Майже за три місяці повномасштабної війни Українська православна церква, яка належить до російської церкви, втратила понад сотню парафій. Активна фаза війни змусила як парафіянин, так і священнослужителів церков вдаватися до рішучих дій.Тому все більше парафіян у Тернопільській області виходять з церкви ПЦУ Московського патріархату.

Я - твій Маріуполь. Ворог вибив мої очі. Бачиш мої почорнівші стіни? Він спалив моє тіло. Він розбирає мене на шматки. Цеглина за цеглиною, бо шукає мою душу. Моїх людей. Я закриваю їх, як можу. Кажуть, я - фортеця, - я тримаюсь! Тримаюсь, поки за мене б'ються, а інші мовчки спостерігають. Я маю витримати, бо я - серце цієї війни.

Вісім років тому на Донбасі розпочалась війна. Війна, яка крім своїх жорстоких наслідків, вплинула на свідомість, вона безжально та наполегливо забрала тисячі життів, змінила долі мільйонів людей. За цей час виросли діти в житті яких назавжди залишаться спогади: звуки «градів», свист мін та вистрілів, холодні ночі у підвалах, знищені вщент будинки. З'явилася нова чисельна категорія людей – сотні тисяч ветеранів АТО. Для яких війна на Донбасі – частина життя, фрагмент особистої історії. У цій війні вони не статисти, вони ті, хто своєю кров’ю, болем і стражданнями виборюють перемогу.

Честь, вірність та гідність. Слова, що виникають, коли дізнаєшся їх історії. Історія політв'язня Сергія Крайняка – промовиста ілюстрація сфабрикованих справ та корумпованої, лицемірної феміди в Україні. Вона – про життя людини, яка всім серцем своїм любить Батьківщину, а своїми справами він не раз доводив відданість їй(учасник Революції Гідності, учасник московсько-української війни, політв'язень).