"Путін - не вся Росія": росіяни намагаються викликати жалість Заходу та уникнути відповідальності за війну з Україною

Юрій Мазниченко 29 березня 2022

Кілька днів тому ранок почався не з кави, а з повідомлень у ЗМІ про смерть одіозного російського політика Владіміра Жириновського. Найкращою реакцією зі знайдених в Інтернеті став безіменний мем: “А що, Жириновський теж став хорошим росіянином?”. І хоч радість багатьох виявилася передчасною, але на 34-й день війни всі українці, які захищають свої землі від російського повномасштабного військового вторгнення, знають, що хороший росіянин – мертвий росіянин.

У Росії нарешті почали усвідомлювати, що оголошена 24 лютого президентом РФ Владіміром Путіним спецоперація з "денацифікації" та "демілітаризації" України відрізняється від того, що раніше було в Абхазії, Придністров'ї та Чечні. Купка "нацистів" і "терористів" несподівано зуміла дати відсіч 200-тисячній російській армії, яка так і не досягла жодної воєнної мети. І тому перейшла в режим "боягузливої" війни, завдаючи хаотичних ракетних та авіаційних ударів по тих, хто не дасть здачі - мирному населенню у містах і селах, створюючи гуманітарну катастрофу для тисяч цивільних громадян.

"Та вони там усі нацисти", - висловилася на російському телебаченні про перебіг війни один із рупорів російської пропаганди Ольга Скабєєва. Мабуть, приховувати тотальну підтримку Збройних сил України українським народом, який узявся за зброю і з перших днів війни пристав до масової волонтерської діяльності для підтримки обороноздатності країни, стало вже нестерпно.

Адже Росія розраховувала витратити на всю операцію з оточенням Києва, оголошенням ультиматуму чинній українській владі та повному захопленню Донецької та Луганської областей, включаючи Маріуполь, який є стратегічно важливим металургійним центром та морським портом, не більше тижня.

"Миролюбна" Росія звикла воювати і підсолоджувати всі соціально-економічні тяготи політичного режиму Путіна військовими успіхами. І не відповідати на незручні питання журналістів та звичайних громадян, яких злидні у російській глибинці хвилюють не менше мілітаристських успіхів на міжнародній арені.

Ось лише за 22 роки правління диктатора в Росії катастрофічно скоротилася кількість людей із критичним мисленням, здатних ставити під сумнів рішення влади. Багато хто, чиї питання всі ці роки так і залишалися без відповідей, емігрували, а більшості просто зручніше їх не ставити. Так би мовити, "політичні еліти нехай живуть своїм життям, а ми житимемо своїм, не перетинаючись з ними".

Але тепер росіяни вже не можуть дозволити собі ховати голову в пісок. І справа не в зниклих безвісти російських солдатах, чиї трупи російська армія так і не спромоглася забрати з полів битв. Справа у новому сьогоденні для росіян, що ведуть справжні битви за цукор, соняшникову олію і засоби гігієни, яких бракує у магазинах. Справа в незручності для російських школярів, які не можуть більше розплачуватися картками за обіди у кафе. Справа в російських студентах, яких виключають із закордонних ВНЗ, а концерти російських музикантів скасовують в усьому світі.

Та сама російська дівчина, яка два тижні тому з'явилася у випуску новин "Першого Каналу" з плакатом "Ні війні" і була визнана ледь не святою в обителі зла, вже розповідає європейським журналістам про те, що Росія не повинна страждати за проказництво її президента. Марія Овсяннікова, яка десять років працювала редактором на телеканалі, що поширював “Геббельсівщину” у російські маси, почала закликати Захід до гуманного ставлення до простих і ні в чому не винних росіян.

Немиту Росію не здивуєш дефіцитом продовольства та потребою до виживання, але нинішні економічні санкції світу вже вдарили і по тому прошарку росіян, який звик абстрагуватися від політики, жити у комфорті та дозволяти собі французьку фуа-гра, італійський сир та іспанське червоне сухе.

"Прогресивні" росіяни намагаються викликати жалість Заходу та пом'якшити різко негативне ставлення світу до всього російського. Сконцентрувати всю ненависть на Путіні, який розв'язав війну з Україною, і уникнути відповідальності за наслідки цього військового вторгнення. З великою ймовірністю кожен, хто зараз з російським паспортом закликає до миру та людяності, відмовчувався під час експансійних операцій Росії в останні десятиліття.

"Хочемо виїхати в Канаду у зв'язку з труднощами в країні", - пишуть росіяни в спеціальних ком'юніті в Facebook, дізнаючись у людей, які раніше емігрували з пострадянського простору, про специфіку переїзду до Північної Америки. Причина переїзду викликає справжнє обурення української діаспори. Виходить, тікати до іншої країни і починати там нове життя простіше, ніж навести лад у своїй демократичній на папері державі та нести відповідальність за дії обраної влади. Жодній по-справжньому демократичній країні не потрібні такі “громадяни”, які не відстоюватимуть людські права та свободи, а при перших ж негараздах, немов пацюки, бігтимуть з тонучого корабля.

Отримавши по зубах від українських сил опору та остаточно проваливши початковий план з окупації України та насадження в ній проросійської верхівки, Росія почала давити на жалість та розповсюджувати фейки про звірську поведінку української армії до військовополонених. Ступінь цинізму агресора не знає меж, з огляду на те, що Росія приховує реальні дані втрат своїх солдатів у цій війні. Їх уже – понад 17 тисяч, причому основні втрати окупанти зазнають через поранених солдатів, яких просто кидають напризволяще.

У невизнаній війні поранені російські солдати автоматично перетворюються на баласт для армії агресора, яка завчасно приготувала пачки з "похоронками" для родичів загиблих. Це зайвий раз говорить про те, що не Росії вказувати на негуманність українських захисників щодо полонених, враховуючи те, наскільки Путін байдуже ставиться до людських життів свого народу. Більше того, ЗСУ неухильно дотримуються норм міжнародного гуманітарного права та ставляться до полонених відповідно до Женевської конвенції, адже Україна протягом усього часу військової агресії Росії збирає докази про регулярне скоєння агресорами воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Хоч би коли закінчилася ця війна, русофобія в наступні роки стане адекватною реакцією цивілізованого світу на будь-які відмазки росіян про незацікавленість у політиці. Це держава Росія та обрана російським народом влада пішла війною в Україну, а не Путін щось сам собі вирішив, а решта тепер змушені миритися з життям під західними санкціями і без світових брендів.

Поки росіяни втрачають роботу та доступ до благ цивілізації та сподіваються, що Захід змінить гнів на милість, українці втрачають свої будинки та життя. Мільйони українців стають вимушеними переселенцями, російська військова агресія відібрала у людей все те, у що вони вкладали здоров'я та гроші протягом багатьох років життя. Але головним злочином Росії, за який мають відповісти абсолютно всі росіяни, стало вбивство тисяч мирних українців.

Нести відповідальність за вчинене буде не лише Путін. Але й ті, хто скидали бомби на мирні українські міста, розстрілювали цивільних, викрадали людей, ґвалтували жінок та вбивали дітей. І обов'язково населення країни, яке підтримало рішення своєї влади або просто змовчало, зробивши ці злочини проти українського народу можливими.