Існує величезна відмінність але також і велика подібність. Спочатку потрібно зрозуміти схожість бо без розуміння подібності, буде важко зрозуміти відмінність. І безумство, і просвітлення — за межами розуму. Просвітлення — над розумом, але обидва вони поза розумом. Тому, щодо безумця існує вислів «не в своєму розумі». Той же самий вираз може бути використано відносно просвітленої людини, вона теж не в своєму розумі. Розум працює логічно, раціонально, інтелектуально. Ні безумство, ні просвітлення не працюють інтелектуально. Вони схожі, безумство впало нижче розуму, а просвітлення піднеслося над розумом, але обидва вони ірраціональні, тому іноді на Сході божевільного сприймають за просвітленого. Такі подібні риси.

ПЕРША ЧАСТИНА ТУТ

Майже кожного разу коли я спілкуюся з людьми, які вважають себе такими, що йдуть по духовному шляху, я бачу одні й ті ж улюблені зупинки, сидячи на яких вони уявляють свій шлях. Зупинитися легко. Настільки, що більшість духовних шукачів ще навіть не вступили на шлях, затишно влаштувавшись на зупинці під назвою «Сучасна духовність». А вже на цій зупинці є все чого душа забажає.

Якщо є думка — вона все розділяє на Я, МИ, ТИ, БОГ, МИНУЛЕ, МАЙБУТНЄ і т.д. А якщо думки немає — немає і розділення. Тоді духовна сутність здобуває можливість побачити все, яким воно є насправді. Тобто це одне ціле, цю Єдність (Абсолют). Але це ні в якому разі не означає, що думками не треба користуватись. Треба, адже без мислення ми не зможемо жити в цьому відносному світі, якому зараз перебуваємо. Просто, якщо все правильно розуміти, то думки стають контрольованими, вони стають інструментом і зникає ототожнення, що «Я — це мої думки». Тільки тоді не думки керують людиною, а людина керує своїми думками. До речі, часто можна почути твердження, що «Бог — це колективна сутність, яка складається з усіх нас». Але це твердження...

В останні роки появилося багато методів, які претендують на те, щоб допомогти людині у виконанні її різноманітних бажань. І за свідченнями багатьох вони є досить дієвими. Сюди, мабуть, в першу чергу можна віднести відомий фільм «Секрет» та книги Вадима Зеланда.

Майже у кожної людини є свої шкідливі звички та залежності. Інколи вони не заважають жити і людина може не звертати на них уваги протягом всього життя. Але в багатьох випадках наступає такий момент коли стає зрозуміло, що потрібно позбутися своїх поганих звичок, тому що вони псують життя та здоров'я.

Учень, майже завжди прив'язується до Майстра ... Так як думає, що вони дві окремі сутності ... Але Майстер ніколи не прив'язаний до учня ... Він знає — їх «НЕ ДВА» від початку ...

Коли ви приходите і питаєте про шлях, у мене виникає думка: «Ось, прийшов черговий божевільний». Якщо я не покажу вам шлях, ви вважатимете мене недобрим, безжальним. Але якщо я покажу вам шлях, я обману вас.

Ми страждаємо тільки тоді, коли віримо в думку, яка суперечить тому, що є. Коли розум наш ясний ми хочемо саме того, що є зараз. Якщо ви хочете, щоб реальність була не такою як вона є, ви можете з тим же успіхом спробувати навчити кішку гавкати. Ви можете намагатися знову і знову, але врешті-решт кішка подивиться на вас і скаже «няв». Бажати, щоб реальність була не такою, як вона є — безнадійно.

Жив колись великий японський поет на ім'я Басе. Він був дуже розумним хлопцем, і як серйозний буддист вивчив безліч сутр. На його думку, він зрозумів буддизм. Одного разу він відвідав Дзен Майстра Такуана. Вони довго говорили. Майстер що-небудь скаже, і Басе тут же докладно відповість, приводячи цитати з найглибших і найважчих сутр. Зрештою, Майстер сказав: 'Ви велика людина. Ви розумієте все. Але весь час, поки ми говорили, ви користувалися словами Будди або прославлених вчителів. Я не хочу слухати слова інших людей. Я хочу почути ваші власні слова. Слова вашого справжнього 'Я'. Ну, швидко, скажіть мені хоча б одне речення, але ваше, власне! '