Інформаційний бюлетень
на 19.11.2019
підготовлено в Центрі морально-психологічного забезпечення ЗС України
Українські катери «Нікополь», «Бердянськ» та буксир «Яни Капу» повернулись до Одеси з російського полону
18 листопада в акваторії Чорного Моря відбувся процес повернення українських катерів «Нікополь», «Бердянськ» та буксиру «Яни Капу». Українські буксири «Тітан», «Гайдамаки» та пошуково-рятувальне судно «Сапфір» разом з катерами та буксиром прибули до материкової України.
Привітання Президента України, Міністра Оборони України, Начальника ГШ ЗС України та Командувача ООС сержантському складу Збройних Сил України
Шановні сержанти і старшини!
Сьогодні ви є беззаперечними лідерами для солдат, зразком для підлеглих, опорою для командирів.
Добре показавши себе у боях з російським агресором, сержантський та старшинський корпус довів свою особливу роль у житті військових колективів та став основою сучасного українського війська.
У цей день ми у скорботі схиляємо голови, згадуючи воїнів, які віддали своє життя за мирне майбутнє України. Вічна їм пам’ять.
Вітаю сержантів та старшин, що перебувають у бойовому строю, служать Батьківщині, боронять нашу землю від агресора, виконують почесну місію у миротворчих операціях.
Бажаю вам і вашим рідним міцного здоров’я, благополуччя та незламної віри у нашу перемогу.
Слава сержантському корпусу Збройних Сил України!
Слава Україні!
За стандартною процедурою у День сержанта Збройних Сил України я маю доводити, чому вважаю кожного з них важливим.
Давайте дещо поміняємо. Я не буду доводити очевидне.
Я просто скажу, що без вас українського війська не буде. Ви є і будете the backbone of the Army (кістяком Армії), зв’язуючи у єдиний механізм командирів, які ставлять завдання, і захисників, які ці завдання виконуватимуть.
Щиро дякую за службу і за вірність нашій державі.
Слава Україні!
Міністр Оборони України Андрій Загороднюк.
Привітання начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-лейтенанта Руслана Хомчака та Головного старшини Збройних Сил України старшого прапорщика Олександра Косинського з Днем сержанта ЗС України!
Дорогі бойові друзі!
Вшановуючи відданість, відповідальність та професіоналізм сержантів і старшин Збройних Сил України, їх мужність та героїзм у боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, з метою примноження військових традицій сержантського і старшинського складу ЗСУ, Указом №153/2019 від 19 квітня 2019 року Президент України установив День сержанта Збройних Сил України. Він відзначається щороку, 18 листопада.
Сержант - це лідер для солдатів, зразок для підлеглих, опора для командира.
Честь сержанта - це внутрішня гідність, благородство душі, чистота совісті, бездоганність поведінки на службі та в побуті.
Девіз сержанта - честь, відповідальність, професіоналізм.
Важко переоцінити роль сержанта у військовому колективі, адже саме від його особистих командирських якостей сьогодні залежить виконання завдання підрозділом.
З нагоди свята висловлюю слова вдячності всьому сержантському складу за наполегливу і самовіддану службу українському народові, а вашим сім’ям – за розуміння та підтримку у подоланні труднощів військової служби.
Щиро бажаю вам доброго здоров’я, щастя, нових звершень задля зміцнення військової могутності нашої Батьківщини.
Слава сержантам! Слава Україні!
Командувач об’єднаних сил генерал-лейтенант Володимир КРАВЧЕНКО
В Одесі відбулись 4-ті штабні переговори між представниками Військово-Морських Сил України та Турецької Республіки
Українську сторону представляла делегація на чолі з начальником штабу — першим заступником командувача ВМС ЗС України віцеадміралом Андрієм Тарасовим, від турецької сторони в заходах брали участь аташе з питань оборони посольства Турецької Республіки в Україні Хакан Джанджа, начальник управління оборонного планування та управління проектами ВМС Турецької Республіки контр-адмірал Мурат Дінчман та офіцери командування ВМС Турецької Республіки.
Головною метою зустрічі було обговорення розвитку подальшого співробітництва українського та турецького відомств, без пекових питань у чорноморському регіоні, визначення пріоритетних напрямків співпраці.
Зустріч проходила на борту флагмана України фрегата «Гетьман Сагайдачний», під час якої віцеадмірал Андрій Тарасов підкреслив важливість докладання спільних зусиль для стабілізації обстановки в Чорноморському регіоні, враховуючи загрози з боку Російської Федерації. Іноземні колеги, у свою чергу, наголосили на важливості подальшої співпраці між ВМС двох країн та обговорили подальші плани у галузі військового співробітництва.
Окрім того сторони обговорили проведення спільних навчань, підготовку особового складу, зокрема навчання військовослужбовців українських ВМС у навчальних закладах ВМС Туреччини.
Нова серія третього сезону «РЕКРУТ.UA» про українських морських піхотинців на навчаннях у Грузії
Боротьба за Крим триває: що планує робити Україна для окупованого півострова
Сергій Кислиця. Заступник міністра закордонних справ
Іноді доводиться чути, нібито Україна винесла питання Криму за дужки своїх дипломатичних зусиль. Мовляв, зараз пріоритетним завданням є відновлення роботи Нормандського формату та врегулювання ситуації на Донбасі, а кримське питання "не на часі".
Це – неправда.
Дійсно, президент, МЗС, Міністерство оборони, міжнародні партнери нині докладають максимум зусиль, щоби пришвидшити відновлення миру на Сході України.
Але боротьбу за Крим ніхто не припиняв.
Ба більше, це було б порушенням прямих доручень політичного керівництва країни. Свіжий доказ цього – указ президента від 8 листопада "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави", в якому протидія спробам РФ легітимізувати анексію Криму визначається як одне з пріоритетних завдань.
Ми маємо в активі також свіжу перемогу.
Тиждень тому Міжнародний суд ООН став на сторону України, визнавши, що він має повноваження розглянути порушення Росією норм конвенцій про заборону расової дискримінації на Кримському півострові, а також про фінансування тероризму. І хоча про рішення у цій справі по суті говорити зарано (попереду роки кропіткої роботи в Суді), та можна без перебільшення говорити, що першу битву в Гаазькому суді Україна виграла.
14 листопада Третій комітет Генасамблеї ООН розгляне підготовлений українською стороною оновлений проєкт резолюції "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна".
Хочу нагадати, що Україна вже зафіксувала в ГА ООН, що Російська Федерація є державою, яка окупувала частину української території. Нам вдалося об’єднати світову спільноту задля посилення тиску на Росію та виконання нею своїх міжнародно-правових зобов’язань як держави-окупанта. З минулого року ситуація знаходиться в безпосередньому полі зору Генерального секретаря ООН.
1. Визначення агресії
"Закріпити за постійним членом Ради Безпеки в офіційному документі ООН статус держави-агресора – майже неможливе завдання" – закидали українським дипломатам у процесі підготовки тексту резолюції.
Ми хочемо довести, що це не лише можливо, але й необхідно.
У проєкті вперше серед документів, які затверджуються Генасамблеєю ООН, згадується поняття "агресії" стосовно дій РФ у Криму. Далі йде контрольний постріл – положення про те, що отримання території або іншої переваги внаслідок агресії не може та не буде вважатися законним.
2. Зміна демографічної ситуації в Криму
Україна вже давно говорить про те, що з метою легітимізації спроби анексії АР Крим та Севастополя Москва вдалася до переселення туди лояльного їй російського населення. Від 2014 до 2018 року на півострів "понаїхали" не менше 140 тисяч росіян. У кількісному показнику це склало понад 5% приросту населення. І це тільки задекларована офіційна статистика. Реальні цифри можуть бути більшими в рази.
Переселення державою-окупантом населення на окуповані нею території є воєнним злочином.
Політика переселення забороняється міжнародним гуманітарним правом, зокрема IV Женевською конвенцією. Ця норма, зокрема, була розроблена після Другої світової війни. Дуже показовим є те, що цією політикою Росія прагне відродити у наші дні гіркі сторінки світової історії.
П’ять пунктів резолюції вимагають від Російської Федерації припинити політику зміни демографічної ситуації в тимчасово окупованому Криму, насамперед шляхом переселення туди великої кількості людей з Російської Федерації, а також створення умов, що унеможливлюють подальше проживання і змушують інші категорії осіб залишити окуповані території.
3. Захист затриманих українців
У Кремлі продовжують застосовувати маніпулятивне національне законодавство про боротьбу з тероризмом для обмеження прав людини в Криму. "Терористична діяльність" стала чи не основною підставою для арешту громадянських активістів, які критикують політику окупаційної влади. На практиці ж справи проти цих людей просто фабрикують.
У зв’язку із цим документ засуджує масове затримання активістів та захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність", які фіксують грубі порушення прав людини та надають допомогу родинам тих, кого переслідує окупаційна влада. Привернення уваги до долі конкретних осіб або організацій змушує тоталітарний режим двічі подумати перед тим, як чинити свавілля.
Резолюція також засуджує і вимагає припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлювання думок до початку окупації, зокрема у коментарях до публікацій в соціальних мережах.
Сувора реальність "русского мира" – саджати за ґрати за пости в фейсбуку.
4. Міжнародна адвокація
Будемо відверті, над звільненням українських політв’язнів працювала не лише Україна, але й наші міжнародні партнери, яким ми за це вдячні.
Усі ми пам’ятаємо публічні акції, листи-підтримки, телефонні розмови та інші демарші по всьому світу на підтримку Сенцова, Балуха, Кольченка тощо. Разом ці заходи забезпечили синергію, що дозволила вирвати наших людей з російських пазурів.
5. Нове в діяльності ООН
Як вже згадувалося вище, минулорічна "кримська" резолюція Генасамблеї зобов’язала генерального секретаря ООН тримати ситуацію з правами людини в тимчасово окупованому Криму в особистому полі зору. У вересні вийшла доповідь генсека, деякі положення з якої були відображені в оновленому проєкті української резолюції.
Нинішній документ просить генсекретаря ООН продовжити моніторинг ситуації в Криму та внести пропозиції щодо подальших дій на 44-й сесії Ради ООН з прав людини (червень 2020 р.) та 75-й сесії Генеральної Асамблеї (вересень 2020 р.).
Чому це не "спортивний інтерес"
У пересічних читачів може виникнути резонне запитання: навіщо схвалювати в ООН резолюції, які Росія все одно не виконує?
Адже вже є п’ять офіційних документів ООН (резолюція про територіальну цілісність України 2014 року, три правозахисні резолюції 2016-2018 років, а також резолюція про проблему мілітаризації Криму та частин Чорного та Азовського морів 2018 року), а український півострів досі під російською окупацією.
Тут нагадаю, що двох з трьох бранців, яких поіменно згадали в минулорічній резолюції (Сенцов та Балух), РФ звільнила.
Але крім того, відповідь буде наступна: без повної доказової бази неможливо притягнути до відповідальності за злочин.
Тому Україна продовжить фіксувати протиправну діяльність РФ та використовувати ці резолюції, зокрема для просування наших позовів у міжнародних судах. Будемо реалістами, в умовах окупації зараз основним дипломатичним інструментом захисту прав людини на півострові є міжнародний тиск. Це дуже добре розуміють у Москві, адже п’ятий рік поспіль не допускають на півострів місію ООН з моніторингу за правами людини. Та наші співвітчизники мусять розуміти, що вони не залишилися на самоті з репресивною машиною.
Ближчим часом ми продовжимо боротьбу на іншому напрямку "кримського фронту" – безпековому.