НАЦІОНАЛІЗМ У ХХІ СТОЛІТТІ: ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЧИ ЧИННИК РОЗВИТКУ?
Світом вирує ренесанс національного – навряд чи хтось наважиться з цим сперечатися. Десятки відтінків націоналізму – від етнічного до громадянського – виборюють своє право на існування в ХХІ столітті. Заклики зробити націю «знову великою» чи ресентиментна вимога «враховувати наші національні інтереси», ганебна ковідна поведінка еліт, коли вони фактично відмовились від міжнародної кооперації задля подолання пандемії (принаймні на якомусь етапі) і нарешті глобальні конфлікти і війни, які мають чітко окреслене національне забарвлення, не дивлячись на всі інтернаціональні коннотації, виводять нації і націоналізм на перший план глобального порядку денного.
Об’єкт і його симбіози: теперішнє і майбутнє України з позицій об’єктно-орієнтованої онтології
Україна як об’єкт — це звучить дратівливо і образливо. Тим більше в ситуації, коли Україна реально грає в світовій драмі свою роль і впливає на деякі процеси. Боротьба України сьогодні може бути потрактована якраз як боротьба України за суб’єктність.
Больше, чем популизм. «Политика карнавала» и современный мир
Победа на выборах в США Дональда Трампа породила цепную реакцию политических изменений в странах Европы, Северной Америки, даже Азии.
О модусах бытия
Казалось бы, все метафизические вопросы должны уйти из актуальной повестки, поскольку на протяжении двух с половиной тысячелетий (а если учитывать восточную традицию, то и больше) над ними размышляют и скрещивают копья лучшие умы.
Кінець епохи інститутів?
Світ у напружених пошуках такого собі Wunderwaffe, чудесної зброї, яка допомогла б людству назавжди покінчити з низкою неприємних моментів — як от популізмом, диктатурами та невизначеністю, яка стала ознакою часу, якої неможливо уникнути.
Коммуникация и декоммуникация
Один из главных парадоксов нашего времени состоит в том, что расширение коммуникации, вопреки как ожиданиям, так и теоретическим установкам, вовсе не снижает социальную энтропию, а наоборот — усугубляет ее. Чем совершеннее машины коммуникации, чем быстрее и четче передается сообщение, чем быстрее преодолеваются языковые, временные и пространственные барьеры, чем больше в коммуникационных актах интерактивности — тем больше рессентимента, конфликтности, буллинга, «отмены» и, соответственно, тем меньше солидарности, социальной эмпатии и непредвзятого диалога. Похоже, сегодня уже стоит вести речь не о коммуникации, а скорее о декоммуникации.
Топология будущего
В тексте 1901 года «О пессимизме, оптимизме, ХХ столетии и многом другом» Лев Троцкий дает, как он сам признается, «ненаучную» классификацию людей с точки зрения их отношения к будущему, настоящему и прошлому.[2]
В объятиях flash-модерна
Примерно года с 2010-го, чуть погодя после субпраймового кризиса, его растекания по всему миру и превращения в кризис не связанных с финансами индустрий, спасения «слишком больших, чтобы упасть» банков государственными деньгами, в мире началось что-то новое, не вписывающееся ни в одну из ранее концептуализированных или позже рожденных культурных логик.