П’ять способів, у які війна в Україні змінюватиме бізнес
«Війна, яку веде РФ в Україні, прискорить рух маховику трансформацій, запущеного пандемією, напруженістю у відносинах між Китаєм і США та кліматичними змінами», — зазначається у звіті The Economist Intelligence Unit (EIU, аналітичний підрозділ у складі Economist Group).
Серед основних глобальних трендів, які формуватимуть бізнес-простір, аналітики EIU називають: 1) рух у бік локалізації ланцюгів постачань; 2) зміни у сфері продовольчої політики деяких країн; 3) вповільнення переходу економік, що розвиваються, на відновлювальні джерела енергії; 4) імовірне прискорення переключення деяких держав із доларових платіжних систем на інтероперабельні системи, що базуються на національній цифровій валюті; 5) посилення геополітичної напруги в технологічній сфері.
Ланцюги постачань дедалі більшою мірою локалізуватимуться
На функціонуванні глобальних ланцюгів постачань вже негативно позначилися удари, завдані пандемією та торговою війною Китаю і США; а складнощі, спричинені російським вторгненням в Україну, зроблять такі перебої тривалішими. Це змушуватиме компанії, зокрема, автовиробників, укорочувати ланцюги постачань та зміцнювати свою здатність швидко відновлюватися після зривів. Серед іншого, це може потребувати збільшення запасів основних комплектуючих, впровадження у виробництво засад just-in-time, фокусування в першу чергу на місцевих постачальниках.
Коротші ланцюги постачань краще захищені від потрясінь, які спричиняють торгові війни та геополітичні чинники; також вони потребують менших витрат на перевезення та страхування. Крім усього, постачальники з таких країн, як Китай і Росія, поступово втрачають перевагу «лоукостера», оскільки вартість робочої сили в цих регіонах зростає. У підсумку це створює сприятливіші умови для виробників з промислово-розвинутих країн.
У намаганнях прискорити поширення «зелених» транспортних засобів, європейські автоконцерни активно переходять на виробництво електромобілів та батарей для них (навіть попри низьку рентабельність такої діяльності). Це відкриває можливості для створення локальних мереж постачальників (що часто потребує підтримки у вигляді державних інвестицій).
Різке підвищення цін стимулюватиме прийняття політики щодо сталого виробництва продовольчих товарів
Різкий зліт цін на енергоносії не лише тягне за собою зростання вартості провадження бізнесу, але й ще більше загострює занепокоєння щодо продовольчої та енергетичної безпеки. Війна в Україні вже спонукала уряди деяких країн (не лише Європи, але й Близького Сходу, а також Сінгапуру та Китаю) переглянути свою продовольчу та аграрну політику. Деякі країни ЄС, зокрема, Німеччина, намагаються знизити частку сільськогосподарської продукції, яка йде на корми для сільськогосподарських тварин. Для цього потрібно зменшити споживання м’яса, популяризуючи альтернативні джерела протеїну. Оскільки 60% зернових, які вирощуються в ЄС, йдуть на корм, такий крок допоможе захиститися від неминучих збоїв у функціонуванні глобальних ланцюгів постачань, а також — зменшивши обсяги викидів метану, наблизитися до реалізації визначених ООН цілей у сфері сталого розвитку.
У свою чергу, країни Близького Сходу збільшуватимуть інвестиції в підвищення продуктивності сільського господарства та зменшення споживання води. Усе це створює бізнес-можливості для розробників харчових технологій і постачальників альтернативного протеїну (очікується, що такі компанії отримають підтримку держави).
Допомога засновникам та керівникам у перезавантаженні компаній в умовах війни та після
Перехід країн, що розвиваються, на електроенергію із відновлювальних джерел значно вповільниться
Хоча санкції, накладені на Росію, не перекрили життєво важливі для Західної Європи канали постачання енергоносіїв, країни ЄС все одно диверсифікуватимуть джерела поставок нафти та газу. А щоб збільшити обсяги імпорту зрідженого природного газу, необхідні значні інвестиції. Першорядним завданням є зменшення попиту на газ, що потребуватиме збільшення капіталовкладень у технології енергоефективності та, швидше за все, відтермінування закриття атомних та вугільних електростанцій. У підсумку це вимагатиме суттєвого збільшення обсягів державних та приватних інвестицій у відновлювальну енергетику в умовах, коли оборонні бюджети збільшуються, а вартість виробництва базових товарів та послуг суттєво зростає.
Відповідно, промислово-розвинутим країнах буде значно важче надавати фінансову підтримку економікам, що розвиваються, в їхньому переході на джерела відновлювальної енергії. Тому останні, намагаючись задовольнити свої потреби, збільшуватимуть обсяги генерування електроенергії із викопного палива. Таким чином війна в Україні опосередковано впливатиме на поглиблення розриву в сфері переходу на відновлювальні джерела енергії.
Використання фінансових санкцій призведе до біфуркації світової фінансової системи
Реагуючи на вторгнення Росії в Україну, США та союзники впровадили безпрецедентні фінансові та економічні санкції (зокрема, це заморожування суверенних резервів РФ та арешт активів). Також кілька російських банків були виключені із SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications/Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій — месенджер, через який банки обмінюються інформацією щодо фінансових транзакцій).
У короткостроковій перспективі такі кроки не матимуть значного впливу на банківську систему Росії; у середньотерміновій — спонукатимуть РФ та деякі інші країни шукати альтернативні рішення. Росія та Китай вже мають системи, які потенційно можуть замінити SWIFT, але створення повноцінної системи міжбанківських комунікацій — це дорогий та повільний процес. Натомість альтернативою доларових платіжних систем може стати CBDC (Central Bank Digital Currency/цифрова валюта центробанку). Декілька країн (у першу чергу, азійських) вже намагаються інтегрувати платіжні платформи, що базуються на національній цифровій валюті, обіг якої контролює центробанк. Слід очікувати, що до цього долучатимуться дедалі більше держав. Теперішня криза каталізує вихід цього процесу на новий рівень.
Відбуватиметься геополітизація та регіоналізація технологій
Якщо в торговій війні США і Китаю санкції щодо технологій концентрувались на окремих компаніях, то у відповідь на вторгнення Росії в Україну західні союзники вперше впровадили санкції щодо технологічного сектору цілої країни, що, серед іншого, кардинально обмежило експорт РФ у даній сфері.
Технології набувають дедалі більш вираженого геополітичного і регіонального характеру. По-перше, доступ до технологій розглядається як конкурентна перевага держави, що дуже чітко демонструє роль США в царині напівпровідників. Оскільки сектор виробництва чіпів фрагментований, а продукт складний, кожен гравець використовує на певному етапі американське обладнання; відповідно, будь-які санкції, накладені США, унеможливлюють виробництво цього продукту.
По-друге, інтернет стає більш локальним і менш глобальним. Рушієм цих змін став Китай, який обмежив доступ до контенту, котрий уряд вважає небезпечним (те ж саме впроваджує Росія). У свою чергу, політика ЄС щодо забезпечення приватності даних та регулювання сфери штучного інтелекту теж створює для всесвітньої мережі регіональні перепони. Але така регіоналізація інтернету не обов’язково призведе до появи «осколкової» мережі — набору повністю відокремлених одна від одної, функціонально несумісних систем.
Основне протистояння в сфері інтернету відбуватиметься між США, які намагаються зберегти відкриту, децентралізовану, підпорядковану окремим галузям модель, і Китаєм, котрий прагне кіберсуверинітету, який втілюється в закритій, централізованій, підпорядкованій державі моделі.
Strategic® Insights — telegram-канал зі щоденним оглядом глобальних трендів та актуальних бізнес-інсайтів від бізнес-девелоперської компанії Strategic®