Про Початок

Філософи весь час шукали Початок. Якщо російською - Начало. Так вчиняли майже всі філософи, починаючи з Фалеса Мілетського. А це, між іншим, конструкція, заснована на хибному припущенні. Вірніше, якщо не стопроцентно, то хоча б частково хибному. Адже весь ланцюжок розміркування істинний лише за умови, якщо десь в минулому є точка, з якої все почалося. І умови, які склалися для того, щоб в цій точки все таки почалося. Якщо на рахунок умов висловлюються різні версії, то наявність точки початкуц ніколи не ставилася під сумнів. І ми знаходимось немов всередині цього дискурса: обовʼязково має бути якійсь Початок (а отже і кінець).

Проте, якщо все не так? Якщо початку немає? Точніше, немає самої точки початку? Вчені все гучніше говорять нам про те, що замість Великого вибуху був Великий відскок. Тобто, цей Початок, який ми сприймали (знов-таки гіпотетично) як Початок усього виявився етапом, епізодом більш широкого цикла еволюції. Що, якщо чесно, краще кореспондується із природою і реальністю взагалі, ніж уявлення про початок та нескінчений прогрес, який зрештою завершується (гасне Сонце або що). В природі ми спостерігаємо геть інше - скоріше, цикли, ніж лінійний розвиток. Як Бог не робить прямих ліній, так і реальність не терпить однозначного прогресу. Це вже наші людські вигадки.

Ідея початку - така ж інтелектуальна конструкція як ідея єдності. Висхідне припущення, за допомогою якого робити всі подальші висновки легше. Але це не озхначає істинність.