Залізодефіцитна анемія

Анемія, що спричинена порушенням синтезу гема внаслідок дефіциту заліза в організмі, характеризується наявністю малих еритроцитів зі зниженим вмістом гемоглобіну (мікроцитарна гіпохромна анемія). Найчастіша (80 %) форма анемії.

Причини дефіциту заліза:

втрата крові (основна причина) ― кровотечі з ШКТ (включно з тими, що виникли внаслідок прийому АСК та інших НПЗП, раку товстого кишківника, раку шлунка, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, ангіодісплазії), статевих шляхів, сечовивідних шляхів (гематурія), дихальної системи (дифузна альвеолярна кровотеча), травми (в т. ч. хірургічні операції), у багаторазових донорів крові;
збільшення потреби при недостатньому поступленні ― період статевого дозрівання, вагітність (II і III триместр) і лактація, посилення еритропоезу під час лікування гіповітамінозу В12;
порушення всмоктування з ШКТ ― стан після гастректомії, стан після баріатричної операції, H. pylori ― асоційований гастрит, аутоімунний гастрит (≈20 років перед виникненням дефіциту вітаміну В12), целіакія, стан після резекції кишківника, малобілкова дієта, збагачена речовинами, що погіршують всмоктування заліза (фосфати, оксалати, фітини, танін);
залізодефіцитна дієта (кахексія, вегетаріанська або веганська дієта);
залізодефіцитна анемія, резистентна до лікування препаратами заліза (рідкісна, з аутосомно-рецесивним успадкуванням).

ЛІКУВАННЯ

Полягає в усуненні причини дефіциту заліза, його поповненні і нормалізації рівня Hb і феритину. При необхідності проведіть трансфузію ЕМ.

Хворі без виявлених порушень всмоктування: призначте пероральний препарат заліза в дозі, що відповідає 150–200 мг елементарного заліза на добу (менші дози [навіть 30 мг] також можуть бути ефективними), напр. комплекс гідроксиду заліза ІІІ і поліізомальтози в жувальних таблетках чи в сиропі або сульфат заліза II 2–3 × на день, або глюконат заліза II чи заліза III протеїн сукцинілат, або препарат комбінований з аскорбіновою кислотою 100–200 мг/добу (збільшує абсорбцію заліза із ШКТ). Ці препарати краще приймати на порожній шлунок (в харчових продуктах містяться фосфати, фітати [напр. в крупах, горіхах, горосі] і сполуки таніну [в чорному чаї, каві, какао], котрі зменшують всмоктування заліза), а також, якщо це можливо, уникайте призначення інгібіторів протонної помпи. Про ефективність лікування свідчить зростання кількості ретикулоцитів через 7 днів і концентрації Нb на ≈2 г/дл через 1–2 тижні від початку лікування. Лікування слід продовжувати ще протягом 3 міс. після нормалізації рівня Нb і феритину (з метою відновлення запасів заліза в організмі). Резистентність до лікування залізом визначається як відсутність підвищення концентрації Hb на ≥1 г/дл через 4–6 тиж. лікування п/о залізом при дозуванні 100 мг/добу. Вона може бути наслідком персистуючої крововтрати, хибного діагнозу, порушення всмоктування, недотримання хворим рекомендацій або дієти з низьким вмістом заліза.
Пацієнтам з непереносимістю або неефективністю пероральних препаратів заліза, з тривалою значною втратою заліза (напр., внаслідок кровотечі з ШКТ), при необхідності швидкого поповнення запасів заліза в організмі (напр. у хворих, які отримують програмний гемодіаліз, або у хворих, яким під час хіміотерапії призначають еритропоез стимулюючі засоби), з синдромом порушеного всмоктування, неспецифічним ентероколітом, хронічним запальним захворюванням або хронічною хворобою нирок: призначайте залізо парентерально ― в/в, у виняткових випадках в/м, дотримуючись інструкцій виробника даного препарату щодо способу його застосування. Розпочніть інфузію з швидкістю в два рази нижчою, ніж рекомендовано (у хворих з факторами ризику реакції гіперчутливості ― 10 % від рекомендованої) та при відсутності небажаних ефектів через 15 хв збільшіть швидкість до рекомендованої. Кількість заліза, необхідного для лікування даного пацієнта, визначаємо за формулою:

маса тіла (кг) × 2,4 × [цільовий рівень Hb (г/дл) – фактичний рівень Hb (г/дл)] + запаси в тканинах (зазвичай 500 мг)

Переважно призначають 100–200 мг заліза 2–3 × на тиж. і контролюють ефект →вище. Можна призначити одноразово велику дозу заліза, напр. 1000 мг, з метою швидкої компенсації дефіциту.

У зв'язку з ризиком розвитку тяжкої реакції гіперчутливості, в/в введення заліза проводить виключно висококваліфікований персоналу в місці з негайним доступом до обладнання для реанімаційних заходів. Перед в/в введенням заліза профілактичне застосування антигістамінних препаратів не рекомендується, оскільки вони можуть знизити артеріальний тиск. Після в/в введення заліза необхідно спостерігати за хворим протягом ≥30 хв. У випадку виникнення реакції гіперчутливості негайно припиніть інфузію; можете її відновити з вдвічі нижчою швидкістю через ≥15 хв, але тільки у хворих з легкою реакцією, яка минає самостійно.

Отримати кваліфіковану допомогу можна у нас в клубі https://sportclub-drive.com/
Автор Драйв 1.0