Купуйте у місцевих виробників!

Пропонуємо дуже спрощену схему того, як відбувається кругообіг ваших грошей в природі після того, як вони покинули вашу кишеню.

Наприклад, якщо ви їх заплатили в супермаркеті за продукти, то це виручка супермаркета. З неї він заплатить:
1. Податки
2. Зарплатки
3. Постачальникам продуктів
4. Розділить прибуток між засновниками, якщо, звичайно, є що ділити.

ПОДАТОК на прибуток іде в загальнонаціональний бюджет, тобто не залишається в громаді. Якщо це національна мережа, то зареєстрована вона або в Києві (Сільпо, Велика Кишеня), або в іншому місті. Наприклад, АТБ - Дніпропетровська мережа.

А от ЄДИНИЙ ПОДАТОК, який платять ФОПи, повністю залишається в місті. Але в загальній сумі податкових надходжень в бюджет - це досить скромні суми. Особливо, якщо ФОПи 1ї і 2ї групи. Тому бюджетотворці недолюблюють ФОПів, але то вони зря! Ну, про це якось окремо поговоримо при нагоді.

ЗАРПЛАТИ платяться місцевим жителям, а значить залишаються в громаді. Працівники підуть в магазини і теж зроблять покупки. Якщо це покупки у місцевих підприємців і товари місцевих виробників, то ваші кошти продовжать мандрувати з кишені в кишеню не покидаючи міста і підтримуючи життя його жителів.

Із зарплат роботодавці заплатять податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).

ВАЖЛИВО! Саме ПДФО є основним джерелом наповнення міського бюджету. Не податок на прибуток підприємств (лише комунальні підприємства платять його в міський бюджет), не єдиний податок ФОПів.

Тобто, саме наймані працівники зі своїх зарплат наповнюють місцевий бюджет. Але ж ви розумієте, що наповнюють вони його тільки тоді, коли у них є робота, а робота є поки їх роботодавець отримує прибутки, з яких він здатен заплатити ЗП, покрити витрати і сам прожити. Тому все одно корінь багатого міста - це успішні підприємці, які наймають багато місцевих людей і платять їм високі офіційні зарплати.

❗️ Хочете, щоб медики, вчителі та інші бюджетники отримували зарплати, щоб школи і поліклініки ремонтувалися і забезпечувались усім найкращим - КУПУЙТЕ У МІСЦЕВИХ ВИРОБНИКІВ і тримайте руку на пульсі міських витрат. Підказуємо, що пульс той краще за все нащупується на горлі розпорядників бюджетних коштів.

ПОСТАЧАЛЬНИКИ. Якщо супермаркет купує продукти у місцевих підприємств, то кошти, які ви витратили на їх продукцію в супермаркеті, за мінусом націнки супермаркета, перекочовують у кишені інших містян. Тому в супермаркетах ОБИРАЙТЕ МІСЦЕВЕ.

РОЗПОДІЛЕНИЙ ПРИБУТОК. Все, що залишається після покриття витрат супермаркета, - це прибуток. Його інколи розподіляють між власниками, а тому важливо, щоб власники були місцевими, бо тоді ці кошти продовжать свою живильну циркуляцію в економіці міста. Наприклад, черкаські супермаркети - це Абсолюти, Делікати, Гранд-Маркети (якщо ми когось пропустили, - пишіть у вашу дорогу редакцію і ми обов'язково доповнимо перелік).

ЕКСПОРТ. З точки зору міста - це продаж товарів і послуг за межі міста, не жителям міста. Тобто, навіть якщо ви продаєте не в Польщу, а у Вінницю (а краще в Київ!), то це міський експорт і це заводить кошти в міську економіку і допомагає запустити кошти в мандрівку, яку ми вам вже коротенько описали. Тому КУПУВАТИ продукти місцевого виробництва мають в усьому світі і побільше! Це запорука заможного міста.

А от ІМПОРТ - вимиває кошти з міста, тому людям, які хочуть зробити своє місто багатим, варто задатись задачкою ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ. Тобто, знайти дірки, з яких витікають кошти з міста і закрити їх товарами місцевого виробництва.

На цьому ми закінчуємо нашу коротеньку подорож кровоносною системою міської економіки і йдемо в сусідню кімнату няньчити дітей, бо карантин поки-що ніхто не відміняв. ;)