Пряниковий будиночок 2.
Пряниковий будиночок. Дім пахнув печеним тістом, корицею й злегка підгорілим медом. Піч гуділа рівно, як добре злагоджений мотор, а в її нутрощах пеклися останні листи пряників — сердечка, зірочки, криво усміхнені ведмедики. Сива жінка у шорсткому фартусі обережно вийняла деко, поставила на решітку охолоджуватись. Пар валився з гарячого тіста, просочував старий дерев’яний будиночок теплом і чимось, що нагадувало дитинство. З кухонної полиці грав старенький транзистор. No Rain від Blind Melon переливалась крізь шум генератора, що торохтів за стіною. Своя електрика у лісовій гущавині долини Міссурі, це впевненість, це стабільність, це цивілізація. Раптом з кишені джинсового комбінезона озвався телефон. Цю мелодію дзвінка важко з чимось...
Тінь в неоновому світлі.
Вояк презирливо скривив губи й хмикнув собі під ніс. На обличчі вкритому рубцями як стара кухонна дошка ніяких більше емоцій не відображалося. Не допомагали й сталевого кольору очі, що виглядали якимось мертвими. Очі уважно вивчали предмет який чоловік крутив в руках. Він оглядав жіночу голову. Так, якби хтось зробив зараз знімок і приділив час обробці, вийшов би, ані дати, ані взяти, середньовічний кат з результатом своєї праці.
Жити. ll
Скрегіт засува прогнав по тілу хвилю крижаних мурашок. Для обіду, коли наглядач кидав їй шматок хліба та хлюпав у дерев'яний кухоль води, було надто рано. Це могло означати тільки одне.
Не введи мене в спокусу.
Полуденне сонце наполегливо простягало промені крізь напівприкриті віконниці. Окрім косих потоків світла в яких весело танцювали легкі порошинки, невелика кімната наповнювалася тихими плескотом, шелестінням і задоволеним пирханням. Стоячи в масивній дерев'яній діжі Раф обережно поливала себе з ківшика. Тепла вода моторними цівками злизувала з гладкої шкіри мильну піну, що пахла лавандою. Дівчина робила це обережно, щоб не замочити пухнастого чорного хвоста з білим кінчиком, а також не потрапити водою в величенькі гострі вушка, що стирчали над її маківкою. Усупереч своїй котячій половині натури, звіролюдка обожнювала водні процедури і мурчала при цьому від задоволення абсолютно як кішка. Що правда митися вдавалося не так часто...
Синтия Найт. DEG
Синтия Найт. 21 год. Оружейный мастер, один из великого множества винтиков в механизме корпорации DEG. Девушку угораздило родилась в династии слесарей и жизненный путь казался прост, прям и ясен, как ствол дробовика. Свою карьеру Синтия начала в 10 лет за шлифовальным станком к которому пришлось приставить ящик и затем неуклонно повышала свою квалификацию, побывав и фрезеровщицей и токарем, и слесарем-сборщиком. Некоторое время занималась пристрелкой готовой продукции в результате чего лишилась зрения на левый глаз и заметно посадила слух. Отношения в семье Найт сложно назвать тёплыми. Отец, да пожалуй и мать, нередко забывали имена своих десяти детей, если у них вообще оставалось время на их подсчёт. С местом рождения тоже...
Синдрир Фафхырт. NPC.
1. Имя - Макс Вейль. 2. Внешность Человек, сикстиннец. 23 года. Рост - 177см. Вес - 70кг. Атлетически сложенный. Кожа слегка смуглая. Волосы светло-русые, прямые, длинной до плеч. Глаза синие. Носит одежду из неокрашенного сукна и кожи. 3. Характер Уравновешенный, настойчивый и смелый. Иногда излишне упрям и самонадеян. 4. Навыки • Длинные клинки (полуторный меч) - умелец. • Огнестрельное оружие (пистолет) - ученик. • Рубящее оружие (одноручный топор) - ученик. • Языки - ученик. риат (родной), мордвинский и арвийский (разговорный уровень) • Верховая езда – ученик. 5. Инвентарь • Полуторный меч. Общая длинна, см - 120. Длинна клинка, см. - 90. Вес, кг. - 1.5. Сталь, ясень. • Комбинированный с топором колесцовый пистолет. Масса...
Наставник и ученик.
– Подъём! Ваши мечты сами себя не осуществят! - рявкнул Синдри, прокравшись за спины троицы новичков увлечённых оживленной беседой и замерев со скрещенными на груди руками. Эффектом он остался доволен, парни дёрнулись, но вполне себе в пределах нормы. – Подхватили манатки и топайте за мной, воины! Покажу где будут находится ваши постели, впрочем, вы их будете видеть редко. Ну и со своими наставниками познакомитесь.
Цена слов.
Пока следопыты, из отряда Синдри, грызли гранит науки, остальные бойцы нарезали круги по лагерю собирая командира на важные переговоры, не иначе как, к особе королевской крови. Ибо сочетание бани, пусть и кустарного маникюра, наилучшей одежды, услуг цирюльника и одеколон на дорогущей эссенциии из желез давным давно вымершей рептилии, наводили только на такие мысли. В пользу этой версии говорило и то, что Синдри явно нервничал. Пожалуй, таким обеспокоенным солдаты его не видели никогда и нигде. Уже собранный, благоухающий и расфуфыренный дворф ещё несколько минут мерил шагами плац перед палатками что то бубня под нос. Душенька, возвращаясь от полукровки осмелилась было спросить: "нужно ли капитану сопровождение", похоже она самоприсвоила...