Адам та Єва зробили те, що зробили
Адам та Єва зробили те, що зробили. Сам Бог судив їх. Сталося падіння, і воно відразу ж позначилося на обох. Перше, що вони випробували, це почуття сорому один перед одним. Вони відчули і свою повну безпорадність, оскільки їх захист був зруйнований. Порушилися сердечні стосунки з Богом та один з одним. Якими нещасними вони виявились!
Спілкування з Богом порушилося, зустрічі та одкровення Його припинилися, вони були вигнані з земного раю. Розлука з Богом, який був джерелом їхнього щастя і радості життя, була найважчим наслідком їхнього гріхопадіння. Гріх і смерть увійшли в Адама та Єву і стали причиною всіх подальших бід і страждань їх самих та їхніх нащадків. Вони втратили владу і право над землею, яка тепер перейшла до рук узурпатора і шахрая сатани (Луки 4:6), а люди стали рабами землі, її стихій та її тернів. Тепер уже ні їхній розум, ні душа не про освітлюється спілкуванням з Богом. І в душах їх стало темно, як у могилі, і похмуро, як у самого занепалого херувима...