Про життя до і під час війни

Готуючи матеріал про третього учасника резиденції White World Open Space Studio, ми раптом відчули, як наш проєкт отримав опуклість і виразність, достатню, щоб говорити про нього як про маленьке дослідження. Адже свідчення його учасниць і учасників висвітлюють та пояснюють їхні ситуації, думки, дії і стратегії, ідеї. Три герої — це вже три виміри. Далі буде більше, але просимо, зупиніться і прочитайте до кінця цю розповідь Федора Хорькова. В кінці буде панч.

— До війни у мене було стабільне життя, я могла прогнозувати, що я робитиму, куди поїду завтра, в якій виставці візьму участь. Але теми вже тоді в мене були напружені, наче я відчувала, що щось наближається. І триптих, над яким я зараз працюю, він з’явився десь за три тижні до початку бойових дій. Він стосується життя і смерті.

24 травня у ЦСМ "Білий Світ" почали працювати нові митці у новому форматі. Задуманий нами проєкт відкритих майстерень передбачає простір для роботи і спілкування художників, яким з різних причин зараз бракує місця для реалізації своїх задумів. Представляємо вам першу резидентку відкритих майстерень Білого Світу — Марію Матієнко.

Відкриємо секрет — серія матеріалів про резидентів відкритих майстерень Білого Світу спочатку була задумана як ще ширший огляд історій наших знайомих діячів українського арт-простору. І розповідь Анатолія Варварова, автора виставки "Універсальність Свободи", ми почули першою з усіх. Його роботи та стіни Білого Світу тримались одне за одного під час обстрілів Києва у перші місяці війни. А за що тримався сам митець? Читайте про це далі.