«Business-to-Earth»: що потрібно для ефективного функціонування ринку?

В останні роки дедалі активніше розвивається так звана кліматична економіка. Але, як зазначають Нір Коен (Nir Cohen) і Матан Рудіс (Matan Rudis) — популяризатори рішень, покликаних мінімізувати загрози для планети, — поки що в цій сфері чимало неясності, що створює перепони для ефективного функціонування задіяних у ній гравців. У даній статті автори представляють своє бачення подолання вищезгаданої проблеми.

У світлі зростання інтересу до кліматичної економіки і кліматоцентричних бізнес-моделей гостро проявляється потреба формулювання концептуальних основ та термінів, що допоможе інвесторам, банками, підприємцям, держструктурам та іншим стейкхолдерам, серед іншого, усунути неясності у підходах до аналізу компаній, які працюють на користь планети. Проблема відсутності понять та термінів має два виміри: 1) компаніям складно пояснювати сутність своїх бізнес-моделей, в той час як інвестори звикли оперувати поняттями «В2В» і «В2С»; 2) екосистеми, в яких функціонують бізнеси, котрі служать добробуту планети, все ще перебувають у процесі становлення, а неясність щодо базових формулювань уповільнює створення потрібних для успіху функцій.

Земля як учасник ринку

Проблема полягає в тому, що Земля не може брати участь в традиційній економіці, так як це роблять окремі індивіди, компанії та уряди. Щоб гармонізувати дві економіки, планету можна представити як бенефіціара, споживача чи користувача товарів та послуг, чий капітал генерується механізмами кліматичної економіки. Наприклад, планета є бенефіціаром компанії, яка вилучає двоокис вуглецю з атмосфери, за що вона платить останній «вуглецевими кредитами». Механізм «вуглецевих кредитів» можна назвати «призначеним проксі». Цей термін позначає елемент, котрий компенсує нездатність планети здійснювати ринкові операції. Компанії можуть вести бізнес з одним або кількома «призначеними проксі», в ролі яких виступають системи торгівлі викидами, механізми зменшення викидів, торгівля квотами або будь-які інші моделі, котрі буде винайдено.

B2E: розширення ряду бізнес-моделей B2x

Описуючи бізнес-моделі, ми часто використовуємо формулу B2x, де «х» позначає споживачів (B2C), бізнеси (B2B) або уряди (B2G). Логіка цієї формули проста: на одному боці знаходиться бізнес; на іншому — певне утворення, яке отримує вигоди від того, що він виробляє і продає. На основі цієї формули можна припустити, як функціонує компанія і що є виміром її продуктивності.

Для компаній, які обслуговують планету та очікують оплату за це від «призначених проксі», автори пропонують модель «Business-to-Earth» (B2E).

Така модель несхожа на звичні B2(B/C/G), зокрема, тому що основний наголос покладатиметься не на маркетинг і продаж, а на R&D, операційну діяльність і вимірювання продуктивності. В основі конкуренції лежатиме здатність компаній вилучити якомога більші об'єми CO2 за найнижчу ціну. На діяльність таких структур сильною мірою впливатимуть геополітичні зміни і, крім цього, вони потребуватимуть спеціального страхування на випадок, якщо запропоновані рішення не відповідатимуть очікуванням.

Слід зазначити, що модель B2E не обертається виключно навколо CO2. Її можуть використовувати компанії, які займаються питаннями збереження океанів, лісів, біорізноманіття та іншою діяльністю, котра йде на користь Землі.

Різні втілення B2E

Ось стислий огляд деяких компаній, які працюють на користь планети, з портфелю одного із найбільших кліматичних інвестиційних фондів — Lowercarbon Capital.

Heirloom використовує електричні печі для вилучення CO2 з карбонатів, а потім «проганяє» їх через повітряний контрактор, таким чином вловлюючи CO2 з повітря. Вважається, що дане рішення може бути рентабельним і таким, що піддається масштабуванню. Прогнозується, що до 2035 року це уможливить вловлювання 1 млрд тон CO2 при вартості нижчій, ніж $100 за тону. Тут ми бачимо модель B2E у чистому вигляді: єдиний бенефіціар Heirloom — планета, а «призначені проксі» — компанії, які купують у Heirloom вуглецеві квоти.

Carbon Engineering виробляє турбіни, які вилучають CO2 з атмосфери (їхня потужність становить 1 млн тон у рік). Компанія продає вуглецеві квоти «бізнесам, урядам та інститутам», які у даному випадку виступають як «призначені проксі». Крім цього, Carbon Engineering продає вилучений двоокис вуглецю у твердому стані виробникам палива та матеріалів для реактивних літаків, що є типовою діяльністю B2B.

Frost Methane вилучає метан із шахт і природних джерел і з допомогою факелів перетворює його у CO2 та воду. Цей процес управляється дистанційно і є ефективнішим, ніж інші методи вилучення метану.

➥ ОНОВЛЕННЯ ІДЕЇ РОЗВИТКУ КОМПАНІЇ

Pledge — маркетплейс, де відбуваються транзакції між провайдерами рішень із вловлювання двоокису вуглецю і покупцями квот. Метою компанії є фінансування вловлювання мільйонів тон двоокису вуглецю.

Mootral виробляє харчові добавки для корів, які, крім іншого, зменшують об'єми метану, який вони виділяють. Фермери купують цей продукт для того, аби зробити тварин здоровішими та продуктивнішими (B2B), а невиділені обсяги метану сертифікуються Verra як метанові квоти, котрі потім продаються в рамках моделі B2E.

Zero Acre виробляє шляхом ферментації аналог рослинних олій, який є кориснішим, ніж традиційні олії. Для виробництва продукту потрібні менші земельні площі, а викиди CO2 в атмосферу є нижчими на 83%. Zero Acre є компанією B2B/B2C і щоб усвідомити переваги скорочення викидів, це має враховуватися у «вуглецевому балансі» клієнтів, що у підсумку потягне за собою зменшення відповідного податку.

Patagonia, виробник одягу для активного відпочинку, також відома своєю відданістю цілям в екологічній сфері. Компанія впровадила до своєї корпоративної моделі дві структурні зміни: 1) 100% голосувальних акцій передано трасту, який втілює цінності щодо збереження природи (по суті вони є аналогом «інтересів Землі»); 2) 100% не-голосувальних акцій передано в фонд, який протидіє кризовим явищам у сфері природи та займається охороною довкілля. 100% чистого прибутку Patagonia скеровується на фінансування згаданої вище діяльності. Компанія використовує моделі B2C та B2E. Прибутки, які генеруються у звичний спосіб, служать наданню послуг для планети, а траст є її «призначеним проксі». Ці рішення були прийняті засновником та гендиректором Patagonia Івоном Шуїнаром (Yvon Chouinard). Їхню реалізацію уможливило два чинника: глибока відданість засновників ідеї збереження природи, а також те, що це приватна компанія, яка не мусить обслуговувати інтереси інших стейкхолдерів.

Реалізація концепції B2E

Що необхідно для реалізації концепції B2E? По-перше, компанії, здатні створювати «ліки» для планети та фінансувати її «призначених проксі». Також потрібно наступне:

ринки, де компанії B2E здійснюватимуть транзакції з «призначеними проксі» і конкуруватимуть між собою;
рішення з вимірювання кількісних показників впливу B2E, складання звітності та верифікації;
звітність щодо викидів двоокису вуглецю, що використовуватиметься для обліку парникових газів; наявність відповідних стандартизованих балансів, які уможливлять аудиторські перевірки;
уряди, венчурні фонди, приватні структури, які інвестуватимуть в компанії B2E та допомагатимуть їм досягати прибутковості;
суди, які вирішуватимуть спори між компаніями B2E і «призначеними проксі»;
нагляд громадськості для того, аби забезпечити сумлінне служіння «призначеними проксі» інтересам планети.

Вкрай важливим є формування екосистеми навколо B2E. Такі гравці, як платформи з вуглецевої звітності, провайдери рішень із моніторингу, звітування і верифікації, вже є. Модель B2E допоможе їм розробляти рішення, які відповідатимуть інтересам планети.

Оцінювання компаній B2E

Для гравців B2E ми потребуватимемо метрик, які виражатимуть не лише їхні фінансові результати, але й вплив на планету. Наприклад, діяльність компанії, що займається вловленням двоокису вуглецю в атмосфері, має вимірюватися лише відповідно до тон вилученого СО2 або також необхідно враховувати собівартість усунення цих молекул чи ціну, за яку було продано квоти? А як на рахунок ефективності, яку демонструватиме рішення через певний час? Деякі компанії, котрі займаються вилученням СО2, вже подають інформацію щодо капітальних і операційних витрат. Але потрібно дивитися глибше. Щоб B2E функціонувала, як інші моделі B2x, необхідно вивести кількісні KPI, котрі відбиватимуть як фінансові результати, так і реальну користь, котру це чи інше рішення приносить планеті (плюс його побічні ефекти).

Що далі?

Модель B2E описує загальний метод здійснення транзакцій, але так само як і у випадку B2B, ми потребуватимемо окремих моделей для різних типів бізнесів. Наприклад, компанії, які займаються питаннями біорізноманіття, підходитимуть до генерування доходів інакше, ніж ті, бізнес яких присвячений вловлюванню СО2. Також можуть суттєво відрізнятися способи ведення операційної діяльності.

Отже, автори пропонують деякі питання для подальшої дискусії, яка може допомогти перетворити дану модель на повноцінний інструмент здійснення критично важливих для людства змін.

Як ми управлятимемо «призначеними проксі» та забезпечуватимемо те, що вони діятимуть виключно в інтересах планети?
Як запобігатимемо проникненню корупції в «призначених проксі»?
Які метрики чи KPI має використовувати компанія B2E? Чи реально взагалі вивести універсальний набір показників?
Якою буде синергія або динаміка взаємодії між «призначеними проксі» — доброчинними (як-от філантропічний фонд, який займається проблемами планети) і регульованими (компанія, що видає «вуглецеві кредити»)?
У разі моделі B2B, нам нескладно уявити, якими можуть бути підходи до виведення продукту на ринок. Якими можуть бути механізми продажу для компаній B2E?
У компаніях B2C якість вимірюється, зокрема, надійністю сервісу або рейтингами задоволення клієнтів. У випадку гравців B2B, для цього можуть використовуватися індекс споживчої лояльності чи інші аналогічні інструменти. А як вимірювати якість для моделі B2E? Скажімо, як має оцінюватися якість діяльності бізнесу, що займається питаннями збереження океанів?
При оцінюванні компаній часто використовується такий показник, як загальна ємність потенційного ринку (TAM). Якими можуть бути значення TAM для компанії B2E?

Strategic® Insights — telegram-канал зі щоденним оглядом глобальних трендів та актуальних бізнес-інсайтів від бізнес-девелоперської компанії Strategic®