Культурні новинки і не тільки

У всьому світі 5 грудня відзначають міжнародний День волонтера - International Volunteer Day. Україна - єдина країна в світі, де цей день переходить в День збройних сил, який відзначається 6 грудня.

День волонтера був заснований ще в 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. Цей день дає можливість добровольцям і різним організаціям відсвяткувати свою роботу, поділитися своїми цінностями і розповісти про себе В Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну.

"Українські волонтери є однією з найбільших рушійних сил, завдяки яким відбуваються значні зміни в нашому суспільстві. На початку воєнних дій на Донбасі нам вдалося вистояти завдяки фантастичному волонтерському руху. Тисячі добровольців зголосилися захищати Батьківщину із зброєю в руках, десятки тисяч людей брали участь у різноманітних проектах допомоги передовій. В Україні існують сотні волонтерських організацій і рухів, що допомагають хворим людям, започатковують соціальні проекти, організовують культурні заходи. Уряд завжди готовий підтримувати важливі для нашого суспільства ініціативи. Впевнені, що лише спільною працею ми можемо змінити нашу країну на краще"

СУЧАСНІ ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ ПРОДОВЖУЮТЬ СПРАВУ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ У РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ

6 грудня 1991 року, Верховна Рада України ухвалила Закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України» – одні з перших законодавчих документів, що започатковували творення сучасних українських збройних сил.

В той же день був затверджений текст Військової присяги, яку першим в залі українського парламенту склав тодішній Міністр оборони України, генерал-полковник Костянтин Морозов. А вже з початку наступного року розпочався процес приведення до добровільної присяги на вірність народові України дислокованих на українській території військ. 6 грудня 1993 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День Збройних Сил України», якою започатковувалася традиція відзначення свята українського війська – Дня Збройних Сил України.

Нова сторінка в історії України та українських Збройних Сил пов’язана з подіями 2014 року. Коли Російська Федерація розгорнула військову агресію проти України, її війська окупували Крим, розпалили збройний конфлікт у Донбасі. Військові дії супроводжувалися потужною інформаційною кампанією, метою якої було деморалізувати українців, підірвати їхню віру у власні сили. Російська пропаганда поширювала меседжі, що українці не вміють воювати, що вони взагалі не здатні себе захистити, що українці можуть лише руйнувати свою армію, але не творити її, що в разі наступу російські війська за два тижні будуть в Києві тощо. Їхню фальшивість довів подальший перебіг подій. Тисячі українських добровольців і волонтерів виступили на захист територіальної цілісності і державного суверенітету. В умовах війни відбулося відродження української армії.

Про Україну в світі 🌎

Телеглядачі у Польщі з 4 грудня зможуть побачити проморолик про Україну “Enjoy Ukraine Now” на двох телеканалах групи TVN: TVN 24 BiS та Travel Channel.

Про це власному кореспондентові Укрінформу повідомили у посольстві України в Польщі.

“Вперше польський глядач побачить проморолик “Enjoy Ukraine Now” о 18:19 на каналі Travel Channel. Прем’єра на TVN 24 BiS відбудеться о 20:53”,- поінформували у посольстві.

Проморолики тривалістю 45 секунд на цих двох каналах виходитимуть щодня раз чи двічі на день у прайм-тайм до 18 грудня.

Американець довів через суд, що борщ - українська страва.

Кілліан Деро Гоффман з Нью-Йорка, обурений надписом про «російський борщ» в одному з магазинів у США, через суд довів, що ця страва є українською.

«У супермаркеті я побачив напис, що борщ — це російська страва. Страшенно обурився! Тож подав судовий позов про навмисне введення в оману споживачів. Я використав інформацію, підтверджену міжнародною агенцією (International ISBN Agency), де вказано, що борщ — страва українського походження. Цю агенцію дуже поважають у всьому світі, тож у судді не було підстав сумніватися. В результаті, буквально нещодавно, суд виніс рішення на мою користь. Борщ — це українська страва! А власники магазину були змушені прибрати неправдиву інформацію з вітрини», - розповів Кілліан.

Книжкова полиця 📚

Ендрю Макафі, Ерік Бріньольфссон «Машина, платформа, натовп»

Світ сучасного бізнесу нестабільний і вразливий. Зростання можливостей штучного інтелекту, поява компаній-вискочок на кшталт Uber чи Facebook, консолідація численних знань і можливостей в інтернеті – три напрями, з якими варто навчитися працювати тим, хто мріє створити стартап на мільйон. Так вважають Ерік Бріньольфссон, вчений у галузі електронних систем і технологій, та Ендрю Макафі, науковець, який вивчає, як цифрові технології змінюють світ. У своїй книжці вони пробують окреслити маршрут успішного бізнесмена теперішнього і близького майбутнього. З книжки читач дізнається, що таке «друга економіка» та «роль зламаної ноги», які переваги має людський розум над алгоритмами, в чому полягає парадокс Поланьї, чи є якісь процеси, які не стануть повністю віртуальними, та ще багато з того, що допоможе «приборкати цифрову епоху». Книжка рясно прикрашена інформацією, яка більше захоплює, ніж лякає.

Розділ про роботів – окремий захват. Наприкінці Макафі та Бріньольфссон роблять висновок, що «машини, платформи і натовпи можуть чинити різні ефекти залежно від використання. Вони можуть надихати і скеровувати працівників і наповнювати жадібністю і страхом. З розвитком технологій розширюються і наші майбутні можливості. А це потребує більшої ясності наших цілей і глибшого осмислення цінностей».

Сергій Плохій «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу»

Насправді ця книжка Сергія Плохія вийшла наприкінці вересня, але не згадати про неї було б великою помилкою. Чому? По-перше, автор «Останньої імперії» є одним з провідних спеціалістів з історії Східної Європи у світі. По-друге, в цій книжці чимало уваги приділено Україні та її боротьбі за незалежність від СРСР. По-третє, у виданні деталізовано розповідається про події, що змінили хід історії, але важко не помітити перегуків із сьогоденням, адже політика, крім того, що річ брудна, ще й штука доволі передбачувана.

Наприклад, популістські заяви Джорджа Буша старшого, президента США, щодо перемоги у холодній війні, які йшли всупереч ��з попереднім�� домовленостями з Горбачовим, чи розсекречені стенограми його телефонних розмов зі світовими лідерами, в яких йшлося про вигоду для їхніх країн існування слабкого СРСР. «Крах був зумовлений імперським підґрунтям, національним розмаїттям населення та квазіфедеративним устроєм радянської держави, чого не усвідомлювали до кінця ані політики у Вашингтоні, ані радники Горбачова в Москві», ‒ зауважує автор й пропонує читачеві власну версію причин занепаду «останньої держави-продовження «класичної» імперії сучасної доби». Плохій розвиває думку, що саме Україна зіграла вирішальну роль у розпаді СРСР, що неабияк надихає на спротив проти вже іншої імперії, яка теж колись неодмінно захитається.

Венді Судзукі "Дивачка, що закохалася у мозок"

Венді Судзукі – американська нейробіологиня, яка побудувала свою наукову кар’єру на дослідженні анатомії та фізіології функції пам’яті в мозку. Але чого вартує професійне визнання, коли людина не почувається щасливою? Якось Венді дуже гостро відчула, що нещасна. Аналізуючи своє життя, науковиця дійшла висновку, що не використовує певні ділянки мозку, позбавляючи себе неймовірного відчуття єдності з власним тілом. Завдяки фізичній активності Судзукі не лише поліпшила стан здоров’я, а й знайшла новий для себе напрям досліджень: «До мене прийшло усвідомлення, що я є живим зразком нейробіології: усе, що я роблю зі своїм тілом, змінює мій мозок». Все не так складно, як здається.

Науковиця пропонує читачеві інформацію, яка розкриває прихований потенціал людського організму, пізнавши який, стає легше долати вікові кризи й самовдосконалюватися. Пам’ять, реакція на стрес, дивергентне мислення, задоволення для мозку – Судзукі пише доступно й натхненно, аж так, що й собі хочеться застосувати силу фізичних вправ для того, «щоб рухатися вперед», але, мабуть, вже з понеділка…

Кіношний грудень 🍿

«Ножі наголо»

«Джуманджі: Наступний рівень»

«Зоряні війни: Скайвокер. Сходження»

«6 футів під землею»

Фільм-дослідження про українську мову зняли у 5 країнах

В Україні вийшов у прокат документальний фільм-дослідження про українську мову «Соловей співає. Доки голос має».

Уперше в історії української документальної журналістики, кажуть автори, вони показують мовне питання через досвід інших країн, повідомляє Радіо Свобода.

Зокрема, проводиться паралель із Білоруссю та Ізраїлем. Творці фільму намагаються знайти відповідь, чому в ХХІ столітті в Україні спілкуватися українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом. Вони занурюються в історію, досліджують сучасність, виявляють та руйнують міфи щодо української мови.

Знімали документальну стрічку в п’яти країнах – Україні, Білорусі, Ізраїлі, Великій Британії та США. Упродовж трьох років над нею працювала команда з десяти однодумців під керівництвом журналістки й письменниці Лесі Воронюк.

Прем’єра стрічки відбулась в Києві, а цими днями кілька показів провели в Дніпрі. Завдяки місцевим активістам вони були безкоштовними.

Закінчилися зйомки українського документально-анімаційного фільму “Казка про Коника”, що розповідає про засновника Центру української культури в Таллінні Анатолія Лютюка, його волонтерську місію та ініціативу збирати історії про доброту на війні.

“Фільм “Казка про Коника” знайомить глядачів з Анатолієм Лютюком — колишнім антирадянським активістом і художником, який багато років тому виїхав з України і живе у середмісті Таллінна. Проте він не може залишатися осторонь подій в Україні. Від початку війни їздить на Донбас з гуманітарною допомогою в пошуках поранених, біженців, сиріт. У своїх подорожах він також шукає добрі історії з війни, адже багато років тому дав обітницю щодня, за будь-яких обставин, знаходити щось добре. Маленький дерев’яний Коник, якого Анатолій вирізав в одній із подорожей Україною, супроводжує його в мандрівках сірою зоною і стає головним героєм казок, написаних за мотивами реальних фронтових історій”

Сюжети історій про доброту, зібраних Анатолієм Лютюком, анімувала студія Ridni Animation. Робота над стрічкою тривала майже 6 років. Зйомки проходили у Таллінні та прифронтових містах України: Авдіївці, Пісках, Мар’їнці, Бахмуті, Краматорську.

Як зазначається, український прокат “Казки про Коника” заплановано на осінь 2020 року. Автори ідеї та режисери - Уляна Осовська і Денис Страшний. Виробництво фільму підтримав Український культурний фонд.

Свіжі музичні хіти 🎶

KAZKA – Палала

alyona alyona – альбом "В хаті МА"

Джамала – Ціна правди

Alyosha – Планети

БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ – Весь світ

Щиро Вітаємо вас з Днем Збройних Сил України та Міжнародним днем волонтера!

З повагою

Відділ культурологічної роботи військ (сил) Центру МПЗ ЗСУ