ІДОЛИ ТА ІКОНИ
У журналі «Православиая Русь» за липень і серпень місяці 1947 року, автор статті «Зброя Правди», який приховав своє ім'я., просить пояснити йому різницю між ідолами та іконами, що ми з радістю і зробимо. По-перше, ми з'ясуємо:
Слово «ідол» походить від грецького слова «ідолон» і означає: образ, форму, подобу або зображення людини, тварини, що стали предметом обожнювання і поклоніння. Тепер ми з'ясуємо:
Слово «ікона» теж походить від грецького слова «ікон» і означає: образ, портрет, подобу та постать, що стали предметом обожнювання та поклоніння. Тож у визначенні ідола і визначенні ікони немає жодної різниці: ідол і ікона мають одне й те саме значення; тож в очах Бога ікона таке саме беззаконня, як і ідол, і Він називає їх розпустою й розпустою в наступних місцях Свого Слова: (Повторення Закону 7:25; 27:15; 29:17; 9:12; Вихід 34:15; Єзекіїля 16:17). Бог утримує нас від створення ікон для поклоніння наступними словами: «Не роби собі кумира і ніяких зображень (ікон) того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі. Не поклоняйся їм і не служи їм» (Вихід 20:4, 5).
«Твердо тримайте в душах ваших, що ви не бачили жодного образу того дня, коли говорив до вас Єгова на Хориві з середовища вогню, щоб ви не розбестилися і не зробили собі статуй (статуй), зображень (ікон) якого-небудь кумира, що представляють чоловіка чи жінку. ... щоб ви не спокусилися, не вклонилися їм, і не служили їм» (Повторення Закону 4:15-19).
Христос говорить про Бога так: «Бог є дух» (Івана 4:24). «Бога не бачив ніхто ніколи» (Івана 1:18). Апостол Павло повторює слова Ісуса: «Єдиний, що має безсмертя, Який мешкає, у неприступному світлі, Якого ніхто з людей не, бачив і бачити не може» (1 Тимофія 6:16).
Зауважте, що у вищенаведених місцях Слова Божі, Бог Сам каже, що Його ніхто не бачив; Христос каже, що Бога Єгову ніхто не бачив; апостол Павло каже, що Бога Отця з людей ніхто не бачив і бачити не може, і Сам Бог попереджає, щоб люди не робили жодного образу і подоби Його істоти, що представляють чоловіка чи жінку, і не поклонялися їм, і не служили їм, бо це гидота в очах Його, православна й католицька церкви, усупереч усім попередженням Самого Бога та Його Слова, зробили ікону Бога, поклоняються їй і служать їй. Це в очах Божих беззаконня.
Беззаконням в очах Божих є і ікони Георгія Побідоносця з конем і змієм, Миколи Чудотворця і всіх інших. Усе те, чому люди, крім живого і невидимого Бога, поклоняються, моляться, цілують, кадять, падають ниць, ставлять свічки, приносять і кладуть дари, згідно з Божим Словом Біблією, є беззаконня. Послухайте, що Слово Боже говорить про тих, хто думає, що поклоняється не іконам, тобто не фарбам і дошці, а зображеним на іконах: «Вони замінили істину Божу на неправду, і поклонялися, і служили творінню (людині) замість Творця, Який благословенний на віки віків, амінь. Тому віддав їх Бог ганебним пристрастям»... (Римлянам 1:25-32). У служінні Богу Отцю і Його Сину нам не потрібні ні ікони, ні мертві святі ( мощі ), ні обряди. Христос каже: «Бог є Дух, і ті, хто поклоняється Йому, повинні поклонятися в дусі та істині» (Івана 4:24).
Зображення херувимів на стінах Єрусалимського храму (3Цар. 6:29 [1 Царів 6:29, ПНС] ) і над кришкою ковчега заповіту (Вихід 25:17-25) не були зроблені для поклоніння. Ізраїльський народ ніколи їм не поклонявся і навіть під час служінь у храмі ніколи не бачив тих зображень херувимів, які були у святому святих. Навіть і священики, під час служінь у храмі, не бачили їх; тільки лише одного разу на рік бачив їх первосвященик (Левіт 16:2; Євреїв 9:7). Слово Боже забороняє нам поклонятися не тільки зображенням ангелів, а й живим ангелам. Про це йдеться в наступному місці: «Я Іван бачив і чув це. Коли ж почув і побачив, упав до ніг ангела, що показував мені це, щоб поклонитися йому, але він сказав мені: "Дивись, не роби цього, бо я співслужитель тобі, і братам твоїм, пророкам, і тим, хто дотримується слів книги цієї, а Богові вклонись"» (Об’явлення 22:8-9).
Іконопоклоніння було введено в церкву тоді, коли церква почала втрачати силу, святість і страх перед Богом. На початку воно зустріло опір з боку багатьох віруючих. Починаючи з 4-8 століття, в церкві йшла запекла боротьба проти іконопоклоніння. Цей час боротьби церкви має свою особливу назву: «іконоборство». Багато богобоязливих осіб самі відкинули іконопоклоніння і забороняли іншим поклонятися. Але оскільки відступників від істини було набагато більше в церкві, ніж богобоязливих, то перемога залишилася на боці перших.
Що стосується традицій ( преданий ), на які захисники іконопоклоніння посилаються, то Слово Боже говорить нам так: «Дивіться, (браття), щоб хто не захопив вас філософією і порожньою оманою, по переказах людських ( традиціях, преданий), за стихіями (принципах ) світу, а не на вченні Христа» (Колоссянам 2:8). Бог дав нам правило, за яким ми можемо і повинні відрізняти істину від неістини, чисте від нечистого, Боже від небожого - людського. Це правило таке: «Звертайтеся до Закону та свідотства! Якщо вони не говорять, як це Слово (Біблія), то немає в них світла» (Ісаї 8:20). Якщо Слово Боже говорить нам, що зображення (ікони) і статуї суть беззаконня в очах Божих і Господь попереджає нас про покарання смертю за поклоніння і служіння їм, а традиції ( предания ) же якоїсь церкви, навпаки, дозволяє, захищає й навіть заохочує це беззаконня, яке Бог ненавидить, то така традиція ( преданий ) не походить від Бога, а від лукавого, і з такою церквою Бог нічого спільного не має. Боже традиція ніколи не буде суперечити Його написаному слову: воно завжди буде в згоді з Біблією. Бог говорить про тих, хто поклоняється іконам, так: «Проклята людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту для Господа, чин різьбарських рук, і поставить таємно!» (Повторення Закону 27:15). А тих, хто ще має страх перед Богом у своєму серці й бажає служити Йому в дусі та істині, Він закликає вийти з церкви наповненої ідолами: «Яка спільність храму Божого з ідолами?... тому вийдіть із їхнього середовища і відокремтеся, каже Господь, і не торкайтеся нечистого, і Я прийму вас» (2 Коринфян 6:16-17). «Вийди від неї, народ Мій, щоб не брати участь вам у гріхах її і не піддатися виразкам її» (Об'явлення 18:4).
Дорогий читачу, придбай Біблію, читай її, і ти пізнаєш істину, і істина звільнить тебе від усякої мерзоти...