В ПОШУКАХ ЛЮБОВІ
Бог хоче, щоб відносини між Творцем і Його творінням були засновані на любові, але не обмежує нашу свободу вибору.
Яке відношення все це має до болю, страждань та зла у світі?
Любов і свобода вибору безпосередньо пов'язані з болем та стражданнями. Любов не може виникнути без свободи, а свобода вибору відчиняє двері всім трагедіям, які відбуваються у нашому світі.
Можете уявити, як важко далося Богові рішення створити світ? Він хотів, щоб любов стала найбільшою цінністю у всесвіті – любов творіння до Творця, любов між творіннями. Однак єдиний спосіб стовідсотково гарантувати, що кожен чоловік і кожна жінка на Землі будуть улюблені і дадуть відповідь на любов любов'ю, - це імплантувати всім спеціальні мікрочіпи і потім суворо стежити, щоб із покоління в покоління всі чоловіки та жінки любили Бога та ближніх, як самих себе. Але стійте! Хіба це правильно? Така любов не буде ні щирою, ні справжньою. Якщо ні у того, хто дає, ні у того, хто отримує немає вибору, вони перетворюються на роботів, не здатних випробувати справжню любов. І якщо любов - справді найбільша цінність Божого світу, то єдиний спосіб дати щирій любові шанс на існування - замінити мікрочіп контролю на мікрочіп свободи вибору. Бог дає нам свободу вибору, щоб захистити головну цінність та головну мету життя – любов.
Спробуйте уявити, які муки відчував Бог! Як тільки Він вирішив створити світ, де може існувати щире, справжнє кохання, тут же поруч замаячили біль, страждання та зло. Чому? Тому що не буває любові без свободи. Свобода може породити як любов, а й її протилежність - ненависть. Не всі використовують механізм свободи вибору для досягнення благих цілей. Багато хто вирішує не шукати Бога і не любити ближнього.
Взагалі кажучи, багато хто користується свободою для досягнення своїх егоїстичних цілей та для власного звеличення. Вони не люблять Бога, не люблять своїх ближніх, як самих себе - вони люблять тільки себе і використовують усе, щоб досягти своїх цілей. Це те, що ми називаємо егоїзмом, себелюбством. (Прочитайте Якова 4:1-3)
Себелюбство - ось фундамент та каталізатор більшості страждань та нещасть цього світу.
Коли хтось каже: Як міг Бог створити світ, у якому стільки болю та страждань?
- насправді людина, як правило, має на увазі:
Чому Бог створив світ, у якому МОЖЛИВІ біль та страждання?
Мало хто ставить питання: «Чи міг Бог створити світ без страждань?» Існує лише одна відповідь на це запитання: «Тільки за умови, що це був би світ без свободи волі та з жорстким контролем над кожним». Отоді у світі не було б ні болю, ні страждань, ні зла. Звісно, у світі не могла б існувати і любов.
Але любов'ю Бог ніяк не міг би пожертвувати – адже саме задля неї Він і створив цей світ!
Ця істина вразила основи мого світогляду.
________
P.S. Днями розмовляв з однією людиною, яка була настільки сердита, що не могла мислити здорово: логіка поступилася місцем гніву. Роздратований тим, що я вдало парирував усі його аргументи проти існування Бога, він націлив на мене палець і заявив: «Я повірю в Бога, як тільки Він знищить усе зло в нашому світі!»
Що я відповів? «Чудово, тільки почати Йому довелося б із вас». Він ошелешено затих, усвідомивши, що програв суперечку, оскільки вимагав неможливого. Поки світ складається з чоловіків і жінок, які мають свободу вибору, завжди буде існувати потенціал для зла. Ступінь страждань завжди великою мірою залежить від дій істот, які мають своводу волі.
Розумієте, про що я? Якщо ми хочемо, щоб Бог викорінив усе зло нашого світу або можливість чинити зло, тоді ми з вами покинемо цей світ. Поки люди мають свободу вибору, завжди буде ймовірність, що люди будуть застосовувати цю свободу на шкоду один одному - ту саму свободу, яка дана їм для того, щоб любити і бути коханими. Насправді питання має звучати так: «Хто винен, що у світі є біль та страждання? Бог? Чи люди, які використовують свою свободу з неправильною метою?»