Синьо-жовтий стяг – символ незламності та демократії - Антоніна Макаревич

23 серпня ми святкуємо День Державного Прапора України. Стяг, як один із державних символів, покликаний представляти державу і її народ, а також цінності, носіями яких вони є. Протягом довгого часу синьо-жовтий прапор був для українців символом боротьби за свої права і незалежність.

Поєднання синьої і жовтої (інколи золотої) барв зафіксоване у XV столітті, а усталилося у ХІХ столітті [1]. Синій і жовтий кольори зустрічаються на прапорі Українських Січових Стрільців (УСС), точна копія якого зберігається в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери. Це синє полотнище з жовтим обрамленням. З однієї сторони зображено Архистратига Михаїла, з іншої – емблему УСС – кетяг червоної калини і тризуб [2].

Як національну символіку синьо-жовтий прапор утвердили члени Головної Руської Ради у Львові 1848 року[3] у розпал революційних подій в Європі «Весна народів». 1914 року під час урочистостей на відзначення 100-річчя від Дня народження Тараса Шевченка у багатьох містах України замайоріли синьо-жовті стяги, підкреслюючи український національний характер[4]. У 1918 році Українська Центральна Рада затвердила державну символіку Української Народної Республіки: синьо-жовтий національний прапор і герб із зображенням тризуба[5]. У березні 1939 року проголосили незалежність Карпатської України. Тоді Сейм Карпатської України прийняв Конституційний Закон Ч. 1: «§5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня»[6].

21 січня 1990 відбулася акція «Живий ланцюг» до Дня Соборності України. Тоді на автомобільну трасу між Києвом та Івано-Франківськом вийшли сотні тисяч людей з синьо-жовтими прапорами на знак єдності українців. Того ж року синьо-жовтий прапор замайорів над ратушею в місті Стрий Львівської області. А офіційно синьо-жовті кольори як барви Державного Прапора затвердили Конституцією 1996 року. Стаття 20 Конституції України проголошує: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів»[7].

З ухваленням 20 статті Конституції України синьо-жовтий стяг утвердили як символ незалежності, ознаку суверенітету нашої держави. Війна, яку ми маємо зараз, безсумнівно впливає на сприйняття державних символів. Сьогодні українці з особливим трепетом підіймають Прапор України, вкладаючи у цей жест особливе значення: віру у нашу перемогу, Збройні Сили України, мужність і силу всіх українців, щиру любов до України. Врятовані з гарячих точок стяги стають музейними експонатами, зокрема державний прапор з металургійного заводу Азовсталь у Маріуполі передали до Національного музею історії України у Другій світовій війні у Києві. За даними Міністерства оборони України прапор вийшов з оточеного російськими військами Маріуполя разом з останнім українським захисником [8].

На початку серпня українські воїни підняли прапор України на найвищій точці частково окупованого Святогірська. Своє відео захисники підписали так: «Гвардійці батальйону імені генерала Кульчицького нагадали загарбникам, що Святогірськ — це Україна! І що ми невдовзі повернемося на рідну землю, а окупанти та їх прислужники-колаборанти підуть за руським кораблем! Все буде Україна! Вірте та допомагайте Національній гвардії та ЗСУ!»[9]. За час російсько-української війни Прапор України став також символом боротьби українських захисників за свої землі та відчайдушного спротиву наступові ворога.

Синьо-жовтий стяг майорить нині в різних містах світу. Вивішуючи прапор України, мешканці міст і сіл висловлюють підтримку Україні у російсько-українській війні. З побаченого на власні очі: з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну український стяг розтягнули на будівлі Палацу уряду у місті Валенсія, що в Іспанії. Валенсія – третє на кількістю мешканців місто Іспанії. У місті проживає багато українців, які організовують мітинги й акції на підтримку і допомогу Україні. Перебуваючи поблизу Валенсії, я, донька і мама доєдналися до одного з мітингів наприкінці червня 2022 року. Захід відвідали українці, які давно проживають у Валенсії, а також ті, хто, як і ми, тимчасово опинилися у місті через війну. Символами зібрання стали сині і жовті кольори – барви нашого прапора. Хто прийшов із прапором в руках, хто вбрався у відповідні кольори, хто підібрав національну символіку. Одна з центральних площ міста на кілька годин замайоріла синьо-жовтим. Відзначу, що сприйняття кольорів нашого прапора є виключно позитивним. Перехожі, які опинялися на площі, завдяки барвам розуміли без додаткових пояснень, що відбувається.

Окрім Валенсії, прапор України ми побачили на центральних площах міст Віла-Реал і Кастельйон-де-ла-Плана. У Віла-Реал проживає 50 тисяч мешканців, а у Кастельйоні-де-ла-Плана – 170 тисяч. У Віла-Реал на синьо-жовтому прапорі є напис: «Віла-реал з українським народом», а на прапорі у Кастельйоні-де-ла-Плана наступний: «No a la Guerra. Castello, amb el poble ucraines» (укр. «Ні війні. Кастельйон з українським народом). Написи засвідчують однозначну позицію мешканців міст, офіційну позицію Іспанії і її громадян загалом. Вивішуючи український прапор, європейці висловлюють нам свою підтримку, віру у перемогу демократичних цінностей.

У липні в українську столицю приїхав голова Сенату Франції Жерар Ларше. З українським прапором на плечах він заявив з трибуни Верховної Ради: «У цих стінах, у будівлі парламенту, б’ється серце європейського парламентаризму. Яка ж радість бачити у цій залі прапор ЄС разом з українським стягом. 12 зірок на блакитному тлі є символом єдності та надії. І цей прапор об’єднує нас від Парижа до Києва, від Києва до Брюсселя»[10].

Всесвітньо відомі співаки й актори, письменники, діячі культури приєднуються й висловлюють підтримку Україні, тримаючи синьо-жовтий прапор. Згадаймо лиш кількох, бо список діячів великий. Співак Пол Маккартні вийшов на сцену з прапором України під час концерту у США, співачка Біллі Айліш підняла стяг України на концерті у Німеччині, соліст гурту Imagine Dragons Ден Рейнолдз взяв синьо-жовтий прапор під час концерту у Чехії. Український прапор розтягнув британський актор Бенедикт Камбербетч на щорічному Міжнародному кінофестивалі в Санта-Барбарі. Згадаймо цьогорічний пісенний конкурс Євробачення, під час якого чимало виконавців з інших країн тримали в руках прапор України. Письменник Стівен Кінг висловлювався на підтримку України, а також опублікував фото, де він у футболці з українською символікою у синьо-жовтих кольорах.

Події історії України вплинули на сприйняття синьо-жовтого прапора як в Україні, так і в світі. Стяг пережив трансформацію від символу боротьби українців за власну незалежність до символу справедливості, демократії, відважності і мужності. Якщо раніше подекуди зʼявлялися дискусії щодо того, який колір має бути зверху, що означають ці барви – небо і колосся пшениці чи щось інше, то зараз ми утвердили символізм Державного Прапора України. Наш стяг – це символ добра, демократичних цінностей, незламності та перемоги. Саме так сприймають сьогодні наш стяг у світі. Ми обов’язково переможемо! І наш прапор замайорить в усіх деокупованих містах і селах України.

[1] Фронт тримається, доки тримається тил: Київ відвідав Спікер Сенату Франції[Електронний ресурс] //Вечірній Київ. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/68788/

[1] Савчук Ю.К. ПРАПОР ДЕРЖАВНИЙ УКРАЇНИ[Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Prapor_Derzhavnyj

[2] Прапор у долях двох прикарпатців [Електронний ресурс] // Радіо Свобода. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/1806349.html

[3] Стеблій Ф.І. ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Golovna_RR

[4] Савчук Ю.К. ПРАПОР ДЕРЖАВНИЙ УКРАЇНИ[Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Prapor_Derzhavnyj

[5] Там само.

[6] 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України проголосив державну незалежність [Електронний ресурс] // Трибуна. – Режим доступу: https://trubyna.org.ua/novyny/15-bereznia-1939-roku-soim-karpatskoi-ukrainy-proholosyv-derzhavnu-nezalezhnist/

[7] Конституція України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

[8] Символ незламності українців і відродження: прапор з Азовсталі передали до музею у Києві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20220604-symvol-nezlamnosti-ukrayincziv-i-vidrodzhennya-prapor-z-azovstali-peredaly-do-muzeyu-u-kyyevi/

[9] Українські воїни підняли прапор України на найвищій точці частково окупованого Святогірська [Електронний ресурс] //Громадське радіо. – Режим доступу: https://hromadske.radio/news/2022/08/04/nad-nayvyshchoiu-tochkoiu-chastkovo-okupovanoho-sviatohirs-ka-pidnialy-prapor-ukrainy-video

[10] Фронт тримається, доки тримається тил: Київ відвідав Спікер Сенату Франції[Електронний ресурс] //Вечірній Київ. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/68788/