Стан глобалізації у 2022-му році: тренди і перспективи
Як розгортатимуть процеси глобалізації у найближчий час? Це питання є актуальним для кожної компанії, діяльність якої пов’язана з міжнародними ринками.
Із початком пандемії хід глобалізації суттєво вповільнився, а після вторгнення Росії в Україну взагалі може піти в зворотному напрямі, — передрікають деякі аналітики. Але цю думку поділяють не всі. Стівен Альтман (Steven Altman) та Керолайн Бастіан (Caroline Bastian), дослідники Stern Center for the Future of Management (Університет Нью-Йорку), вважають, що хоча через війну в Україні інтенсивність деяких видів ділової діяльності зменшиться, а географія міжнародного бізнесу зміниться, це не призведе до колапсу глобалізації.
Основні тренди
Дослідники Stern Center for the Future of Management запропонували чотири виміри оцінювання стану глобалізації. Це інтенсивність руху потоків торгівлі, капіталу, інформації та людей.
1. Торговельні потоки
Наприкінці 2020-го обсяги світової торгівлі, які суттєво знизитися через коронакризу, почали виходити на рівень «до пандемії». Основною причиною є попит, який залишався незадоволеним через перебої у функціонуванні ланцюгів постачань. З 2019-го по 2021-й рік у США особисте споживання фізичних товарів зросло на 17% (востаннє такі темпи спостерігалися під час відновлення економіки після Другої світової). І, навпаки, попит на послуги (особливо ті, які потребують особистої взаємодії) за останні два роки скоротився на 2%. Згідно даних, які нагромаджувалися, починаючи з 1929-го, до 2020-го не було жодного року, коли б витрати на товари зростали, а на послуги — скорочувалися.
Єдиною перепоною для задоволення попиту і відповідного зростання обсягів торгівлі є обмеження, які створюють наявні виробничі потужності та унікальні обставини. Так, через пандемію кардинально змінювався попит на ті чи інші товари; закривалися заводи та порти; виникала нестача робочої сили; мали місце затримки у поставках. Війна в Україні ще більше поглибила проблему постачань, що особливо гостро позначилося на таких ключових позиціях експорту з Росії і з України, як енергоресурси та харчові продукти.
За прогнозами, які розроблялися до війни, у 2022-му та 2023-му роках очікувалося значне прискорення темпів зростання світової торгівлі. Імовірно, що цього року світовий товарообіг збільшуватиметься, хоча і не такими високими темпами, як передбачалося. Причина — не тільки у війні, але й також у спалахах Covid-19 в Азії. Водночас через підвищення цін на енергоносії зростатиме вартість світового товарообігу у доларовому вираженні.
2. Потоки капіталу
У 2020-му об’єми прямих іноземних інвестицій (FDI) вперше з 2005-го року впали нижче $1 трлн. Безпрецедентна непевність в економічній сфері змусила компанії утриматися від здійснення нових капіталовкладень. У 2021 обсяги FDI повернулися на рівень «до пандемії», але інвестиції в будівництво нових виробничих потужностей надалі залишаються досить обмеженими, що говорить про сумніви щодо надійності функціонування глобальних ланцюгів постачань.
Вторгнення РФ в Україну спонукало понад 400 іноземних компаній вийти з російського ринку, але поки що цей крок не потягнув за собою виведення активів, що призвело би до зменшення обсягу FDI. Оскільки сукупна частка FDI в капіталі російських підприємств складає усього лише 1%, то, найімовірніше, рушієм негативного впливу війни на стан міжнародних корпоративних інвестицій стануть її наслідки для макроекономіки. Через війну темпи зростання світового ВВП в наступному році можуть уповільнитися на більш ніж один процентний пункт.
Із початком пандемії обсяги портфельних інвестицій впали, а потім відновилися ще швидше, ніж об’єми FDI. Але війна спричинила цілком прогнозований і все ще поміркований відтік портфельних інвестицій із ринків, що розвиваються.
Допомога засновникам та керівникам у перезавантаженні компаній в умовах війни та після
3. Інформаційні потоки
Оскільки під час пандемії процес взаємодії між людьми перемістився в онлайн, потоки міжнародних даних різко зросли. В 2020-му році щорічні темпи зростання міжнародного інтернет-трафіку збільшилися приблизно вдвічі. Але це був одноразовий різкий зліт. У 2021-му потоки міжнародних даних надалі збільшувалися, але повільнішими темпами, ніж в 2019-му.
Майбутнє глобалізації інформаційних потоків сповнене надзвичайно високої непевності. Основні економіки по-різному підходять до питання регулювання потоків даних, що потенційно може спричинити непорозуміння та конфлікти між ними. Також із зростанням інформаційних потоків під час пандемії зросли і кіберзагрози. З 2019-го по 2021-й рік кількість скарг у ФБР на кіберзлочини збільшилась приблизно вдвічі. Війна в Україні ще більше загострила проблему кіберзагроз, а також призвела до нових обмежень щодо руху міжнародних інформаційних потоків через платформи соціальних медіа.
4. Потоки людей
У 2020-му кількість людей, які виїжджали до інших країн, скоротилася на 73% і досі є на 71% нижчою, ніж до пандемії. Серед найбільш болючих проблем, які пандемія створила для компаній, — обмеження ділових подорожей. Оскільки обсяги цього виду подорожей не поновляться раніше 2025-го року, керівники мають надалі приділяти достатню увагу культивуванню стосунків «на відстані» (як всередині компанії, так і з зовнішніми сторонами).
У 2020-му чисельність людей, які проживали за межами своїх країн, зросла на 2 млн (це на 27% менше, ніж прогнозувалося ООН). Війна в Україні спричинила найбільшу в Європі міграційну кризу з часів Другої світової. Тільки за три тижні бойових дій із країни виїхали понад 3 млн людей.
Перспективи глобалізації
Описані вище тренди вказують на те, що порушена кризою взаємозв’язаність окремих економік має здатність до швидкого самовідновлення. Зокрема, рекордно високі рівні міжнародної торгівлі не підтверджують ідею про те, що війна в Україні стане останнім ударом, який «доб’є» процес глобалізації.
Щоб зрозуміти механізми процесів, які впливатимуть на хід глобалізації, потрібно розглянути: яка частка міжнародної торгівлі, а також потоків капіталу, інформації та мігрантів припадає на країни, котрі займають протилежні позиції щодо війни в Україні.
У 2020-му році 61% обсягів світової торгівлі товарами та 70% сукупного руху усіх потоків (торговельних, потоків капіталу, інформації та людей) було зосереджено в країнах, котрі підтримали резолюцію ООН від 2 березня 2022-го року, яка засуджує вторгнення Росії в Україну (141 країна). Перелік цих держав (зокрема, це США, країни ЄС, Японія та Південна Корея) вказує на межі, в яких конфлікт може каталізувати переформатування географії глобалізації.
У 39% обсягах світової торгівлі, яка у 2020-му велася не лише між країнами, котрі проголосували за резолюцію ООН, левова частка належить Китаю. Також дані вказують на домінувальні позиції Китаю в кожному із чотирьох потоків (торговельних, інформаційних, міграційних та потоків капіталу), які охоплюють згадані вище країни. З цього випливає, що саме Китай може стати рушійною силою, яка спричинить імовірний зсув у географії глобалізації.
Глобальні компанії, які розглядають можливість модифікування своїх стратегій, повинні входити з того, що процес глобалізації ніколи не мав поступальний характер. Розбіжності між державами та міжнародні конфлікти завжди впливали на динаміку руху чотирьох глобалізаційних потоків та їхнє географічне охоплення. Але при цьому базові чинники успіху залишалися незмінними. Подібності і відмінності між країнами створюють для глобальних гравців як можливості, так і загрози. Завдання корпоративних стратегів полягає в тому, щоб, використовуючи «мости» між ринками та обходячи перепони, які їх розділяють, вибрати найкращу позицію для генерування цінності.
Strategic® Insights — telegram-канал зі щоденним оглядом глобальних трендів та актуальних бізнес-інсайтів від бізнес-девелоперської компанії Strategic®