Локальне жироспалювання-міф чи реальність?
Жир в нашому тілі в основному зберігається в жирових клітинах - ліпоцитах - у вигляді хімічної речовини під назвою тригліцерид. І для того, щоб віддати його для будь-яких потреб організму (енергозабезпечення, будівництво клітинних оболонок, гормонів тощо), жирова клітина повинна цей тригліцерид розщепити на жирні кислоти і гліцерин. Процес називається ліполіз. Жирні кислоти і гліцерин виходять з жирової клітини в кров і транспортуються до місць використання. Сигнал до того, щоб запустити ліполіз і поділитися запасами жирова клітина отримує від гормонів. Згадаймо, що гормони - біологічно активні речовини, за допомогою яких організм управляє роботою своїх клітин. Вони виділяються спеціальними органами - залозами - в кров, разом з якою і подорожують по всьому організму. Пропливаючи повз клітини, в діяльність яких вони повинні втрутитися, гормон, подібно ключу, який потрапляє в замкову щілину, входить в контакт з рецептором і дає клітині потрібну команду. У нашому прикладі - команду до розщеплення жиру. Тепер має стати зрозумілим, що затримати гормони, що циркулюють в кровотоці, в якомусь конкретному місці, наприклад, на животі або на стегнах, неможливо. Вони будуть контактувати і віддавати команди всім жирових клітинам організму.
Що це за гормони? У різних ситуаціях - різні. Коли наш організм готується до навантаження (боротьби або бігу) - це адреналін. Коли ми голодні і в крові низький рівень цукру - глюкагон. Коли дуже-дуже голодні, та ще й переносимо важке фізичне або психоемоційне навантаження - кортизол. Вночі, для енергозабезпечення будівельних процесів - гормон росту (соматотропін). Ну і так далі. Ця здатність віддавати команду до розщеплення жирів називається ліполітичною здатністю. Хоча гормони, які мають ліполітичні здібності, переміщаються по всьому організму, жир в різних місцях буде счезати нерівномірно. Це буде залежати від: - кровопостачання тканин (їх капіляризації) і від кількості і активності клітинних рецепторів. Жирова тканина в місцях, передбачених еволюцією для зберігання жиру (стегна, сідниці, живіт), буде запасати його активніше, а розлучатися повільніше. У місцях, де організму зберігати і носити жир не дуже зручно, запасатися жиру буде менше, а розщеплюватися він буде швидше.
Тепер ще одна важлива річ! Розщеплення жиру (ліполіз) - це ще не схуднення. Просто жир з жирової клітини перемістився в кров. І плаває там. Щоб від нього позбутися, потрібно його "спалити". Тобто використовувати як паливо для будь-яких цілей. Наприклад, для м'язової роботи. Якщо жир як паливо залишиться незатребуваним, він поплаває-поплаває по крові, і всмокчеться назад в жирові клітини (в кращому випадку), в гіршому - створить холестеринові бляшки в клітинах стінок судин. Крім того, не забувайте, що танення жирової клітини з запасами жиру - це хімічна реакція розщеплення тригліцеридів. Жир неможливо "роздрібнити", "розтрусити", "розтопити" або "видавити" з жирової клітини. Всі фізіотерапевтичні процедури - масаж, лазня і ін. - в зв'язку з метою схуднути, вирішують одну єдину задачу - активувати в жирових тканинах кровотік, поліпшити мікроциркуляцію. Погоджуся, завдання важливе. Чим активніше кровопостачання, тим більше до жирових клітин допливе ліполітичних гормонів. Але ж це лише поліпшення транспортних шляхів! До складів із запасами вугілля можна прокласти десятки доріг. Але якщо це вугілля не буде використане як паливо, воно так і залишиться лежати на складі. Все просто! Коротше, киньте шукати чарівні вправи і секретні режими тренувань, щоб "прибрати живіт" або "підсушити стегна". Їх просто немає. Менше їжте, більше рухайтеся, качайте м'язи, зберігайте терпіння і наполегливість.
Автор Драйв 3.0
Отримати кваліфіковану консультацію можна у нас в клубі https://sportclub-drive.com/