“... і в цих усіх гріхах я каюся перед Богом… Відпусти мені грішному усі гріхи, дай мені прощення…”
Ніколи не розумів, як письменники або публіцисти могли взяти в руку перо або ж олівець та писати свої твори чи міркування під час війни. Можливо, грала роль необізнаність: новини доходили не так швидко, як зараз, а щоб слідкувати за ними треба було кожного дня покупати паперову газету. Війни тоді були набагато страшнішими та довшими, могло пройти декілька років, поки конфлікт не утихомириться. А письменнику потрібно було чи не кожен день писати, думати та компонувати свій твір і це на фоні панічного страху серед громадян міста або загрози своєму життю.
Является продолжением DOOM (2016) и мимикрует под Doom II: Hell on Earth похожим, но все же нет, сюжетом.
Итак, сейчас расскажу вам историю про мое восстановление, насколько это возможно.