Людина на щось здатна, але сама не знає на що до часу Богом назначеного і людиною отримуваного через її готовність. Але усім всеодно на те що людина каже. Вуха їх закриті і очі їх сліпі, до часу Богом назначеного. Навіть якщо вона каже це постійно і багато разів усі не чують і не бачать, а якщо й чують то вони нічого не можуть і не бажають зробити. Це зараз казало мною така якість не дуже хороша а скоріш погана як розпач, і Бог тут же прийшов до мене і поругав мене і пояснив у чому винен я і у чому винні ті хто бажав Його обманути і скористатися Його владою. Він дав мені таку владу і силу що ніхто більше не зможе не те що завадити але і перехоплену владу їм просто прийдеться віддати тим синам і донькам Божим в кому Його найкращі якості...
Цей світ уміє лише порушувати права людини яка у ньому живе, людина просить про допомогу і робить усе можливе, але цей світ не відповідає, він відрікається від людини, навіть від Людини, значить цей світ усього лише іллюзія, не пристосована до життя і процвітання. Від мене залежить рівно стільки ж скільки залежить і від умов цього світу. А їх на разі немає... Де ви люди??? Навіщо ви мовчите???
Вопрос к людям и властителям, как властители доказывают себе и людям что они не тёмные? Как люди делают то же самое? Как делает то же самое человек?