ДОПОВНЕННЯ ТЕОРІЇ ОВЕРТОНА ПРО ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ
У контексті соціальної психології та основ психологічного захисту від маніпулювання однією із часто згадуваних технологій є т.з. «вікно Овертона» [2]. Ця технологія отримала назву від автора-засновника. Д.Овертон вбачав свою концепцію як робочу модель для оцінки суджень за ступенем їх прийнятності для відкритих політичних дискусій. У 2006 році Д.Тревіньо розвинув модель, розробивши, на її основі технологію маніпулювання суспільним уявленням про норму.
Її зміст полягає у тому, що у суспільстві, у суспільній свідомості, системі цінностей спільноти існують певні уявлення про явища, події і їх оціночні судження стосовно прийнятності або неприйнятності для суспільства. Тревіньо запропонував градацію від «незбагненно», тобто такого, що для більшості є неприйнятним до «норма», тобто таких уявлень, які закріплені законодавством, або твердо закріплені у звичаєвому праві.
Згідно Д.Тревіньо модель вікна можливостей виглядає наступним чином [1]:
Він виділяє шість складових суспільних уявлень про норму:
1. Незбагнено – ті ідеї, які не є прийнятними для широкого кола обговорення і підтримка яких викликає відкритий осуд у суспільстві;
2. Радикально – ті ідеї, цінності або погляди, які може поділяти лише незначна частина населення, т.з. маргінальні групи або постаті;
3. Прийнятно – ті ідеї, які вже можна виносити на широке обговорення, але, які все ще не мають широкої підтримки, втім, сприймаються як щось, що має право бути особистим переконанням;
4. Розумно – ті ідеї, до яких варто прислухатись і які виносяться на розгляд до широкої аудиторії як цікаві та корисні;
5. Популярно – ті ідеї, погляди, цінності які мають широку підтримку суспільства;
6. Нормально – ті ідеї, цінності та погляди, які закріплені законодавством.
Важливо звернути увагу на те, що «рухати» вікно (або «фрейм») можна в обох напрямках. Тобто, якусь ідею можна перетворити із нормальної або суспільно популярної до радикальної або немислимої (незбагненої).
На нашу думку, таке трактування механізму суспільних уявлень не є повним. Адже, межі цих уявлень закінчуються на понятті «норми» у якості закріпленої законодавством норми. Але, з т.з. соціальної психології, соціології, теорії держави та права існують такі уявлення, які прийнято вважати непорушними, такими, які не потребують розгляду, дослідження та вивчення. Вони можуть бути предметом розгляду таких дисциплін як філософія, політична економія, психологія, естетика та ін.
Спираючись на практичний досвід цих наук, варто зауважити, що, навіть наукові теорії, які вважають непорушними, «природніми» (у період Відродження такому радикальному перегляду піддавались теорії природознавчих наук, зараз і гуманітарних – наук про світобудову, суспільні відносини та сутність людини) можуть виявитись не такими.
Через це, поділ Д.Тревіньо має бути доповнений таким етапом суспільних уявлень, як «прородньо».
Для того, щоб наука та суспільство рухались вперед вони мають бути вільним від уявлень про будь-що, як про щось непорушне, тобто «природнє», перш за все, у галузях, які ми називаємо суспільними науками.
1. Atkins D. Why the Right-Wing Gets It and Why Dems Don't [UPDATED]/ David Atkins. - [Режим електронного доступа]: https://www.dailykos.com/stories/2006/05/10/208784/-Why-the-Right-Wing-Gets-It-and-Why-Dems-Don-t-UPDATED
2. Lehman J. The Overton Window: A Model of Policy Change/ Joseph Lehman. – [Режим електронного доступа]: https://www.mackinac.org/OvertonWindow