Війна в Україні: потенційні наслідки для світової економіки і бізнесу
Якими можуть бути наслідки війни в Україні для світової економіки і бізнесу? Це питання аналізує Майкл Брюкнер (Michael Brueckner), директор Accenture з питань стратегії в Європі.
Наслідки війни
Наслідки вторгнення Росії в Україну проявилися в гуманітарній, економічній та бізнес-сферах.
Гуманітарна катастрофа. Лише за перші тижні війни загинули тисячі людей, а кількість біженців з України становила 4,9 млн; чисельність внутрішньо переміщених осіб — щонайменше 7,1 млн. Реакцією на масштабну гуманітарну кризу стала безпрецедентна за обсягом допомога. Конгрес США схвалив виділення з держбюджету допомоги Україні на суму $13,6 млрд. У свою чергу, ЄС оголосив про надання €10 млрд допомоги для біженців з України.
Непрогнозовані наслідки в сферах економіки і кібербезпеки. Протягом тижня з моменту початку вторгнення уряди низки держав схвалили пакети санкцій проти РФ, що у поєднанні із санкціями, які прийняла у відповідь Росія, негативно вплинуло на рух потоків деяких товарів і послуг. Також, як попереджають експерти, зокрема аналітики Accenture Cyber Threat Intelligence, слід очікувати кібератак із боку РФ, які можуть створювати загрози для критично важливої інфраструктури країн ЄС.
Виклики для бізнесу. Понад 750 компаній оголосили про призупинення, скорочення або повне припинення своєї діяльності в РФ, що, серед іншого, позначилося на бізнесі принаймні 3 500 роздрібних мереж. Але перебої у функціонуванні глобальних ланцюгів постачань можуть бути ще серйознішими. Понад 2 100 американських компаній і щонайменше 1 200 європейських мають в Росії постачальників 1-го рівня. Для субпідрядників ці цифри є значно вищими: кількість постачальників 2-го и 3-го рівнів становить більш ніж 190 тис. для американських гравців і не менше 109 тис. для європейських.
Вплив на економіку і бізнес
Провідні прогнозисти вважають, що війна призведе до значного вповільнення економічного зростання. Згідно Oxford Economics, світові вдасться уникнути рецесії, але розмір глобального ВВП буде на 1,1 процентний пункт нижчий, ніж передбачалось у січневих прогнозах.
Крім масштабу і тривалості конфлікту, є принаймні чотири фактори ризику, котрі можуть вплинути на хід розвитку подій.
Радикальне скорочення поставок. До моменту вторгнення Росія постачала біля 10% усієї світової видобувної нафти та 40% газу, який споживається в ЄС. Також РФ є провідним провідним експортером нікелю (використовується в акумуляторних батареях для автомобілів) та паладія (використовується у вихлопних системах). Спільна частка України і Росії у світовому експорті пшениці становила 26%, кукурудзи — 16%, ячменю — 30%.
Інфляція. Ще до початку війни темпи інфляції в США та Європі сягнули максимальних за кілька десятиріч значень, що потягнуло за собою зростання цін. Подальше прискорення інфляції через збільшення цін на енергоносії та базові сировинні товари може негативно вплинути на рівень споживчої довіри, що, у свою чергу, призведе до скорочення споживчих витрат. У березні індекс споживчої довіри, який публікується Мічиганським університет, впав до найнижчого значення з 11 вересня 2001-го року.
Глобалізація. На думку багатьох аналітиків, вторгнення та санкції призведуть до подальшої фрагментації ринку та поглиблення процесу деглобалізації. Зниження рівня глобальної інтеграції — один із домінувальних трендів, який з'явився ще до початку війни. Обсяги світової торгівлі (відносно ВВП) неухильно скорочуються з 2008-го, а тарифи та нетарифні бар'єри зростають. Проте, не всі погоджуються з тим, що процес глобалізації призупинився. Так, гендиректор СОТ Нгозі Оконджо-Івеала (Ngozi Okonjo-Iweala) зазначила, що «глибші та більш диверсифіковані міжнародні ринки — найкращий варіант забезпечення безперебійності постачань».
Перехід на відновлювальну енергію. Як стверджують деякі фахівці, процес переходу на джерела відновлювальної енергії ускладниться (принаймні у короткостроковій перспективі). Окремі європейські країни та американські штати здійснюють заходи щодо скорочення енергетичних податків та компенсації населенню зростання цін на газ. Але є й ознаки того, що деякі країни все ж таки роблять головну ставку на «зелену» енергію та впроваджують відповідні стимули.
Допомога засновникам та керівникам у перезавантаженні компаній в умовах війни та після
Сценарії потенційного впливу війни на економіку і бізнес
Аналітики Accenture виділяють три базові сценарії розвитку подій.
Контрольований вплив
«Санкційна ескалація» призупиниться. Можливо частково санкції зніматимуться в рамках домовленостей щодо перемир'я. У підсумку ланцюги постачань функціонуватимуть більш-менш стабільно.
Ціни на енергоносії та сировинні товари повернуться на рівень «до війни».
І бізнес, і споживачі відчуватимуть себе впевненіше. Обсяги інвестицій і споживчі витрати повернуться на рівень «до війни».
Вплив у короткостроковій перспективі
Протягом 2022-го року постачання енергоносіїв та базових сировинних товарів залишатиметься нестабільним. Ембарго на експорт нафти та газу з Росії надалі обмежуватиметься кількома країнами.
Шокові перебої з поставками базових сировинних товарів у найближчому майбутньому призведуть до стабільного зростання цін.
Споживачі відмовлятимуться від купівлі деяких неосновних товарів; бізнес фокусуватимуться на підвищенні ефективності операційної діяльності.
Вплив у тривалішій перспективі
Прийняття нафто-газового ембарго більшою кількістю країн призведе до значних структурних «обривів» у функціонуванні ланцюгів постачань.
У 2023-му ціна на сировинні товари залишатимуться високими та нестабільними.
Неухильне підвищення цін негативно позначиться на купівельній спроможності споживачів та настроях бізнесів, що потягне вповільнення економічного зростання.
Очевидно, що потенційний вплив кожного з цих сценаріїв суттєво варіюватиметься у різних регіонах та країнах. Так, Європа має міцніші, ніж США, торгові зв’язки з Росією та більшою мірою залежить від імпорту енергоносіїв з РФ, що робить її вразливішою перед економічним спадом. За оцінками Oxford Economics, у 2022-му сукупний ВВП єврозони скоротиться на 1,1–2,9 процентних пункти відносно прогнозів, зроблених до війни. У разі реалізації сценарію тривалішого впливу, рівень інфляції в ЄС може підвищиться на 4,1 процентних пункти відносно довоєнних прогнозів.
Також стійке підвищення цін на нафту та сировинні товари позначиться на низці інших країн, зокрема, на таких імпортерах, як Японія і Індія. Особливо болісно це відобразиться на імпортерах з Африки та деяких азійських держав. Прийманні 50 країн Азії та північної Африки отримують 30% усього обсягу пшениці з Росії і України.
Окремі індустрії теж різною мірою відчуватимуть наслідки війни. Зліт ціни на нафту та газ у першу чергу створюватимуть складнощі для енергоємних секторів. У хімічний промисловості США вартість енергоносіїв складає 35% сукупних витрат; в Європі цей показник становить 21%. Нестача пшениці та інших сировинних товарів може мати негативні наслідки для галузі виробництва споживчих товарів та сервісної індустрії, де вартість сировини становить 25% і 26% загальних витрат в Європі і в США, відповідно.
Окремі ділянки ланцюгів постачань теж можуть більше постраждати від кризи. Наприклад, деякі автовиробники простоюють через брак джгутів електропроводів, які продукуються в Україні.
Бізнес в умовах високої невизначеності
Війна в Україні показала, що комфорт, який дають звичні реалії та відносна прогнозованість зовнішнього середовища — це вже минуле. У міру того як шок, спричинений вторгненням, створюватиме ефект реверберації у світовій економіці, керівники мають подумати — як позиціонувати бізнес, аби мінімізувати шокові потрясіння. Компанії, які ведуть діяльність в Україні і Росії, першими відчули наслідки війни та сфокусувалися на безпеці свого персоналу. Для бізнесів, котрі діють за межами зони конфлікту, головним стало виконання санкційних вимог, реагування на збої у функціонуванні ланцюгів постачань та оцінювання — як все це впливає на клієнтів.
Деякі організації моделюють наслідки «трансмісії» наслідків кризи та тестують свої стратегії, спираючись на сценарне планування. Крім усього, варто реактивувати деякі інструменти, які успішно використовувалися в пандемію та інші кризи. Зокрема, це збирання та зіставлення даних щодо критично значущих невизначеностей, що дає змогу вчасно розпізнати ризики. Виявити нові закономірності в даних організаціям можуть допомогти інструменти, які базуються на штучному інтелекті. У підсумку успіх у просуванні далі залежатиме від здатності лідерів адаптуватися до вимог нового середовища.
Strategic® Insights — telegram-канал зі щоденним оглядом глобальних трендів та актуальних бізнес-інсайтів від бізнес-девелоперської компанії Strategic®