Дослідження Карпат під наближенням. Ч1.
- Частина 2
Зустріч як завжди на вокзалі
По дорозі в потязі освоїли нову гру Картографи
Ще зіграли в стару гру - Вулик, хотіли легше, та пошвидше, але з міні допом(мокриця) вийшло майже 50хв баталії.
З нами в одному вагоні їхали ще десь 2-3 чоловіка, а все решта жінки. Як виявилося організували відпочинок на 3-4 дні з пілатоса якогось у Буковель із тренінгами та відпочинком.
Приїхали в Івано-Франківськ, пішли до автовокзалу, щоб купити квитки на автобус до початку маршруту. Але як виявилося даний автобус ходить від іншої а/с, тому перебралися на тролейбусі до іншої а/с.
Автобус до Торунського перевалу був аж на 11:20, тому чекали на автовокзалі, грали в картографи. Коли приїхав наш автобус, то водій відмовився зупинятися на перевалі( великий блокпост з військовими, хоча зустріли людей, які їхали із Львову і вони вийшли на перевалі) тому вийшли у селі Вишків десь після 14:30
Спочатку орієнтовно маршрут мав бути таким, тому пішли підніматися на хребет. А по дорозі на маршрутці бачили вітряки.
Після першого затяжного підйому влаштували собі перекус.
Рушили далі на хребет, де зустріли курча куропатки, та синіх слимаків.
По дорозі трішки дощик почався, тому тестили дощовики/пончо
Надувний килимок не заховав у рюкзак і коли пару разів знімав, то десь зачепив і роздер. Спробував латку наклеїти, через день спускати почало повільно(потрібно переклеїти латку буде).
Зупинилися в лісі майже без зв'язку, лише водафон у національному роумінгу.
Дійшли до стоянки після 19, були втомлені та голодні, тому після вечері виробилися спати. Так і закінчився перший похідний день.
День почався з бажання Макса розпалити багаття, тому трішки страждань над мокрим гіллям і ми маємо багаття.( Розпалювач допоміг).
Вночі падав дощ, але на ранок закінчився, тому мокрі були лише ноги через вологу траву.
Після гуляння по горах то вниз то вгору і вийшли на полонину із видом на озеро Синевир.
Поспілкувалися з черговим місцевим жителем
Та пішли на сусідню полонину обідати.
Після обіду зустріли молоду сім'ю з донькою, що піднялися від озера на Краєвиди подивитися. Оскільки там було 250..300 метрів перепаду висоти до озера в одну сторону, то я полінувався навіть без рюкзака піти. Почекав на полонині, поки Макс спустився на 50 метрів по висоті до джерела по воду .
І рушили далі вгору, нам потрібно було більше 300 метрів набрати висоти за короткий відрізок, тобто було трішки круто лізти, але була нормальна тропа, тому викарабкалися і пішли далі відносно по рівному із файними краєвидами.
По дорозі помітили як із кущів вилетів фазан та заховався в інші хащі. Далі дійшли до місця стоянки ще до 18:00, тому могли гарно відпочити.
А за 50 м. нижче по схилу можна було помитися у гірській річечці.
Так і завершився другий день, коли часу ввечері було на багаття, просушити трішки взяття після ранкової вологи, зіграти в картографи та гарно відпочити.
Наступного дня мала бути гора Кам'янка та...