всім бажаючим. З відомих орнаментів, популярних у цій місцевості, можна назвати дерева, квіти, листя, грабельки, вітрячки, дубове листя, часто з жолудями. Часом зустрічаються тюльпани і гвоздики. Подекуди тут можна помітити запозиченні в галичан мотиви, однак з додаванням місцевого колориту.

На півночі України полюбляють геометричні орнаменти зелених, червоних та жовтих кольорів. На писанках Полісся найчастіше зображують геометричні орнаменти, симетрично розподіляючи їх на окремих полях. Часто на яєчках малюють ружі.

У Причорномор’ї найпопулярнішими кольорами для писанок є поєднання синього та зеленого, червоно та чорного, а також жовтого та зеленого кольорів.

Мешканці Наддніпрянщини зображали рослинні символи на чорному, темно-вишневому, червоному, а подекуди і зеленому тлі. Писанку розділяли на поля. Квіти завжди зображувались розгорнутими і розмальовувались в основному трьома кольорами: білим, жовтим та червоним. Для розпису використовувались широкі лінії.

Однак свої особливості писанкарства є і в окремих областях.

У Полтаві , наприклад, яєчка розфарбовують білими, жовтими та зеленими барвами, з червоним, коричневим, чорним і зеленим розписом. Різноманіття рослинних орнаментів тут доповнюється зображеннями людей і тварин.

Такі ж тенденції спостерігаються в Київській області. З візерунків тут найчастіше зустрічаються зірочки, трикутнички та курячі лапки, а ще квіти. Зазвичай малюнки тут крупні. Київські писанки вирізняються яскравими зображеннями солярних знаків та рослинних мотивів.

В Чернігові надають перевагу білим, червоним та чорним кольорам. Тутешні писанки мають ніжний солярний або рослинний орнамент. Геометричні мотиви тут рідкість. Найбільш розповсюджені символи: хмелики, польові квіти, ружі. Деколи замість фону для основного орнаменту зображають також безконечники або хвилясті лінії.

В Запоріжжі полюбляють рослинні орнаменти. Зображують їх за допомогою широких ліній чорного та червоного кольору.

На Дніпропетровщині майстри поєднують геометричні та рослинні орнаменти, використовуючи насичені кольори.

Жителі Черкащини часто зображують на писанках схід сонця – символ нового життя. Зазвичай тут використовується солярна символіка, поєднана зі знаками води. Наприклад, квітка з грабельками.

У Тернополі часто зустрічаються писанки, прикрашені хвильками, безконечником, кривульками, павучками та квітами. Цікаво, що червоний колір на місцевих писанках зустрічається доволі рідко, хіба що в незначних деталях.

Писанки Опілля вирізняються білими, жовтими та червоними орнаментами на темному тлі. На Волині писанку зазвичай ділять на кілька парних полів, на яких малюють вітрячки, грабельки або спіральки. Тут розповсюджене поєднання рослинних та геометричних мотивів. Дуже часто зустрічаються символи родючості, землі та води, а саме трикутнички та решіточки, хвилясті лінії. Фон писанки зазвичай вишневий або зелений, а малюнок наноситься жовтими, оранжевими, червоними, білими, рожевими чи бузковими барвами.

Писанки Львівщини вирізняються деталізацією і дрібністю малюнку. Є тут яєчка з виключно геометричними візерунками (найчастіше – трикутниками), є із солярними знаками, а є й з рослинними малюнками. Часом зустрічаються птахи, символи води і хреста.

На яворівських писанках можна зустріти ялички, змійки, дубки, смереки, павучки і цілу купу дрібненьких деталей. Тут дуже гармонійно поєднуються рослинні та геометричні мотиви.

Писанки Житомирщини використовують рослинні мотиви і дзеркальну симетрію, тобто елементи розміщуються не хаотично. Зазвичай тут можна зустріти стилізовані дзвоники, тюльпани, троянди. Писанку часто ділять на чотири частини.

На Рівненщині відбувається поєднання геометричних та рослинних мотивів, однак розподіл поверхні не чіткий.

В Хмельницьку та Вінниці писанки прикрашають крупними яскравими геометричними малюнками та елементами рослинних мотивів. Спостерігається деяка грубість ліній. Досить часто можна зустріти використання паралельних ліній, які символізують воду, а ще зиг-заги та спіралі, кривульки, свасті та ламані хрести.

Чернівецькі писанки поєднують рослинні та геометричні мотиви. Досить часто на яєчках зображають дубове листячко або сосонки з листочками, хвилясті лінії та спіральки. Часом зустрічаються і чисто геометричні візерунки, які символізують землю та врожай.

Писанки Сумщини зазвичай поділені на дві рівні частини, при цьому візерунок наноситься однаковий на кожну з них. Орнаменти зазвичай солярні, наприклад зорі та сонечка. Графічно тутешні писанки дещо схожі на тернопільські, але на відміну від них, в цьому випадку широко використовується червоний колір.

Харківські писанки зазвичай мають крупний чіткий малюнок. Для фону використовують чорний або темні тони червоних і зелених кольорів. Самі орнаменти зображають білу та жовту барви. Основні символи: тюльпани, дубові листочки, ружі, зірки – тобто присутнє поєднання рослинних та солярних мотивів.

Писанки південної України характеризуються яскравими та контрастними барвами і великим малюнком з малою кількістю деталей. Розповсюджені тут геометричні мотиви, поєднані з деякими рослинними символами. Є писанки зі знаками води – хвилястими та паралельними лініями.

Однак, сучасні тенденції не оминули і традиційного писанкарства, тому варто ще згадати про, так би мовити, новітні методи прикрашання писанок :)

ТУРИЗМ 🗺

На Співочому полі у Києві зацвіли сотні тюльпанів.

“Ми не можемо залишити киян без цієї неймовірної краси та запрошуємо у квітучу подорож на нашій сторінці у Facebooк” @Співоче поле.

На Софіївській Борщагівці під Києвом з’явився новий позитивний яскравий мурал з єдинорогом.

Світлину опублікував автор фрески – відомий київський мураліст Віталій Гідеван.

“Під час створення малюнку я максимально абстрагувався від того, що відбувається навкруги та просто створював магію. Знайшов свій старий плейлист, який повернув мене в минуле, в особливі моменти радості. Намагайтеся налаштовувати себе на позитивні емоції. Бажаю всім міцного здоров’я! Все буде гуд”, – написав Гідеван.

Український пенсіонер самотужки змайстрував “Роллс-ройс”

Ніжинський пенсіонер у 69 років майструє собі “Роллс-ройс” та “Макларен” . Микола Тараканов створює машину мрії зі старого джипа.

“Донька подарувала гроші і сказала, щоб витратив на мрію. Так і зробив”, – розповідає Микола Тараканов.

ШО#ПОДИВИТИСЬ 🎬

ДОКУМЕНТАЛКИ: НА ВИПАДОК, ЯКЩО ХОЧЕТЕ ПРОКАЧАТИ МОЗОК

Кажуть, що для розширення власного кругозору найкраще читати побільше книжок і дивитися хороше кіно. Цей спосіб дійсно працює, тільки ось часто багато хто не виходить за межі художніх творів, що загалом не проблема. Усе-таки не кожну науково-популярну книгу написав Стівен Гокінґ.

🌎 «Наша планета»

Над стрічкою працювала команда, яка створила для BBC знаменитий серіал «Планета Земля», а озвучив її один з найвідоміших натуралістів Девід Аттенборо. Знімальна група відвідала близько 50 країн у всіх куточках світу, щоб показати, як людська діяльність впливає на навколишнє середовище.

Подивитись 👉 https://uakino.club/seriesss/drama_series/6071-planeta-zemlya-2.html

🏔 «Лід в огні»

Ще одна стрічка на екологічну тематику, яку спродюсував сам Леонардо Ді Капріо. Документалка вкотре розповідає про загрозливу екологічну кризу, але, на відміну від більшості інших подібних проєктів, «Лід в огні» куди більш оптимістичний. Автори не тільки вірять у світле майбутнє, а й пропонують шляхи його досягнення.

Дивитись 👉 http://kinoflux.org/40501-led-v-ogne-2019-ice-on-fire.htmlhttp://kinoflux.org/40501-led-v-ogne-2019-ice-on-fire.html

☺ «Лиця, села»

Незвичайна документальна робота від оскароносної Аньєс Варди. Подорожуючи по Франції в компанії фотографа, жінка примудряється розповідати дивовижну історію про людей, їхні взаємини і, звичайно, про красу навколишнього світу.

Дивитись 👉 https://dokfilms.net/1279-lica-derevni.html

ШО#ПОСЛУХАТИ 🎶

Вперше на UNDERHILL MUSIC TV - чотиригодинний онлайн-телеміст! ⠀ Артисти гратимуть у прямому ефірі одразу зі Львова та Києва! Для тебе зібрався зірковий лайн-ап: Pasha Light 20.00 - Виктор Павлик 20.45 - Ivan Navi 21.30 - INGRET 21.50 - Epolets 22.30 - MR Sunny

15 квітня. No time to die: В Україні рекорд інфікованих, Великдень на телеканалах, благодійний онлайн-марафон зірок

Українські зірки розпочинають десятигодинний благодійний марафон

15 квітня українці стануть свідками десятигодинного благодійного музичного марафону #РазомВдома. В трансляції з 14:00 до 00:00 на каналі проекту в YouTube візьмуть участь відомі артисти, меценати, блогери, спортсмени.

Пряма трансляція https://www.youtube.com/watch?v=zdk1mo5jcC0

Серед учасників, зокрема, анонсовані Сергій Бабкін, MÉLOVIN, БEZ ОБМЕЖЕНЬ, Ірина Федишин, Pianoбой, KAZKA, Alina Pash, НеАнгели, TVORCHI, Юрій Нікітін, Олег Скрипка, ALYOSHA, Олександр Пономарьов та багато інших.

Гроші, які вдасться зібрати під час марафону, підуть на допомогу малозабезпеченним українцям та на засоби захисту для медичних та соціальних працівників, які зараз борються з коронавірусом.

Команда Відділу культурологічної роботи у військах щиро вітає з наступаючим світлим Днем Великодня !

Бажаємо вам, щоб доля подарувала безліч приводів для радості і щастя! Нехай збудуться всі заповітні бажання, а найголовніші цілі впевнено приведуть до успіху і нових вершин! Вірте в себе!